Вирок від 18.09.2024 по справі 233/2025/21

Код суду 233 Справа № 233/2025/21

Вирок

Іменем України

18 вересня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019050000000835 від 27 червня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який працює на посаді т.в.о. начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством, та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, за наступних обставин.

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 6 о/с від 03.01.2017 ОСОБА_6 призначено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993 ОСОБА_6 , займаючи на час вчинення кримінального правопорушення вищевказану посаду в правоохоронній системі, був представником влади - службовою особою правоохоронного органу, що мав владні повноваження та виконував службові обов'язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02.07.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Таким чином, ОСОБА_6 , на момент інкримінування вчинення кримінального правопорушення, здійснював функції представника влади та відповідно до примітки ч. 1 ст. 364 КК України був службовою особою органу Національної поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції, згідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (силу).

Частиною 2 статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІП від 02.07.2015 визначено, що, зокрема, заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, крім випадків учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров'ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

За приписами ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02.07.2015, поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

При цьому, ОСОБА_6 був зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Відповідно до ст. З Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

За приписами ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

Так, заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу, діючи всупереч покладених на нього обов'язків та вимог ст. 3 Конституції України відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ст. 28 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, грубо порушив вимоги ч. 1 ст. 7, ч. 4 ст. 7, ст. 8, ст. 18, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 42, ч. 2 ст. 42, ч. 5 ст. 43, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію України» № 580-VIII від 02.07.2015, чим умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, за наступних обставин.

27 червня 2019 року о 07 год. 14 хв. до чергової частини Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо скоєння стосовно неї кримінального правопорушення з боку невідомої особи, факту спричинення тілесних ушкоджень та заволодіння грошовими коштами в розмірі 1200 гривень.

Цього ж дня вказана інформація внесена до бази ІТС ІПНП, Журналу матеріалів єдиного обліку Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за № 7380 та слідчим відділом Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380000795 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

27 червня 2019 року приблизно о 10 год. 40 хв., нарядом реагування Бахмутського міжрайонного відділення Маріупольського міжрайонного відділу УПО в Донецькій області «ГОЛ-20» у складі сержантів поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час патрулювання виявлено невідомого чоловіка, схожого за описом ОСОБА_9 та запропоновано проїхати до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області для з'ясування обставин.

Згідно з даними Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області невідомого, яким виявився ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , того ж дня приблизно о 10 год. 55 хв. доставлено до службового кабінету № 25 адміністративної будівлі Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Злагоди, буд. 2, в якому знаходилися т.в.о. начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_13 та заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 .

Перебуваючи у вказаному кабінеті, заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, почав ображати ОСОБА_12 , висловлюватися у його бік нецензурною лайкою та звинувачувати його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Через відмову ОСОБА_12 у визнанні вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та через особисті неприязні стосунки у заступника начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, ОСОБА_6 , діючи умисно, без висунення законних вимог поліцейського та не оголосивши попередження про застосування фізичної сили, за відсутності законних підстав для її застосування, з метою спонукання ОСОБА_12 визнати себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який своїми діями не вчиняв збройного чи групового нападу, збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров'ю інших осіб або поліцейських, перевищуючи службові повноваження, умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, в порушення вимог ч. 1 ст. 7, ч. 4 ст. 7, ст. 8, ст. 18, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 42, ч. 2 ст. 42, ч. 5 ст. 43, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, почав ображати останнього, висловлюватися у його бік нецензурною лайкою та наніс ОСОБА_12 два удари рукою по голові.

Під час нанесення ударів ОСОБА_6 продовжив висловлювати ОСОБА_12 вимоги щодо визнання ним своєї вини.

Після відмови ОСОБА_12 визнати свою вину, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на перевищення влади, із застосуванням насильства, діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили, без висунення законних вимог поліцейського та не оголосивши попередження про застосування фізичної сили, за відсутності законних підстав для її застосування, з метою спонукання ОСОБА_12 визнати себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який своїми діями не вчиняв збройного чи групового нападу, збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров'ю інших осіб або поліцейських, перевищуючи службові повноваження, умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, в порушення вимог ч. 1 ст. 7, ч. 4 ст. 7, ст. 8, ст. 18, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 42, ч. 2 ст. 42, ч. 5 ст. 43, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, продовжив застосовувати до нього фізичне насильство та спричинив три удари рукою по голові ОСОБА_12 .

Так, внаслідок протиправних дій заступника начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , які полягали у застосуванні насильства, ОСОБА_12 , завдано фізичний біль та тілесні ушкодження.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 статті 365 КК України за ознаками перевищення влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством, та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування.

Надані обвинуваченим ОСОБА_6 покази та позиція сторони захисту щодо пред'явленого обвинувачення:

