490/8187/24 18.09.2024
нп 1-кс/490/3619/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8187/24
17 вересня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.2 ст.260 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.2 ст.260 КК України, за наступних обставин.
З лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення зс рф, інших збройних формувань рф та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.
Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».
Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією рф проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
В умовах міжнародного збройного конфлікту, майже вся територія Херсонської області з 24.02.2022 знаходилась під окупацією зс рф, у тому числі м. Херсон - з 01.03.2022 по 11.11.2022. На цей час окупованою залишається частина Херсонської області, яка знаходиться на лівобережжі річки Дніпро.
Громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, розуміючи факт збройного конфлікту, захоплення та подальшої окупації м. Херсона зс рф, а також те, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону - цілісною і недоторканною, перебуваючи у м. Херсоні, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня - вересня 2022 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перейшла на бік ворога шляхом добровільного вступу на службу до незаконного збройного формування, створеного російською федерацією на тимчасово окупованій території Херсонської області, після чого надавала безпосередню допомогу державі-агресору (російській федерації) та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
Так, у квітні - вересні місяці 2022 року (точний час та місце у ході досудового розслідування не встановлені) з метою силового супроводження зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, для придушення будь-яких проявів незгоди з політикою окупаційної влади та усунення перешкод у реалізації заздалегідь запланованих намірів на тимчасово окупованій території Херсонської області, у тому числі міста Херсон, з числа колишніх працівників правоохоронних органів України та представників інших військових формувань рф у порушення ст. ст. 17 і 65 Конституції України невстановленими досудовим розслідуванням особами створено не передбачене законами України збройне формування за аналогією зі спецслужбою російської федерації - «Федеральной службой безопасности», якій присвоєно назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - «ГСБ Херсонской области»).
Основним місцем дислокації «ГСБ Херсонской области» визначено захоплену будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , а місцем для незаконного утримання громадян - підвальне приміщення офісної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яку поєднали з основним місцем розташування шляхом руйнування паркану, що розділяв суміжні прибудинкові території вказаних будівель.
При цьому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня - вересня 2022 року ОСОБА_7 вирішила реалізувати свої амбіції шляхом добровільного проходження служби в «ГСБ Херсонской области» будучи співробітником відділу спеціальних операцій «А».
Добровільно зайнявши вказану посаду, ОСОБА_7 з вересня 2022 року до моменту деокупації м. Херсона, а саме до 11.11.2022, діючи в умовах воєнного стану, знаходячись на території міста Херсон, активно публічно сприяла реалізації плану держави-агресора щодо придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, приймала участь в діяльності відділу спеціальних операцій ОСОБА_8 , яка була спрямована на проведення позасудових репресій над цивільними особами, їх нелегальні ув'язнення, примушування до негласної співпраці, застосування жорстокого поводження із утриманням ув'язнених в нелюдяних умовах.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України (державна зрада): перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
Крім того, згідно зі ст. ст. 17 і 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
У квітні - вересні місяці 2022 року, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України, будучи залученою особою, відносної якої до суду направлено обвинувальний акт, до реалізації спільного плану на придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, встановлення та нав'язування політичного режиму російської федерації та переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією, перебуваючи на території окупованої частини Херсонської області, діючи з прямим умислом вступила на службу до незаконного збройного формування так званої «ГСБ Херсонской области».
При цьому, ОСОБА_7 , вступаючи до незаконного збройного формування так званої «ГСБ Херсонской области», була достовірно обізнаною, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
«ГСБ Херсонской области» має організаційну структуру, що характеризується наявністю єдиноначальності, підпорядкованості, дисципліни та субординації. Указане формування розділено на підрозділи з визначеним особовим складом, для його учасників введені військові звання, знаки розрізнення, службові посвідчення, вогнепальна (автомати, пістолети) та особиста вибухова (гранати) зброя, характерні для такого формування.
Таким чином, «ГСБ Херсонской области» являє собою формування, яке незаконно має на озброєнні придатну для використання вогнепальну та вибухову зброю.
У структурі «ГСБ Херсонской области» утворені такі підрозділи: апарат начальника служби, відділ «М», відділ контррозвідувальних операцій, відділ захисту конституційного устрою та боротьби з тероризмом, оперативно-пошуковий відділ, відділ інформаційної безпеки, відділ економічної безпеки, слідчий відділ, відділ спеціальних операцій «А», відділ внутрішньої безпеки, відділ технічного забезпечення, відділ контррозвідувального забезпечення та протидії корупції у правоохоронних органах, фінансово-економічний відділ т.п.
Загальна чисельність учасників указаного формування становить не менше 70 осіб.
Основним місцем дислокації «ГСБ Херсонской области» визначено захоплену будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , а місцем для незаконного утримання громадян - підвальне приміщення офісної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яку поєднали з основним місцем розташування шляхом руйнування паркану, що розділяв суміжні прибудинкові території вказаних будівель.
Діяльність зазначеного не передбаченого законами України формування спрямована на придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, встановлення та нав'язування політичного режиму російської федерації та переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією.
