Єдиний унікальний номер: 378/672/24
Провадження № 3/378/305/24
18.09.2024 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. ст. 173, 185 КУпАП,
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126737 від 22.08.2024 ОСОБА_1 22 серпня 2024 року, близько 08 години 45 хвилин, знаходячись в с. Сніжки по вул. Лісній, перебуваючи в громадському місці вчинив дрібне хуліганство, а саме, висловлювався нецензурною лексикою в бік працівників поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
За протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126738 від 22.08.2024 ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції про припинення вчинення адміністративного правопорушення, а саме, дрібного хуліганства в формі нецензурної лексики та відмову надання документів для встановлення особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за вказаною в протоколі адресою. Оскільки згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2024 ОСОБА_1 мобілізований на військову службу в ЗСУ, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Враховуючи положення ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.
Як вбачається з диспозиції ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Безпосереднім об'єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126737 від 22.08.2024 ОСОБА_1 22 серпня 2024 року, близько 08 години 45 хвилин, знаходячись в с. Сніжки по вул. Лісній, перебуваючи в громадському місці вчинив дрібне хуліганство, а саме, висловлювався нецензурною лексикою в бік працівників поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду, складений (оформлений) з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме - у ньому не сформульовано суті правопорушення, як визначено диспозицією ст.173 КУпАП.
Зі змісту цього протоколу неможливо зрозуміти об'єктивну сторону правопорушення, яка повинна бути чіткою, зрозумілою та не викликати сумнівів.
Диспозиціяст.173 КУпАП передбачає, що об'єктивна сторона складу дрібного хуліганства складається з самостійних альтернативних діянь: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, норма ст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів. У кожному конкретному випадку це потребує з'ясування і конкретизації.
Всупереч цьому, матеріалами справи не підтверджується обов'язкова складова об'єктивної сторони - порушення громадського поряду і спокою громадян х хуліганських мотивів.
Також, характерною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є наявність потерпілого та порушення суспільних відносин.
Однак, належних та допустимих доказів в підтвердження вищезазначених ознак матеріали справи не містять.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, матеріали справи містять відеозапис з боді-камер поліцейських та рапорт поліцейського, на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.04.2023.
Справа про адміністративне правопорушення вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Сам лише факт наявності між поліцейськими та ОСОБА_1 конфліктної ситуації після їх вимоги надати документи, та незгода останнього назвати їм свої анкетні дані не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства в розумінні вимог ст.173 КУпАП.
В п. 1 статті 247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, зокрема, у випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
З відеозапису вбачається, що на запитання ОСОБА_1 про причини звернення до нього щодо пред'явлення документів поліцейський зазначив, що той є підозрілою особою, яка перебуває в п'яному стані.
При цьому будь-яких ознак щодо такої підозрілості поліцейським озвучено не було, як не було зазначено, що вигляд ОСОБА_1 ображає чи принижує людську гідність чи громадську мораль, чи хтось скаржився на його поведінку, та як поліцейський дійшов такого висновку. Поліцейські на місці події не зазначали ОСОБА_1 , що відносно нього буде складений протокол за ст. 178 КУпАП.
Відповідно до відеозапису на оптичному диску з бодікамери, дослідженого судом, вбачається що ОСОБА_1 , одягнений в літній звичайний одяг, без будь-яких видимих ознак бруду, йшов по узбіччю вулиці ще з одним чоловіком, інших осіб поряд не було взагалі, працівники поліції самостійно зупинились біля них (08:49), перед цим один із працівників поліції під час руху в службовому автомобілі висловився щодо вказаних двох пішоходів, сказавши «якісь два ******** (неетичне висловлювання) ідуть» (08:48:35), підійшли до ОСОБА_1 запитавши у нього «Ви щось сказали? Чи мені почулось». Той відповів «Та ні», розпочалось спілкування на підвищених тонах.
З вказаного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 у зазначений в протоколі день та час, вчиняв дії, які б вказували на порушення ним вимог ст.173 КУпАП.