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 365 КК України не визнав. Зазначив, що ним по відношенню до ОСОБА_12 будь-яких неправомірних дій та фізичного насилля не застосовувалось. Показав, що на нього як на заступника начальника сектору кримінальної поліції покладено обов'язок щодо контролю за проведенням розслідування кримінальних проваджень, виявлення осіб, причетних до скоєного правопорушення, заводити ОРС та інші обов'язки відповідно до закону. Місцем роботи є кабінет № 25, того дня разом з ним в кабінеті був ОСОБА_13 . ОСОБА_14 приблизно о 10 год. доставила до відділу поліції служба державної охорони, через те, що він розбив скло в магазині Єкомаркет та на нього була орієнтировка як на особу, яка вчинила розбійний напад на жінку. Коли зайшов до кабінету ОСОБА_14 вже знаходився там, окрім нього був ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та оперативний працівник ОСОБА_17 , пізніше до кабінету заходив ОСОБА_18 . Робочий кабінет площею 35 квадратів, біля вікон два стола, доставлений сидів біля його стола на відстані 3 чи 3,5 м, він не ставав зі столу. Поспілкувався з доставленим хвилин 20-25, після цього ОСОБА_14 відвели до слідчого на 1 поверх, возили на огляд до медичного закладу, робити затримання в порядку ст. 208 КПК України. Це спілкування та затримання не були особливими, звичайна повсякденна робота. Точні дані щодо його перебування зафіксовані в книзі доставлених осіб. ОСОБА_14 перебував під дією наркотичних засобів, він сміявся, плакав, вставав, сідав, поводився агресивно, висловлювався нецензурно. Під час розмови з ОСОБА_14 в кабінеті знаходився ОСОБА_15 та хтось з поліцейських заходили, виходили не придавав цьому увагу. Додав, що він не висловлювався в бік ОСОБА_14 нецензурною лайкою, не звинувачував його у вчиненні злочину, оскільки потерпіла його впізнала, на відеокамерах зафіксовано події злочину та сторож бачив його з жіночою сумкою. Доказів вчинення ним злочину достатньо, проте він не визнавав свою вину. Кайданки на ОСОБА_14 у його присутності не одягались, після оформлення 208 КПК України до нього застосовані кайданки. ОСОБА_14 спілкувався з адвокатом і вів себе агресивно. Крім того, розтин ОСОБА_14 показав, що окрім вхідного та вихідного отвору не містить інших тілесних ушкоджень. Затриманого оглядав також травматолог, який видав довідку про те, що скарг не надходило. Незважаючи на те, що ОСОБА_14 перебував у неадекватному стані він його не бив. Через деякий час провів з ОСОБА_15 нараду та поїхав організовувати роботу. Приблизно о 18.00 був на нараді з керівництвом. В цей час зателефонував ОСОБА_19 та повідомив, що ОСОБА_14 застрелився у кабінеті № 22. На запитання прокурора повідомив, що поліцейський на ім'я ОСОБА_20 у відділі поліції один, додав, що знав про те, що ОСОБА_14 вживає наркотичні засоби, оскільки раніше ОСОБА_14 притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 317 КК України. Повідомив, що з присутніх під час спілкування з ОСОБА_14 були поліцейські ОСОБА_16 - новий начальник, ОСОБА_15 приїхав з ОСОБА_21 , а він тривалий час працював у відділі поліції, тому його знав доставлений ОСОБА_14 та називав його ім'я. Зазначив, що через специфіки роботи міг висловлюватись нецензурною лайкою, проте це не було по відношенню до особи. Звернув увагу суду, що під час «хлопків», які зафіксовані НСРД була не лише його мова, при прослуховуванні НСРД зафіксував 35 «хлопків», але йому інкримінують чомусь лише 5. Додав, що не пам'ятає, щоб хтось з поліцейських бив ОСОБА_14 , він сидів у положенні нога на нозі, можливо бив долонею по нозі, але не більше двох разів. Навпаки, всі поліцейські його заспокоювали, давали води, щоб він став адекватніше. Підозра щодо нього сфабрикована, відомості щодо цього правопорушення не внесено в реєстр, провина відсутня.

Захисник ОСОБА_22 зазначив, що всі слідчі дії, в тому числі й негласні (розшукові) дії щодо ОСОБА_6 здійснені органом досудового розслідування з порушенням встановленого порядку, без внесення відомостей про зазначене кримінальне правопорушення до ЄРДР, що є грубим порушенням вимог ст. 1, 25, 214 КПК України і тягне визнання їх результатів очевидно недопустимими доказами.

Потерпіла ОСОБА_23 , про час і місце розгляду кримінального провадження повідомлялась належним чином, в судове засідання не з'явилась, надавала суду заяви про розгляд кримінального провадження у її відсутність, через стан здоров'я. З огляду на що, суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілої можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження у її відсутність.

