справа № 208/8075/24
провадження № 3/208/2560/24
13 вересня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Гречана В. Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює касиром, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 28.05.2012 року,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №216356 від 02.08.2024 року, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №216356 від 02.08.2024 року, 24.07.2024р. гр.-ка ОСОБА_1 приблизно о 12-40 год, неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки відносно свого сина ОСОБА_2 2012 р.н., що виразилось у тому, що останній кидав каміння в автомобіль, який знаходився в русі, чим, на думку суб'єкта складання протоколу, скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду письмові пояснення. Так, пояснила, що не згодна з протоколом, оскільки доказів винуватості її сина у справі немає. З багатьох хлопців, хто був присутній, звинуватили саме її сина, не розбираючись, хто саме наніс шкоду. Просила розглянути справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення окрім іншого зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 9 КУпАП «Поняття адміністративного правопорушення» адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для правильної кваліфікації ознак складу адміністративного правопорушення необхідно виявити такі пов'язані елементи, як об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єктивну сторону і суб'єкта правопорушення. Відсутність будь-якого з елементів ознак складу правопорушення виключає відповідальність.
Так, санкція ч.1 ст. 184 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад).
Суб'єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
В протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №216356 від 02.08.2024 року, зазначено, що 24.07.2024р. гр.-ка ОСОБА_1 приблизно о 12-40 год, неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки відносно свого сина ОСОБА_2 2012 р.н., що виразилось у тому, що останній кидав каміння в автомобіль, який знаходився в русі.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що він з друзями 24.07.2024р. близько 12-00год. гуляв спільно з друзями по вул. С.Слісаренка біля буд.№14 і побачили, як з 2-го поверху будинку №16 кинули каміння, яке полетіло на дорогу. Потім вони з друзями побачили, як невідомий чоловік зупинив авто та почав іти на них. Зазначає, що не видав каміння.
Також з письмових пояснень ОСОБА_1 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що на місце події 24.07.2024р прийшов її батько, який при огляді автомобіля побачив, що авто явних ознак розбиття та пошкодження не мало. Водій автомобіля відмовився надавати відео з відеореєстратора.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Проте, належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, матеріали справи не містять, оскільки містять лише протокол відносно ОСОБА_1 , її особисті пояснення та пояснення її сина ОСОБА_2 , які збігаються з показаннями самої ОСОБА_1 . Пояснень потерпілої особи, а також будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_2 кидав каміння, до матеріалів справи не додано.
Інших доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не надано.
Батьківські обов'язки передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Які саме батьківські обов'язки, із передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 (об'єктивна сторона) протокол про адміністративне правопорушення не містить, що унеможливлює встановлення форми вини (суб'єктивна сторона) та, які права та інтереси неповнолітніх дітей порушені (об'єкт правопорушення).
Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини, особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.184 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 184, 247, 251, 252, 256 , 283, 284, 287-289 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя В.Г. Гречана