Зокрема, з вказаного відеозапису вбачається, що між ОСОБА_1 та працівниками поліції фактично відбулась суперечка з приводу правомірності підстав для перевірки документів, в ході якої той емоційно із застосуванням нецензурного слова запитав причини зупинки.
Проте, прямих висловлювань безпосередньо в сторону поліцейських нецензурною лайкою зі сторони ОСОБА_1 не встановлено, тобто не встановлено тих обставин, котрі зазначені у протоколі та у рапорті поліцейського (а. с. 5), в якому зазначено, що 22.08.24 о 08 год. 45 хв. в с. Сніжки було помічено ОСОБА_1 , який почав нецензурно виражатись в бік працівників поліції, після чого було вирішено перевірити в нього документи, а той почав
Щодо зазначення поліцейським в якості підстави для перевірки документів, що ОСОБА_1 є підозрілою особою, яка перебуває в п'яному стані слід зазначити наступне. Як зазначено вище, ОСОБА_1 йшов по вулиці з іншим громадянином, одягнений в літній звичайний одяг, без будь-яких видимих ознак бруду, видимих ознак стану сп'яніння у останніх.
При цьому слід зазначити, що частиною 1 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Об'єктом адміністративного проступку, визначеного ч. 1 статті 178 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані). Водночас не можна кваліфікувати появу у п'яному вигляді лише за ознаками стану сп'яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі № 536/2056/16-а).
При цьому, на місці події, як зазначено вище, поліцейські не зазначали ОСОБА_1 , що відносно нього буде складений протокол за ст. 178 КУпАП чи за ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим у поліцейських могли бути підстави вимагати у ОСОБА_1 документи для встановлення його особи.
Відносно ОСОБА_1 складено також протокол за ст. 185 КУпАП.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
При цьому, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до статті 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126738 від 22.08.2024 ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції про припинення вчинення адміністративного правопорушення, а саме, дрібного хуліганства в формі нецензурної лексики та відмову надання документів для встановлення особи.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, матеріали справи містять вищевказаний відеозапис з нагрудних камер поліцейських, протокол про адміністративне затримання, рапорт поліцейського.
З відеозаписів, наявних у матеріалах справи вбачається, що з моменту підходу працівників поліції до ОСОБА_1 останній в їх присутності лише виразився нецензурно лише, коли запитав причини його зупинки та в ході спілкування, виразивши своє обурення безпідставною зупинкою та вимаганням у нього документів. Проте, з боку поліцейських вимоги припинити в їх присутності виражатись нецензурно озвучено не було. О 08:52 у відповідь на відмову ОСОБА_1 представитись, поліцейський декілька раз зазначив «я вас попереджаю», проте, жодного разу не зазначив, про що саме він попереджає ОСОБА_1 , та відразу повідомив, що того буде затримано, і о 08:52:15 поваливши його на землю та заламавши руки, - відносно ОСОБА_1 було застосовано фізичну та надіто на руки кайданки.
Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не вчиняв злісної непокори працівникам поліції, коли його затримували та доставляли до відділення поліції.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до переглянутого відеозапису були відсутні підстави для адміністративного затримання ОСОБА_1 та застосування щодо нього спеціальних засобів, виходячи з наступного.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне затримання, ОСОБА_1 було затримано 22.08.2024 року о 08 год. 50 хв. для припинення правопорушення, встановлення особи, складання адміністративних матеріалів.
Частиною 1 ст. 259 КУпАП передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію.
З урахуванням того, що на місці події поліцейські не зазначали ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, та з урахуванням того, що відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 178 КУпАП не складався, підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП також були відсутні, - суд вважає, що були відсутні підстави для адміністративного затримання вказаної особи.
Поліцейські застосували стосовно ОСОБА_1 спеціальні засоби (надівши кайданки), не попередивши його про намір своїх дій всупереч вимогам ст. 43 Закону «Про Національну поліцію».
Так, відповідно до ч. 1 статті 43 Закону «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського.
Проте, як встановлено з відеозапису, з боку поліцейських не було попередження ОСОБА_1 про застосування спеціальних засобів.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованих його адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ст. 173, 185, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак