Справа № 308/4859/21
18 вересня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород заяву Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про роз'яснення рішення суду у цивільній справі №308/4859/21 від 31.07.2023 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, про зобов'язання вчинити перерахунок страхових внесків, нарахованих на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу,
встановив:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, про зобов'язання вчинити перерахунок страхових внесків, нарахованих на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.07.2023 позовну заяву задоволено повністю. Зобов'язано Національний музей народної архітектури та побуту України перерахувати страхові внески у розмірі 22 %, нараховані на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з грудня 2010 року до жовтня 2011 року та січня 2016 року до листопада 2017 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з відображенням цього в щомісячній звітності Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Також присуджено до стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Печерський відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою зі змісту якої вбачається, що на виконанні у Печерському відділі ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 74177439 з примусового виконання виконавчого листа по справі№ 308/4859/21 від 31.07.2023, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про зобов?язання Національного музею народної архітектури та побуту України перерахувати страхові внески у розмірі 22 %, нараховані на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з грудня 2010 року до жовтня 2011 року та січня 2016 року до листопада 2017 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з відображенням цього в щомісячній звітності Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Вказує, що на адресу відділу від боржника Національного музею народної архітектури та побуту України надійшов лист № 99/1 від 26.02.2024 року, в якому зазначається, що боржником було виконано рішення суду, а саме сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 22% (копії платіжних доручень додаються), однак єдиний соціальний внесок згідно наданих платіжних доручень сплачувався на рахунок Державної податкової служби у Печерському районі міста Києва, проте в резолютивній частині рішення суду зазначено, що перерахувати страхові внески до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з відображенням цього в щомісячній звітності Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Враховуючи вказане просить суд повідомити державного виконавця про подальші дії відповідно до вимог закону, а також зазначити чи підлягає закінченню виконавче провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09. 2024 вказану заяву, як заяву про роз'яснення судового рішення, було визначено для розгляду судді Чепці В.В.
Сторони в судове засідання не викликались на підставі ч. 3 ст. 271 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу відповідно до положень ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін і без фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви у повному обсязі виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
В свою чергу, відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», питання роз'яснення рішення суду розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Тобто роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Вирішуючи заяву Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд вважає за необхідне відмовити в роз'ясненні рішення суду щодо якого заявник просить надати роз'яснення, оскільки зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник ставить питання, які не можуть бути вирішені в порядку, передбаченому ст. 271 ЦПК України.
Передбачене вищенаведеною нормою права роз'яснення рішення це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі. Оскільки ухвалене рішення по даній справі, викладено в ясній зрозумілій формі, в ньому чітко і конкретно зазначені висновки суду по суті заявлених вимог, то підстав для його роз'яснення немає.
Водночас суд звертає увагу на те, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.07.2023 в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили.
У резолютивній частині вказаного рішення чітко зазначено про те, що страхові внески у розмірі 22 %, нараховані на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з грудня 2010 року до жовтня 2011 року та січня 2016 року до листопада 2017 року слід перерахувати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Однак, боржник перерахував страхові внески на рахунок ДПС у Печерському районі м. Києва. З наведеного можна зробити висновок про те, що рішення суду невиконане.
Щодо заяви Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про його подальші дії, зокрема, про можливість закінчення виконавчого провадження, суд звертає увагу, що саме до компетенції органу ДВС належить встановлення наявності чи відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження.
Керуючись ст. 258, 260, 261, 271, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про роз'яснення рішення суду у цивільній справі № 308/4859/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, про зобов'язання вчинити перерахунок страхових внесків, нарахованих на середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Чепка