Справа № 307/2213/24
Провадження № 2/307/503/24
17 вересня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів,
встановив:
Представник ОСОБА_3 30 травня 2024 року від імені позивачки ОСОБА_1 пред'явив до ОСОБА_2 позов збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Тячівського районного суду від 21 грудня 2022 року збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Тячівського районного суду від 19 березня 2018 року та постановлено стягувати з відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п?ятсот) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розміри витрат на утримання дитини значно зросли.
Зазначає, що аліменти в розмірі 2 500 грн., які стягуються з ОСОБА_2 на утримання сина - не відповідає вимогам сьогодення, так як за цей час значно подорожчали продукти харчування, зросли ціни на послуги за електроенергію, газ, промислові та продовольчі товари, різні види послуг; дитина розпочала навчання у школі, відповідно значно зріс розмір витрат. Також змінився встановлений державою розмір прожиткового мінімуму на місяць на дитину, який, згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України», для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 (три тисячі сто дев?яносто шість) гривень.
Окрім того, позивачка звільнилася з роботи та на даний час не має стабільного доходу.
Син ОСОБА_4 з народження постійно проживає з позивачкою, перебуває на її утриманні, вона займається вихованням дитини, його фізичним та духовним розвитком.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Однак, відповідач протягом тривалого часу не піклується про дитину, не цікавиться його розвитком та не бере участі у вихованні свого сина.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов?язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім?ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов?язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов?язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов?язку батьківського піклування щодо неї.
Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивачка одна не зможе забезпечити дитині, а відповідач є молодим, працездатним чоловіком, має високі прибутки, знаходиться закордоном вже багато років, працює бригадиром, заробляє близько 2 -х (двох) тисяч доларів США в місяць. Зароблені кошти витрачає тільки на власні потреби, інших дітей та непрацездатних батьків не має.
Вважає, що відповідач буде спроможний сплачувати аліменти в твердій грошовій формі в розмірі - 5 000 (п?ять тисяч) гривень щомісячно до досягнення сином повноліття, щоб мати змогу забезпечити найнеобхідніші потреби дитини.
Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03 липня 2024 року та було відкладено на 17 вересня 2024 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Варга Д.Д. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Із рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2022 року вбачається, що судом збільшено розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 19.03.2018 року, та постановлено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 2500 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття (а. с. 7, 8).
Із свідоцтва про народження відомо, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 6)
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1., 2ст. 77 ЦПК України).
Так, підтвердженням матеріального становища платника аліментів є збільшення розміру витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на обох батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Однак, пред'являючи позов про зміну розміру аліментів, при цьому посилаючись на необхідність збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, позивачка не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, та зміни їх сімейного стану, хоча це є її процесуальним обов'язком, а тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, у розмірі 5000 грн., щомісячно є завищеними та нею не доведено можливість їх сплати відповідачем саме у такому розмірі. Жодних доказів про те, що відповідач працевлаштований за кордоном та має високий прибуток позивачкою не надано.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня складає - 2 563 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3 196 грн.
Таким чином, при збільшенні розміру аліментів, судом враховано, що відповідач не звільнений від обов'язку утримувати дітей; з часу ухвалення рішення Тячівським районним судом Закарпатської області від 21 грудня 2022 року про стягнення аліментів, зросли як ціни на матеріальні потреби так і прожитковий мінімум для дітей відповідного віку.
Крім цього, згідно положень, закріплених у ст. 180 СК України обов'язок утримувати дітей є однаковим як для матері так і батька та виходячи із закріплених у ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд урахувавши вказані обставини, дійшов висновку про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Згідно роз'яснень, що містяться п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням
законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про зміну розміру аліментів на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1211,20 грн. грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.
В іншій частині позову про стягнення аліментів у розмірі 2000 грн. на утримання дитини щомісячно відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.
Попередній виконавчий лист відкликати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Л.Р.Сас