Судом були допитані свідки обвинувачення, які, на думку прокурора, підтверджують винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому злочині.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що у провадженні відділення поліції перебувало кримінальне провадження стосовно ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 186 КК України де він був прокурором (процесуальним керівником). Під час досудового розслідування спланував проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема пред'явлення підозри. ОСОБА_14 був доставлений до ОСОБА_25 відділення поліції, вів себе неадекватно, оскільки знаходився у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Він особисто з ним в той день не спілкувався. Після події з самогубством у відділку поліції справа стосовно ОСОБА_14 закрита. Додав, що у той день не спілкувався з ОСОБА_14 через збуджений стан останнього, який не дозволяв проводити будь які слідчі дії. Про те, що ОСОБА_14 поводив себе неадекватно дізнався від слідчого. Слідчий пояснив, що на момент доставки до відділення поліції ОСОБА_14 знаходився в алкогольному чи наркотичному сп'янінні і не було сенсу проводити з ним слідчі дії. На час доставки ОСОБА_14 до поліції вже було зібрано достатньо доказів для повідомлення йому про підозру та допиту його в якості підозрюваного. ОСОБА_14 було забезпечено адвокатом за призначенням, чи спілкувався він з ним йому не відомо.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що наприкінці червня 2019 року керівництво йому доручило здійснення досудового розслідування за фактом відкритого викрадення чужого майна потерпілого. За цими подіями розпочато досудове розслідування, внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 або ч. 2 ст. 186 КК України, призначено групу слідчих, старшим групи призначено його. Від керівництва йому стало відомо, що особа яка скоїла вказане кримінальне правопорушення уже у відділенні поліції. На той час була допитана потерпіла, прийнято рішення про затримання підозрюваної особи, яку до кабінету доставлено співробітниками карного розшуку. Повідомлено Центр з надання безоплатної правової допомоги та ними призначено захисника ОСОБА_27 Дочекались прибуття адвоката та в його присутності склали протокол затримання особи. Під час складання вказаного протоколу від особи встановлено час та місце її фактичного затримання. Підозрюваною особою був ОСОБА_14 . Відбулась бесіда захисника і підозрюваного. ОСОБА_14 перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. У зв'язку з тим, що не було запаху алкоголю, припустив, що він знаходився у стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_14 був збуджений, поводився неадекватно. Після складання протоколу затримання, прийнято рішення про направлення ОСОБА_14 на огляд на стан сп'яніння та наявність тілесних ушкоджень, можливість перебування його в умовах ізолятора тимчасового тримання. Оскільки адвокат був зайнятий у судовому засіданні прийнято рішення відкласти проведення інших дій на вечірній час. Затриманий був переданий співробітникам карного розшуку, а ним складено повідомлення про підозру та погоджено її з процесуальним керівником ОСОБА_24 . В подальшому він чекав прибуття захисника та йому повідомили, що підозрюваний застрелився в кабінеті відділення поліції. Номер кабінету де це сталося не пам'ятає. Ким саме ОСОБА_14 був доставлений до відділення поліції, або з'явився сам йому не відомо. Вперше він побачив ОСОБА_14 у себе в кабінеті на першому поверсі. Він увійшов у супроводі співробітників кримінальної поліції, ОСОБА_28 серед них не було. ОСОБА_14 вів себе неадекватно, викликати йому лікаря не просив, на стан здоров'я не скаржився. Хто ще з ним знаходився у кабінеті не пам'ятає. Розмовляв з ОСОБА_14 один на один, оскільки працівники то заходили, то виходили з кабінету. До затримання в порядку ст. 208 КПК України кайданки до ОСОБА_14 не застосовувались. Заяв та скарг на дії співробітників поліції від ОСОБА_14 не надходило. По прибуттю захисника скарг також не надійшло. Це був денний час у проміжок з 12 до 13 години. У нього в кабінеті ОСОБА_14 знаходився приблизно пів години. Можливо в цей час хтось із співробітників поліції заходив до кабінету, але ОСОБА_28 не заходив точно. ОСОБА_14 скарг на дії будь яких співробітників поліції не висловлював. Також не висловлював намірів про самогубство. Він був повідомлений про намір затримання та повідомив особисто про це свою бабусю. ОСОБА_14 надавалась конфіденційна бесіда з захисником. Тілесних ушкоджень у підозрюваного не було. Скоріше за все ОСОБА_14 писав лівою рукою. Додав, що робочий день у нього розпочинається з 09 години, відомості до ЄРДР по вказаному кримінальному провадженню вносились у проміжок часу з 10 до 12 години. Його не повідомили яким чином ОСОБА_14 прибув до відділення поліції, але прибув він до внесення відомостей до ЄРДР. До його спілкування з ОСОБА_14 він знаходився десь в адміністративній будівлі відділення поліції. Міг вільно пересуватись будівлею, але чи міг залишити приміщення йому не відомо. Чи виписував він доручення в порядку ст. 40 КПК України по справі ОСОБА_14 не пам'ятає. Протокол затримання стосовно ОСОБА_14 складений у проміжок часу з 13 години до 14 години після прибуття захисника. Була вивчена особистість ОСОБА_14 та прийнято рішення про його затримання. Спочатку були внесені відомості до ЄРДР, повідомлено ОСОБА_29 про необхідність призначення захисника, дочекались прибуття захисника та понятих для особистого огляду при затриманні. Потім був складений протокол затримання особи в якому зазначений час фактичного затримання встановлений при спілкуванні з затриманою особою. Виходячи з цього було зазначено час його фактично затримання. Хто саме з працівників карного розшуку був закріплений для супроводження вказаної справи він не пам'ятає. Припускає, що міг дзвонити ОСОБА_30 . Не виключає, що до його спілкування з ОСОБА_14 з ним могли спілкуватись співробітники карного розшуку. В матеріалах кримінального провадження повинні міститись пояснення