Справа № 577/4555/24
Провадження № 2-а/577/41/24
18 вересня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Сумській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Сумській обл. про скасування постанови серії ЕНА №2818211 від 12.08.2024 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Вимоги обґрунтувує тим, що 12.08.2024 р. здійснював рух на т/з на освітленій належним чином автодорозі м.Конотопа. Під час руху автомобіль було зупинено працівниками поліції, які повідомили, що причиною зупинки є неосвітлений номерний знак. Перед початком руху перевірив справність роботи зовнішнього освітлення т/з. Під час руху таке перестало працювати, однак цього не міг бачити. Дізнався про технічну несправність лише після зупинки інспектором поліції, при цьому номерні знаки підсвічувались іншою лампою та ліхтарями вуличного освітлення, були читабельні. Під час винесення оскаржуваної постанови працівник поліції не повідомив про розгляд адміністративної справи, не сповістив про час і місце розгляду справи, особу, яка буде розглядати справу, звання, посаду, місце роботи, ПІБ, не роз'яснив йому процесуальні права та обов'язки під час розгляду справи, не досліджував та не ознайомлював з будь-якими доказами правопорушення з його боку у виді фото, відеофіксації, на прохання надати докази, інспектор повідомив, що в суді покаже, на місці зупинки не надано можливості скористуватися юридичною допомогою адвоката, надати письмові пояснення. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення складеної за невідомих обставин постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що і змусило звернутись з позовом до суду.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник ГУ НП в Сумській обл. Бабченко І.О. заперечує задоволенню позовних вимог, надавши пояснення аналогічні викладеним у відзиві.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.08.2024 серії ЕНА №2818211 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. У вказаній постанові зафіксовано, що 12.08.2024 р. о 22:51:13 год. по вул.У.Троїцькій м.Конотопа позивач керував т/з ВАЗ 11183 ВМ 4789 ЕЕ з непрацюючою підсвіткою номерного знаку в темну пору доби, чим порушив п.п. 2.9 «в» ПДР України (а.с. 12, 29-30).
Відповідно до ст. 23 Закону України Про "Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9. "в" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Ч.1 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку.
Згідно із п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу, зокрема, повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.4 (а) ПДР встановлено обов'язок водія на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно із нормами КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини 1, 2 статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Відповідно до абз. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).
Отже, суб'єктивна сторона правопорушення за ст. 121-3 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, представником відповідача не надано суду будь-яких доказів щодо наявності вини у діях ОСОБА_2 , який перед виїздом перевірив та впевнився у технічній справності свого автомобіля (що також не було спростовано відповідачем).
У ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також, в спірному випадку, на підтвердження доводів правомірності постанови відповідач надав доказ вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яким є відеозапис з нагрудної камери поліцейського Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл.
Суд зазначає, що наданий представником відповідача відеозапис не містить чіткого відображення неосвітлення номерного знаку у темну пору доби, оскільки під час зупинки в автомобіля горять аварійні фари. Крім того відеозапис не містить доказів того, що вказані дії позивача спрямовані на умисне приховування номерного знака.
Ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність підтвердження належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем 12.08.2024 р. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, а тому постанова серії ЕНА №2818211 від 12.08.2024 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Сумській області.
Керуючись ст.ст.9, 222, 251, 252, 258, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 9, 72, 90, 121, 241-246, 250-251, 286 КАС України, -
Постанову серії серії ЕНА №2818211 від 12 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.121-3 ч.1 КупАП у вигляді 1190 грн. штрафу скасувати, а справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Сумській області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. понесених судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Головне управління Національної поліції в Сумській області, юридична адреса м.Суми вул.Герасима Кондратьєва, 23.
Представник відповідача Бабченко Ірина Олександрівна, юридична адреса м.Суми вул.Герасима Кондратьєва, 23.
Повний текст рішення суду складено 19 вересня 2024 року.
Суддя Гетьман В. В.