Так, ОСОБА_7 , приймаючи участь у діяльності незаконного збройного формування т.зв. «ГСБ Херсонской области», за попередньою змовою з особою, відносно якої обвинувальний акт направлено до суду, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, знаходячись на території міста Херсон, брала участь у протиправнійдіяльності відділу спеціальних операцій ОСОБА_8 , яка була спрямована на проведення позасудових репресій над цивільними особами, їх нелегальні ув'язнення, примушування до негласної співпраці, застосування жорстокого поводження із утриманням ув'язнених в нелюдяних умовах, переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією з метою придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, цим самим приймала участь в діяльності зазначеного незаконного збройного формування.
Отже, ОСОБА_7 , діючи у складі незаконного збройного формування т.зв. «ГСБ Херсонской области», брала участь у його протиправнійдіяльності на окупованій території міста Херсон та області, спрямованій на встановлення та нав'язування політичного режиму російської федерації та переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
04.09.2024 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів),передбачених ч. 2 ст. 111, ч.2 ст. 260 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_7 вчинено тяжкий та особливо тяжкий злочини, максимальна санкція за які передбачає позбавлення волі на строк від 15 років до довічного ув'язнення, з метою уникнення кримінальної відповідальності остання може й надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а у випадку доведення її вини у вчиненні кримінальних правопорушень, підозрюваній загрожує реальне позбавлення волі, крім того, ОСОБА_7 , зважаючи на те, що вона є громадянкою України, тобто можливо має близьких та знайомих серед мешканців підконтрольних Україні територій, може за допомогою погроз застосування фізичного насильства чи вбивства впливати на свідків, потерпілих чи їх родичів (враховуючи, що деякі потерпілі раніше затримувались на території м. Херсон та Херсонської області, деякі і на цей час утримуються в місцях несвободи на тимчасово окупованій території Херсонської області) з метою схилити останніх до надання неправдивих показів або взагалі в подальшому відмовитись від них, разом з тим підозрювана має можливість продовжувати вчиняти такі ж кримінальні правопорушення чи інші, оскільки вона є оперативним співробітникомт.зв. «ГСБ в Херсонській області», сфера діяльності яких розповсюджуються на окуповані території Херсонської області (враховуючи, що ця територія продовжує знаходитись під окупацією), що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав у ньому викладених, просила про його задоволення.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
04.09.2024 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України, про що у загально державному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомленняв порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
Підозрювана ОСОБА_7 , будучи викликаною до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 09, 10, 11 вересня 2024 року до слідчого не з'явилася, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з неприбуттям підозрюваної ОСОБА_7 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 12.09.2024 р. ОСОБА_7 оголошено у розшук, а 13.09.2024 р. оголошено у міжнародний розшук.
Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_7 на даний час проживає та перебуває у АДРЕСА_4 , що є тимчасово окупованою територією України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024230000000309 від 22.07.2024 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч.2 ст.260 КК України, триває.
Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.
Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 особисто вручено не було, оскільки остання перебуває на даний час на непідконтрольній території України.
На виклики слідчого підозрювана не з'явилася, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про її ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_7 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення їй повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 111, ч.2 ст. 260 КК України, підтверджується даними:
-протоколу огляду від 09.06.2023 р. приміщення будівлі «УКРДІПРОДОР» за адресою: АДРЕСА_3 ;
-протоколу огляду від 22.05.2024 р. речей і документів вилучених у приміщення будівлі «УКРДІПРОДОР» за адресою: АДРЕСА_3 ;
-протоколів допиту свідка ОСОБА_9 від 11.08.2023 р. та 27.02.2024 р.;
-протоколу проведення впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 27.02.2024 р.;
-протоколів допиту потерпілого ОСОБА_10 від 16.02.2023 р. та 01.03.2024 р.;
-протоколу проведення впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 від 01.03.2024 р.;
-протоколу обшуку від 12.06.2024 р. квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-протоколу огляду речей і документів від 12.06.2024 р., які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.06.2024 р.;
-протоколу обшуку від 12.06.2024 р. за місцем проживання ОСОБА_7 ;
-протоколу огляду від 05.09.2024 р. безкоштовної служба електронної пошти від американської компанії Google « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ІНФОРМАЦІЯ_4 );
-відповіді ГВКР ІНФОРМАЦІЯ_5 на доручення слідчого в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України №71/22/1/109-1124 від 10.02.2023;
-відповіді ГВКР ІНФОРМАЦІЯ_5 на доручення слідчого в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України №71/6/373-4704 від 22.05.2024;
- відповіді ГВКР ІНФОРМАЦІЯ_5 на доручення слідчого в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України №71/6/373-8866 від 11.09.2024.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Достатність даних для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.111, ч.2 ст.260 КК України.
Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрювана ОСОБА_7 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, та позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, відповідно, використовуючи безпосереднє знайомство зі свідками по даному провадженню, перебуваючи на території Херсонської області може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, оскільки свідки, які вже допитані під час досудового розслідування безпосередньо знайомі з підозрюваною та проживали на території Херсонської області, окрім того, враховуючи те, що ОСОБА_7 під час здійснення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, перебуваючи на території Херсонської області підтримувала стійкий зв'язок із представниками рф, тому існує реальна імовірність продовження вчинення кримінальних правопорушень на тимчасово непідконтрольній території України.
Підозрювана ОСОБА_7 неодноразово не з'являлася за викликами до слідчого.
Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.260 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваній в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваної, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваній ОСОБА_7 , відносно якої необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , відсутні.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.2 ст.260 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1