ОСОБА_14 та вказано хто з співробітників поліції їх відбирав. Ці пояснення відбирались до внесення відомостей до ЄРДР. Крім того пояснив, що після складання протоколу затримання повідомлено керівництво про затримання особи, ними видається наказ про створення складу конвою. Особа передається конвою, та повідомляється коли і куди особу необхідно доставити. Стосовно ОСОБА_14 був складений протокол затримання, проведений особистий обшук, під час якого вилучені гроші. Потрібно було скласти повідомлення про підозру, допитати останнього в якості підозрюваного. У зв'язку з зайнятістю захисника ці дії були відкладені на вечірній час доби, а в той час надано доручення на доставку ОСОБА_14 на огляд на стан сп'яніння та наявність тілесних ушкоджень. Особисто з ОСОБА_14 він спілкувався, скарг від нього на стан здоров'я не надходило, медичної допомоги він не потребував. Підозра по справі ОСОБА_14 була погоджена у цей же день. ОСОБА_14 перебував у збудженому стані, вів себе не агресивно, але не розумів, що відбувається. Йому було роз'яснено у чому його підозрюють, він розумів, що знаходиться в поліції, але навіщо скоїв правопорушення не розумів. До складання протоколу затримання за участю ОСОБА_14 проводилось впізнання, його проводив хтось з групи слідчих. Огляд на наявність тілесних ушкоджень це обов'язкова процедура при затриманні особи. Лікар питає у особи про наявність скарг та тілесних ушкоджень. Цей висновок є в матеріалах справи. Захисник ОСОБА_31 після спілкування з ОСОБА_14 не казав, що останньому потрібна медична допомога. На час перебування ОСОБА_14 в його кабінеті начальник поліції, на той час ОСОБА_32 , та його заступник до кабінету не заходили. Можливо заходив керівник слідчого відділу ОСОБА_33 . Згідно з тими матеріалами, що йому були надані на причетність ОСОБА_14 до скоєння кримінального правопорушення вказувала потерпіла, яка була його знайомою, свідок події, було проведено впізнання. В журналі відвідувачів був запис про його явку до відділку поліції.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснив, що станом на 2019 рік займав посаду заступника начальника сектора кримінальної поліції Костянтинівського ВП. 27.07.2019 або 29.07.2019 точно не пам'ятає, вранці приїхав на роботу близько 07 години 45 хвилин. У нього був окремий кабінет на першому поверсі напроти кабінету 25. Основну частину свого робочого часу він проводив в своєму кабінеті за паперовою роботою. У той день надійшло повідомлення, що близько 07 години ранку скоєно грабіж. На місце виїхала слідчо-оперативна група, чи були в її складі співробітники їх відділу не пам'ятає. На місці злочину був затриманий ОСОБА_12 , оскільки на нього вказував свідок, та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Як його доставляли та хто він не бачив, знаходився у своєму кабінеті. На вході в відділ поліції записують відвідувачів та доставлених до відділу, хто доставив не записують, вказують номер кабінету та прізвища співробітника до якого прибула особа. ОСОБА_14 одразу не направили до слідчого, оскільки з людиною спочатку потрібно поговорити, з'ясувати чи він скоїв злочин. Вперше ОСОБА_14 у той день він побачив в кабінеті 25, це був кабінет начальника розшуку, справа на стільці сидів ОСОБА_14 , його руки не були в кайданках, біля нього нікого не було, який був час він не пам'ятає. Йому ніхто не наносив ушкодження і не спричиняв страждання. Він його ( ОСОБА_14 ) знав, бо той раніше був судимий і у стані сп'яніння постійно був неадекватним. В кабінеті знаходився начальник розшуку та ОСОБА_28 . З ОСОБА_14 ніхто не балакав на підвищених тонах, спілкувались з ним нормально, але він поводився неадекватно, хитав головою та руками, казав незрозумілі фрази. Було зрозуміло, що він в алкогольному або в наркотичному, а може і в тому, і тому сп'янінні. Він забрав або віддав документи та вийшов з кабінету. З періодичністю в 5-7 хвилин він декілька разів заходив до кабінету начальника розшуку. ОСОБА_14 пробув в кабінеті 25 не більше 20 хвилин. Двері в каб. № 25 не зачиняються. Коридор завширшки в 3 метри, його кабінет знаходився напроти. Криків, ударів, «хлопків» він не чув, навіть коли деякий час знаходився в коридорі спілкуючись по роботі. Коли він заходив до каб. 25 ОСОБА_14 поводився дивно, на нього увагу не звертав. Коли ОСОБА_14 відвели в каб. 22 він не бачив. Додав, що каб. № 25 це кабінет начальника розшуку ОСОБА_15 та заступника ОСОБА_28 . Від входу до вікна відстань приблизно 8 метрів. По всій відстані стоять стільці, ОСОБА_14 сидів приблизно посередині. Він з ним не розмовляв, ОСОБА_15 і ОСОБА_28 щось говорили, що саме не пам'ятає, але його намагались заспокоїти. Декілька разів заходив йому увагу взагалі не приділяли. На його думку медична допомога йому не була потрібна. В його присутності до ОСОБА_14 ніякого впливу не застосовувалось. Від нього самого скарг не надходило. Медика в штаті відділку поліції не було. Але всі співробітники проходять курси медичної підготовки. На той час, коли він бачив ОСОБА_14 той тілесних ушкоджень ні собі, ні комусь іншому не завдавав, крутив головою та жестикулював руками. Кожен третій громадянин який доставляється до відділку поліції у наркотичному або алкогольному сп'янінні. З котрої години ОСОБА_14 перебував у кабінеті 22 та чи працював з ОСОБА_14 у той день слідчий йому не відомо. Протягом дня він робив свою роботу та періодично бачив ОСОБА_14 , бачив його в каб. 22, його там ніхто не ображав, він почав тверезіти та поводитись більш адекватно. Вже ближче до 18 годин керівництво пішло до актового залу на нараду, ОСОБА_28 теж пішов, він знаходився в кабінеті № 25, розписував доручення, в цей час пролунав постріл. Він почекав секунд 10, другого пострілу не було і вийшов в коридор. Двері до каб. № 22 були відчинені, в кабінеті стояв ОСОБА_35 , ОСОБА_18 , а біля вікна ОСОБА_17 , на підлозі головою до вікна лежав ОСОБА_14 . Він не рухався, під ним розливалась пляма крові. В 25 кабінеті зранку бачив ОСОБА_36 , він розмовляв з ОСОБА_15 , з ОСОБА_14 він діалогу не мав.

