Справа № 33/824/3371/2024 Головуючий в 1-й інстанції: Ясельський А. М..
№ 759/9403/24
Категорія: ст. 185 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 05 вересня 2024 року апеляційну скаргу захисника Коцюби А. Є. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28 травня 2024 року постановою судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 23.04.2024, приблизно о 18 год. 10 хв., в м. Києві, по вул. Гостомельське шосе, 1, не виконала законну вимогу інспектора поліції та не надала документи, що посвідчують її особу, чим здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського, при виконанні ним службових обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник Коцюба А. Є. просить скасувати вказану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог як матеріального, так і процесуального законодавства, судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно притягнув до відповідальності апелянта, оскільки ОСОБА_1 не порушувала вимог закону.
З даних бодікамери поліцейських вбачається, що останні не вказали на якій підставі у ОСОБА_1 вимагались документи, які посвідчують її особу. При цьому поліцейський не представився, не надав посвідчення. На запитання ОСОБА_1 з приводу підстави перевірки її документів, поліцейські обмежились посиланням на положення ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», однак не вказали конкретний випадок, передбачений цією статтею, який давав би їм підставу для вимоги документів, що посвідчують особу. Крім того, з відео вбачається, що ОСОБА_1 непокору діям поліцейських не чинила, погодилася їхати до відділення поліції на їх вимогу. Натомість останні безпідставно, на думку апелянта, застосували спецзасоби - кайданки та примусово витягли ОСОБА_1 з автобуса.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вбачає процесуальні порушення ст. 277 КУпАП під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в тому, що розгляд справ даної категорії мав би відбутися протягом доби. Справа до суду надійшла 07.05.2024, рішення судом прийнято 28.05.2024.
Крім того, апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що 28.05.2024 не було надано тексту постанови суду, а тому апелянт і ОСОБА_1 не мали змоги ознайомитись з мотивами прийнятого рішення. Копію постанови ОСОБА_1 отримала лише 07.06.2024, тому захисник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , заслухавши її пояснення та пояснення ОСОБА_1 які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
При цьому вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року підлягає поновленню, оскільки копію тексту судового рішення остання отримала лише 07 червня 2024 року.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, даними відеозапису з бодікамери поліцейського.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , цього ж дня, о 18 годині 10 хвилин в м. Києві, по вул. Гостомельське шосе, 1, не виконала законну вимогу інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 1 полку 1 з ОПБ УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Дударенко О. В. надати документи, що посвідчують її особу та в грубій формі виражалась в бік поліцейських.
З даних відеозапису з бодікамери поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в салоні рейсового автобусу. Під час проїзду блокпосту, автобус був зупинений. До салону зайшла поліціяна та перевіряла документи, які встановлюють особу пасажирів. На запитання ОСОБА_1 з приводу підстав для надання документів особі, яка не представилася, поліціянтка послалася на положення ст. 32 Закону України «Про національну поліцію». В подальшому ОСОБА_1 було повідомлено, що її можуть затримати для подальшого доставлення до відділення поліції для з'ясування її особи. На зауваження поліцейських та неодноразову пропозицію надати документи, які посвідчують особу, остання категорично відмовилась, сперечаючись з представником поліції щодо підстав зупинки автобусу та доцільності перевірки документів на блокпостах.
Відповідно до Указу Президента № 49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, який продовжується до теперішнього часу.
Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 / далі - Порядок/, блокпост це посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно п. 20 вищевказаного Порядку заходи з контролю в'їзду/виїзду на блокпостах включають, зокрема , перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Диспозицією ст. 185 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність зазлісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Зазначеними вище доказами підтверджується, що вимога поліцейського про надання документів, які посвідчують особу в період дії воєнного стану на території посиленого контрольно-пропускного пункту є законною. Поліцейські, які здійснювали перевірку документів для посвідчення осіб, були у форменому одязі. Більш того, на вимогу ОСОБА_1 , один з поліцейських надав для огляду посвідчення, яке підтверджує його статус. Натомість таку вимог ОСОБА_1 не виконала.
Тому, з урахування викладеного та обстановки воєнного стану, який діє на території України, а також попереджувальної правоохоронної функції поліції, вважаю, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити захиснику Коцюбі А. Є. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Коцюби А. Є. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук