Справа № 372/4662/24
Провадження 2-а-52/24
ухвала
Іменем України
16 вересня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Ухвалою суду від 28.08.2024 року позовна заява залишена без руху, надано десятиденний строк для усунення недоліків.
Вказана ухвала суду 09.09.2024 року о 12:35:59 була направлена на ел. адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 та була отримана позивачем 09.09.2024 року о 12:50:05, що підтверджується довідкою.
10.09.2024 року за вх. № 24586/24 на виконання ухвали суду від 28.08.2024 року позивачем подано позовні заяву з додатками в новій редакції шляхом направлення електронного листа на електронну пошту суду.
Відповідно до ухвали від 28.08.2024 року про залишення позову без руху було звернуто увагу позивача на те, що поданий в електронному вигляді текст позовної заяви не містить відомостей про її підписання позивачем, дата подання і особистий підпис позивача відсутній, відсутні навіть посилання на такі відомості, які є обов'язковим реквізитом адміністративного позову.
В межах виконання вказаної ухвали позивачем у той же спосіб - шляхом направлення електронного листа на електронну пошту суду було направлено повторну позовну заяву, в якій додатково було зазначено відомості про підпис позивача, однак його особистий підпис на цій позовній заяві відсутній, зображення такого підпису від сканованій чи фотокопії також відсутнє. Натомість у додатках до електронного листа додано документ, з якого можна зробити висновок про підписання тексту повторної позовної заяви електронним підписом позивача.
Однак у надісланих суду на електронну пошту документах відсутні відомості про виконання позивачем приписів чинного процесуального законодавства в частині належного посвідчення додатків до позову у будь-який із способів, зокрема особистим підписом, електронним підписом тощо, у переліку вкладень до електронного листа відповідні документи не зазначені.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Тобто, надсилання в електронному вигляді процесуальних документів до суду має здійснюватися з використанням сервісу «Електронний суд».
Відповідно до пункту 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Для можливості користування зазначеним вище сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Верховний Суд в ухвалі від 30.07.2020 у справі № 367/1072/18 зазначив, що законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом в ухвалі від 05.11.2020 у справі №522/3191/19, в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 9901/335/20, згідно з якими Верховний Суд з тих самих підстав повернув без розгляду заяву, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему «Електронний суд».
Позивачем сформовано та надіслало позовну заяву на адресу суду не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою, що свідчить про використання способу звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Суд наголошує, що відповідно до ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Натомість, всупереч вказаним нормам, копії письмових доказів, які додані до позовної заяви, надані без належного їх засвідчення, а тому позивачу необхідно засвідчити копії письмових доказів, які додані для суду та відповідача, на відповідність оригіналу, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України.
Верховний Суд у п. 20 своєї Постанови від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18 зазначив, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Позивач не виконав вказані вище приписи законодавства щодо належного посвідчення копії документів.
З матеріалів справи суд встановив, що до позовної заяви позивач надав докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, однак докази відправлення для відповідача не є належними, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6.8 Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Документи", затвердженого наказом АТ "Укрпошта" від 19 серпня 2021 р. № 135 (за змінами), під час приймання відправлень Документи з описом вкладення відправник заповнює бланк опису у двох примірниках. Працівник ОПЗ перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного поштового штемпеля. Один примірник опису вкладається до відправлення Документи, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник ОПЗ повинен зазначити номер відправлення Документи. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до відправлення Документи, вартість вкладення (предметів) може не зазначатися.
Дослідивши наданий опис вкладення до цінного листа з описом суд встановив, що такий містить відбиток календарного поштового штемпеля Укрпошти, однак на ньому відсутній номер поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор), що унеможливлює перевірити вручення/доставку пошти адресату.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи відсутність відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету, позивач зобов'язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним позовної заяви з доданими до неї документами.
Згідно з пунктом 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Відповідно до пункту 61 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта від 12.05.2006 № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Позивачем у незавіреній копії електронною поштою надано в якості доказу направлення копії позову іншим учасникам справи список відправлень Ф.103.
Однак, перелік документів у вкладенні до листа неконкретизований і неповний, а кількість аркушів у відправленні менша ніж кількість фактично поданих до суду аркушів позову і додатків (8, а не 10), тому суд не має достатніх підстав вважати, що всі подані суду документи були направлені відповідачеві.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано докази, які підтверджують направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачеві в спосіб, визначений законом.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Оскільки суду не подано належним чином оформленої позовної заяви, відкриття провадження у справі є неможливим.
Відповідно до частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно із частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним повернути позовну заяву позивачеві, оскільки недоліки, що були зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунені в повному обсязі не були.
Окрім того, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, повернення позовної заяви не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.В. Кравченко