Свідок ОСОБА_37 пояснив, що раніше працював разом з обвинуваченим. Він був начальником сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП, а обвинувачений його заступником та був в його підпорядкуванні. Влітку, або восени 2019 році, точно не пам'ятає, було вчинено пограбування жінки, вона з цього приводу звернулась з заявою до поліції. Були орієнтовані наряди поліції, співробітники по прикметам встановили особу злочинця та доставили до відділу поліції. Записали його до книги доставлених та привели до них в кабінет № 25 на другому поверсі. Це було в першій половині дня. Вважає, що привели саме до них, оскільки більше нікого не було. Це був його кабінет з ОСОБА_28 . В кабінеті знаходився він та ОСОБА_38 . Взагалі кабінет розміром 4-5 квадратних метри. Манучарян сидів напроти виходу з кабінету, він від входу зліва. Там було два вікна, він сидів біля одного, а Манучарян поряд з другим. ОСОБА_14 сидів на стільці біля вхідної двері на відстані приблизно три метри від них. Під час розмови переважно всі сиділи на своїх місцях, але інколи вставали, підходили до ОСОБА_14 , давали йому чай та воду. ОСОБА_14 вставав, сідав, присідав, але потім прийшов до тями. Доставлений був в неадекватному стані, під дією наркотичних речовин та алкоголю, його прізвище було ОСОБА_14 , ім'я не пам'ятає. Поводив себе некоректно. Спеціальні засоби до нього застосовані не були. Під час розмови він сказав, що вчинив злочин стосовно жінки, яка на його думку здійснювала продаж наркотичних речовин і він таким чином вирішив її покарати, оскільки хотів працювати в поліції. В кабінеті вони спілкувались недовго, приблизно 20 хв., підозрюваний зізнався у вчиненні грабежу. Щоб ОСОБА_6 безпосередньо застосовував до ОСОБА_14 фізичну силу, або погрожував її застосуванням він не бачив. Він особисто також ОСОБА_14 не бив. Можливо під час спілкування висловлювали нецензурну лексику. ОСОБА_38 на протязі цього часу постійно знаходився в полі його зору. Він виходив з кабінету покурити, але знаходився біля дверей, двері залишались відчиненими. ОСОБА_14 міг кинутись битись, оскільки був неадекватним. Можливо за цей проміжок часу, хтось заходив до них в кабінет, але точно він не пам'ятає. Після завершення спілкування приходили співробітники які здійснювали його супровід, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_35 . Він особисто надав їм розпорядження забрати людину. Коли вони були потрібні, він вийшов в коридор та погукав їх, вони прийшли. Його до себе забрали співробітники розшуку та проводили з ним слідчі дії. На той момент ОСОБА_14 ще не мав статусу затриманої особи. Слідчий виписав йому «208», при цьому він особисто присутнім не був. Кабінет слідчого знаходився на першому поверсі. Прізвище слідчого він не пам'ятає. Коли він разом зі своїм заступником знаходились на нараді стався нещасний випадок в кабінеті співробітника розшуку ОСОБА_17 , номер кабінету він не пам'ятає, але це через два кабінету від них. Вони з заступником в цей час знаходились на першому поверсі в актовій залі на нараді з керівництвом. Пішли туди о 17 год. 56 хв. разом з ОСОБА_6 . Під час допиту в ДБР йому демонстрували звукозапис з їх кабінету. На запису він чув його з ОСОБА_28 голоси, також був голос ОСОБА_16 . Працівники ДБР акцентували увагу на звуки схожі на хлопки в долоні та слова ОСОБА_14 «припиніть», що то були за звуки не пам'ятає, можливо хлопали в долоні, щоб заспокоїти ОСОБА_14 . Звук був схожий саме на хлопки в долоні, але він такого не пам'ятає, припускає, що то могли бути хлопки по колінках. Він не придав цьому значення. На його думку після прослуханого запису він вважає, що в кабінеті відбувалась розмова з ОСОБА_14 під час якої він один або два рази хлопнув в долоні. Їх голоси перетинались, ОСОБА_14 відповідав на запитання. Чи міг потерпілий сам плескати в долоні, він не пам'ятає. Наполягає, що ні він, ні ОСОБА_28 , ОСОБА_14 тілесних ушкоджень не спричиняли, тільки відпоювали його чаєм та заспокоювали. Медичних препаратів не давали. Швидку допомогу не викликали, оскільки він через 10-15 хв. заспокоївся. Він був на підпитку, не штовхався, не стрибав, медичної допомоги не потребував. В їх практиці були люди і в гіршому стані, тоді викликають бригаду № 6, це спеціальна псих. допомога. Слідчий прийняв рішення проводити з ним слідчі дії. Крім того у нього був захисник, хто саме не пам'ятає. Саме до них спочатку було доставлено ОСОБА_14 , оскільки його потрібно було опитати, встановити особу та обставини справи та доповісти керівництву, а потім передавати його слідчому. До слідчої групи він не входив. Процесуального статусу по справі не мав. При цьому вони керувались в своїх діях ЗУ «Про національну поліцію». При спілкуванні з ОСОБА_14 співробітників карного розшуку в кабінеті з ними не було. Процесуальні документи не складались, просто відбувалось усне опитування. Спілкування було добровільно, без примусу, відповідав на запитання. Про надання йому медичної допомоги не просив. Чи міг ОСОБА_14 себе хлопати він не пам'ятає. Він особисто також вставав з робочого місця та підходив до підозрюваного. ОСОБА_14 за бажанням міг вийти з кабінету, силою його там не утримували. Під час спілкування до кабінету заходив Хівріч, він на запису чув його голос. Хівріч їхав у справах і заходив перевірити їх роботу. Не пам'ятає щоб на запису було чутно фразу Ситченка « ОСОБА_38 не бийте мене», такого не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 27.06.2019 р. знаходився на чергуванні разом з ОСОБА_39 . О 10 годині ОСОБА_40 надійшло повідомлення стосовно громадянина ОСОБА_14 . Коли проїжджали по вул. Громова, бачили ОСОБА_14 , але після відпрацювання повернулись, його там вже не було. Потім побачили його як він сидів на лавці та пив пиво. ОСОБА_14 почав нецензурно висловлюватись. Вони його затримали та доставили у відділ поліції. В черговій частині сказали відвести його на другий поверх. Він виконував розпорядження чергового ОСОБА_41 . В коридорі передали його ОСОБА_15 та ОСОБА_42 . ОСОБА_15 уточнив у нього чи це ОСОБА_14 , він відповів, що так. ОСОБА_15 сказав зняти з нього кайданки. Вони зняли з ОСОБА_14 кайданки та пішли. Від ОСОБА_14 було чутно сильний запах алкоголю, у нього була хитка хода та млява мова. Взагалі він поводився неадекватно, агресивно, кидався на ОСОБА_43 , кричав, привертав увагу. Від виклику швидкої допомоги він відмовився. Коли ОСОБА_14 затримували він ні на що не скаржився. При затримання роз'яснювали його права, але він їх не сприймав. Більше ОСОБА_14 він не бачив. В той день Бачив тільки ОСОБА_15 та ОСОБА_44 . Він у відділі тільки отримує зброю, там не знаходиться, оскільки працює водієм.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 пояснив, що точної дати не пам'ятає. Влітку 2019 року ОСОБА_14 був доставлений у відділ поліції працівниками ГСО як підозрюваний за ст. 186 КК України. Ким саме він був доставлений не пам'ятає. Чи були при цьому до ОСОБА_14 застосовані кайданки не пам'ятає також. Приблизно об 11 годині його завели до службового кабінету № 25. ОСОБА_14 перебував в неадекватному стані, був випивший. Казав, що вживав первентин три дні та не спав, щоб збити шизофренію вжив алкоголь. Він то плакав, то сміявся, то кричав. Мав неадекватну поведінку. Він заходив 4 рази в каб. № 25 де були ОСОБА_15 та ОСОБА_28 разом з ОСОБА_14 . ОСОБА_15 та ОСОБА_28 сиділи за своїми робочими столами, ОСОБА_15 від входу зліва, біля вікна, а Манучарян прямо. ОСОБА_14 сидів на стільці на початку кабінету приблизно в двох метрах від ОСОБА_15 та ОСОБА_28 . Кожного разу він знаходився в кабінеті по 3-4 хвилини. Весь цей час ОСОБА_14 вів себе неадекватно. Коли він заходив, до ОСОБА_14 силу ніхто не застосовував, тільки спілкувались про хронологію подій дня. Чи були на ОСОБА_14 кайданки він не пам'ятає. ОСОБА_14 не скаржився на те, що його б'ють. Чи заходив ще хтось в 25 кабінет не пам'ятає. Він, ОСОБА_17 та ОСОБА_35 забрали ОСОБА_14 для проведення слідчих дій. Скільки часу перебував ОСОБА_14 в кабінеті № 25 він не пам'ятає, можливо 2 години, можливо менше. Весь цей час ОСОБА_14 казав, що не хоче в тюрму та не попаде туди. Допитували ОСОБА_14 в присутності його захисника ОСОБА_46 . До травмпункту ОСОБА_14 відвозили вони втрьох, він, ОСОБА_17 та ОСОБА_35 . Там ОСОБА_14 не скаржився на побиття. Якщо б у нього були виявлені тілесні ушкодження то стосовно цього відбирались би пояснення. Це не приховаєш. Після проведення слідчих дій за участю ОСОБА_14 вони пройшли інструктаж, озброїлись та завели ОСОБА_14 до каб № 22 для проведення дактилоскопіювання. ОСОБА_35 стояв біля вікна, ОСОБА_47 біля столу поруч з ОСОБА_14 , він знаходився біля дверей, стояв боком, стежив за коридором. Почув постріл, побачив як впав пістолет і ОСОБА_14 на підлогу. У ОСОБА_14 почався крововилив з артерії, було багато крові. Він залишив кабінет та повідомив про те, що сталося керівництво.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що працює адвокатом. Йому було надано доручення з центру безоплатної правової допомоги щодо ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 186 КК України. Приблизно о 12-13 годині він прибув до відділку поліції до кабінету слідчого ОСОБА_48 . В кабінеті знаходились поняті та співробітники карного розшуку. Він мав з клієнтом конфіденційну розмову під час якої ОСОБА_14 повідомив йому, що він має умовний термін і він йому роз'яснив, що в такому разі його обов'язково візьмуть під варту. Він роз'яснив йому права, для спілкування їм відвели достатньо часу. Під час спілкування ОСОБА_14 на дії працівників поліції не скаржився. Після того як він повідомив йому, що стосовно нього буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_14 мав пригнічений вигляд. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 він не бачив. Претензій затриманий ні до кого не висловлював. ОСОБА_14 був без кайданок. Спілкування проходило на одинці, їх розмову ніхто не чув. ОСОБА_14 був дуже знервований, можливо і потребував медичної допомоги. ОСОБА_14 поспілкувався з бабусею та кричав, що сидіти він не буде. ОСОБА_14 нечемно поводився по відношенню до слідчого ОСОБА_48 . За його присутності слідчий ОСОБА_49 затримав ОСОБА_14 та домовились проводити слідчий експеримент та вручити повідомлення про підозру. Затримання він знімав на відео і можливо перекидав запис ОСОБА_16 . ОСОБА_50 чекала від нього дзвінка, коли буде проводитись слідчий експеримент, щоб передати ОСОБА_14 речі. Додав, що повинен був бути в м. Краматорськ та дорогою пробив колесо, тому його привіз адвокат ОСОБА_51 . Слідчий ОСОБА_49 зателефонував та повідомив, що ОСОБА_14 застрелився. Він особисто повідомив про ці обставини бабусі ОСОБА_14 о 21 год. 30 хв. Протягом того дня ОСОБА_28 він не бачив, від ОСОБА_14 про нього нічого не чув. Взагалі ОСОБА_14 йому не скаржився на дії працівників поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_52 пояснив суду, що станом на травень-червень 2019 року він займав посаду начальника ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області. Був керівником ОСОБА_6 з 2017 по 2019 рік. та знятий з посади саме через той випадок. По лінії 102 надійшло повідомлення про те, що невідома особа скоїла пограбування жінки, нанесла тілесні ушкодження та забрала особисті речі, а саме сумочку в якій був телефон, грошові кошти та інші речі. В тому випадку, згідно з внутрішніми інструкціями було введено план «Спіраль» та передано орієнтування на підозрюваного. Згідно з планом, задіюються всі сили і засоби, були зорієнтовані всі автомобільні патрулі, піші наряди, чергові групи та поліція охорони яка несла службу на території м. Костянтинівка. Саме поліція охорони згідно з орієнтуваннями встановила особу нападника і доставила його до відділку поліції. Які саме слідчі дії проводились з нападником ОСОБА_14 йому не відомо, але точно знає, що його було затримано в порядку 208 КПК України. Конвоювання затриманого здійснювали оперуповноважені ОСОБА_18 , ОСОБА_35 та ОСОБА_17 . Вони згідно з наказом мали право на конвоювання, пройшли відповідний інструктаж, отримали табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби. Точної дати коли трапилась подія не згадав, але за часом близько 17-18 години вечора можливо наприкінці травня 2019 року. Він вийшов зі свого робочого кабінету, у нього повинна була відбуватись вечірня нарада з керівництвом в актовому залі. Йому на зустріч йшов ОСОБА_6 , зупинив його та повідомив, що трапилась надзвичайна подія і розповів, що затриманий скоїв самогубство. Після події він як керівник нікого з підлеглих не збирав, не давав вказівки які давати покази в разі допиту слідчими. Він направився на місце події. Заборонив будь-кому заходити до кабінету де це трапилось до прибуття прокурора та ДБР. Дав вказівку черговому повідомити про те що сталося чергову частину ГУНП та ДБР. Зателефонував прокурору. В кабінеті, де трапилась подія двері були відчинені, в середині знаходився ОСОБА_17 , ліворуч лежав затриманий, а біля кабінету ОСОБА_35 та ОСОБА_18 . В сам кабінет він не заходив, знаходився на порозі. Кабінет був ОСОБА_53 і так все було видно. ОСОБА_17 по суті того, що трапилось нічого не зміг пояснити оскільки перебував в шоковому стані. В цей день до подій, з ОСОБА_14 він не спілкувався, його не знав. Бачив один раз коли він знаходився в цей день в кабінеті начальника кримінальної поліції. Він заходив до кабінету начальника кримінальної поліції яким на той час був ОСОБА_54 , оскільки знав про пограбування і що затримали особу. Хотів дізнатись як ведеться робота. ОСОБА_14 був у збудженому стані через що він навіть запитав у нього чи не потрібна йому медична допомога. На його думку ОСОБА_6 в той день спілкувався з ОСОБА_14 , бо був заступником начальника кримінальної поліції. В його посадовій інструкції є обов'язок приймати участь в розкритті злочинів, тобто міг спілкуватись з затриманими. Але процесуально це ніяк не відображалось, тільки після доручення слідчого складався протокол допиту. Коли вирішували питання про затримання ОСОБА_14 , приїздив прокурор, спілкувався з ним, крім того до ОСОБА_14 приїздив його захисник. ОСОБА_28 сидів в одному кабінеті з ОСОБА_55 . Це був 25 кабінет. Його стіл був напроти двері. Ліворуч в кутку стояв стіл Авєріна, праворуч, під стіною стояли офісні стільці і на одному з них під шафою сидів ОСОБА_14 . Він заходив до 25 кабінету о другій половині дня, на дворі було ще світло. Заходив в робочому моменті, знав, що доставлена особа і по ній проводяться заходи щодо встановлення причетності до пограбування. Коли він зайшов до кабінету, ОСОБА_28 сидів за своїм столом, та щось писав, ОСОБА_14 на стільці біля дверей. Між ними була відстань 4-5 метра. Затриманий поводив себе неадекватно, жваво рухався, то вставав то сідав, розмахував руками. З власного досвіду вважає, що в такому стані ОСОБА_14 міг собі завдавати тілесні ушкодження, але в його присутності цього не робив. У нього була пляшка з водою і він в його присутності зробив декілька ковтків. Це свідчить про нормальне ставлення до нього. Він запитав, чи не потрібна затриманому медична допомога через його збуджений стан, на що йому відповіли, що це його звичний і стан, і що при збирання інформації було від родичів встановлено, що ОСОБА_14 напередодні вживав алкоголь в поєднанні з наркотичною речовиною і це така реакція організму, потрібен час щоб відпустило. Вважає, що якщо б ОСОБА_14 потребував медичної допомоги йому б викликали швидку. Сам він про мед. допомогу не просив. В його присутності ОСОБА_28 недозволених дій до ОСОБА_14 не застосовував. Увага ОСОБА_28 була прикута до нього як до начальника. Вважає, що ОСОБА_14 не було відомо, що він є начальником відділку поліції. А у нього була можливість повідомити про незаконні дії стосовно нього. Чи були у ОСОБА_14 видимі тілесні ушкодження він не пам'ятає, але пам'ятає, у нього були червоні розширені очі. В кабінеті начальника кримінальної поліції він побув 2-3 хвилини, для нього це була звична подія, він не надавав цьому значення. ОСОБА_28 відволікся від своїх справ, він запитав у ОСОБА_28 та ОСОБА_56 як справи стосовно пограбування, поспілкувались та пішов далі у своїх справах. Про те, що в той час у відділку поліції проводились негласні слідчі дії в рамках іншого кримінального провадження йому відомо не було. Дізнався про це пізніше, коли ОСОБА_6 було повідомлено про підозру. До нього, як до керівника відділку поліції не надходило інформації щодо незаконних або неправомірних дій з боку співробітників поліції у відношення ОСОБА_14 . Після події з самогубством ОСОБА_14 він особисто спілкувався з його рідними, вони повідомили, що ОСОБА_14 постійно вживав наркотичні засоби, у нього були проблеми в родині. Додав, що ОСОБА_6 може охарактеризувати тільки з позитивного боку як професійного опера, порядну та ввічливу людину яка завжди відповідає за свої слова. З його боку критичних нарікань по службі в бік ОСОБА_28 не було та навіть після цього інциденту його було призначено на вищу керівну посаду.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_57 пояснив суду, що свідоцтво на підставі якого він здійснював експертне дослідження по даному кримінальному провадженню втратило дію, після того були складені іспити і отримано нове свідоцтво № НОМЕР_1 , 210-22 1 Д від 30.06.2022 термін дії до 2025 року. Для експертного дослідження по даному кримінальному провадженню був наданий повний звукозапис, точніше то був відеозапис, проте при його здійсненні не фіксувалось відео, швидше за все камера була вимкнена, тому відеозапису не було, був тільки звукозапис. Надавались на експертизу оригінали запису чи копії відповісти не зміг, оскільки це питання не вирішувалось при проведенні експертизи. Додав, якщо копія звукозапису відповідає оригіналу, вона не буде відрізнятись по якості. Надані на експертизу записи були цифрові. При проведенні експертного дослідження система запису на яку здійснювалась фіксація не встановлювалась. Магнітна, оптична та механічна системи запису кардинально відрізняються одна від іншої за характеристиками, тому їх порівнювати не доцільно. Проведення даного експертного дослідження здійснювалось з використанням методики криміналістичного дослідження звукового середовища затверджена Міністерством Юстиції України та діяла на час проведення експертизи. До проведення цієї експертизи в його практиці вже була подібна експертиза, тому досвід він мав. Загалом аналіз звукозапису проводився на слух з застосуванням спеціальних навушників та техніки. У нього достатньо було досвіду та знань, щоб зробити висновок, що звуки надані на експертизу були характерними для ляпасу долонею по тілу людини, можливо і тильною частиною долоні руки по відкритій ділянці тіла. Силу удару визначити на слух не можна. Для плескання в долоні ці звуки не були характерними, це сприйняття на слух і на досвід. Немає приладів за допомогою яких конкретно можна визначити походження звуків. При проведенні експертизи він прослуховував наданий матеріал дуже багато разів, можливо до 100, нарізав окремі файли, порівнював їх з іншими характерними ляпасами. За роки практики накопичився подібний матеріал як з відео так і звуком. Взагалі, він повинен зберігати матеріали на протязі п'яти років після проведення дослідження. Не може відповісти чи прийшов би того висновку якщо прослухав би тільки звуки ударів без розмов людей. Методики для визначення ляпасів немає, при проведенні дослідження він керувався своїм досвідом та прийшов до висновку, що звуки на наданому звукозапису характерні для ляпасів по тілу людини. Допускає, що людина могла нанести ляпаси сама собі, на звук їх відрізнити було б важко. За три роки до проведення тієї експертизи подібних досліджень в його практиці було не більше десяти, це якщо рахувати з відео, лише з аудіо було не більше п'яти експертиз. Близько тридцяти хлопків які маються на запису взагалі не характерні для ляпасу. Приміщення, в якому проводився звукозапис було одне, переміщення об'єктів не відбувалось, тому в даному випадку розмір приміщення для нього не мав значення. Якщо нанести удар долонею в актовому залі і в кабінеті звуки б відрізнялись. Для проведення експертизи йому потрібно було знати відкрите приміщення чи закрите, площа в даному випадку його не цікавила. Скільки осіб приймало участь в діалозі при проведення дослідження не встановлювалось, але для себе він нарахував п'ять осіб. Під час звуків відбувався діалог. Встановлення ляпаса відбувалось на слух експерта, за власним сприйняттям, інших методів не існує. При прослуховуванні звукозапису (відкритті відеофайлу) бачить ОЧХ, тобто коливання всіх звуків, на тих ділянках де було яскраве ОЧХ він їх вже конкретно досліджував на предмет ляпасу. В інших звуках такого ОЧХ він не побачив. Тридцять звуків не виділялись, не проглядались, вони не характерні для ляпаса. Томі візуально, за коливаннями виділив п'ять звуків із тридцяти семи і їх конкретно досліджував.

Судом було безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які, на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме:

-Протокол огляду документів від 28 червня 2019 року, відповідно до якого оглядається екран монітора з зображеннями різних камер відео спостереження та висвітлюється відеозапис з камер САМ06, САМ16, САМ14, САМ16 час початку відеозапису:

- 10 год. 56 хв. на відеозаписі зображено центральний вхід до приміщення Костянтинівського ВП з вулиці. Далі на зображенні з'являється ОСОБА_12 , у якого за спиною на обидва зап'ястя рук надягнуті кайданки. До приміщення Костянтинівського ВП ОСОБА_12 супроводжує один співробітник поліції одягнутий в однострій чорного кольору. ОСОБА_12 доходить до столу за яким знаходиться співробітниця поліції та вносить записи в журнал. Після цього співробітник поліції завів ОСОБА_58 далі до приміщення Костянтинівського ВП. Час початку відеозапису:

-14.27 зображено кімнату для проведенні слідчих дій Костянтинівського ВП, до кімнати заходить ОСОБА_14 без кайданків та особа у цивільному одязі. Вони присіли за стіл та почали розмову.

-14.39 вищевказані особи вийшли з кімнати.

-15.32 зображено хол Костянтинівського ВП, поліцейські ОСОБА_17 , ОСОБА_35 виводять із приміщення поліції ОСОБА_12 в якого за спиною на обидва зап'ястя рук надягнуті кайданки, при цьому ні ОСОБА_12 , ні співробітники поліції не вносять записи в журнал.

-15.32 центральний вхід до приміщення Костянтинівського ВП з вулиці поліцейські ОСОБА_35 , ОСОБА_17 виводять ОСОБА_12 із приміщення, в якого за спиною на обидва зап'ястя рук надягнуто кайданки.

-16.16 до супроводжуючих поліцейських ще підійшов ОСОБА_59 ні ОСОБА_14 , а ні працівник поліції не робить жодних записів у журнал ( т. 2 а.с. 5-7)

-Протокол огляду документів від 28 червня 2019 року, яким оглянуто такі документи:

- журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Костянтинівського ВП, з якого вбачається, що під № 7 о 10 год. 55 хв. до Костянтинівського ВП СКП доставлявся ОСОБА_12 о 15 год. 10 хв. залишив приміщення поліції. У графі №8 зазначено, що ОСОБА_12 немає претензій. У графі № 19 ОСОБА_12 о 16 год. 16 хв. доставлений до Костянтинівського ВП СКП ОСОБА_60

-Наказ № 243 від 27.06.2019 про закріплення особового складу Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУПН в Донецькій області для несення служби по охороні та конвоювання слідчо-заарештованих і взятих під варту осіб. Відповідно до наказу встановлена група конвою: ОСОБА_61 , ОСОБА_45 , ОСОБА_62 та водій ОСОБА_63

-Журнал Інформування центрів з надання безоплатної вторинної допомоги затриманим Костянтинівського ВП, під № 54 виявлено інформування центру по кримінальному провадженню № 1201905030000795 о 12 год. 12 хв.

-Журнал інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, наявні записи № 34, 35, 36 ОСОБА_64 , ОСОБА_65 ,

ОСОБА_66 обліку інструктажів особового складу, що задіюється до несення служби по охороні публічного порядку та боротьбі зі злочинністю за 27.06.2019 містить на 103 арк. підписи ОСОБА_64 , ОСОБА_65 ,

ОСОБА_67 нарядів підтверджує видачу ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 табельної вогнепальної зброї (т.2 а.с.9-17)

-Протокол огляду документів від 27 червня 2019 року, яким оглянуто матеріали кримінального провадження №120119050380000795 від 27 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України процесуальні документи та матеріали для поміщення ОСОБА_12 до ІТТ ГУН в Донецькій області, всього на 65 аркушах. Так, вказані матеріали містять рапорти № 7380, 7381 від 27.06.2019 о 6.53 та 6.54 відповідно до якого ОСОБА_71 (перехожі) повідомила, що біля піцерії Челентано невідомий чоловік забирає в дівчини сумку та викидає речі, а невідомий чоловік повідомив про бійку між чоловіком та жінкою. Рапорт № 7383 від постраждалою ОСОБА_9 про те, що на неї напав невідомий чоловік та забрав гроші з сумки. Рапорт № 7395 від 27.06.2019 об 11 год. 00 хв. ОСОБА_9 звернулась до травмпункту за медичною допомогою. Протокол прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинення злочину щодо неї, а саме нанесення тілесних ушкоджень та заволодіння її майном. Протокол огляду місця події від 27.06.2019 розпочатий о 08 год. 10 хв. закінчений о 08 од. 50 хв. Протокол огляду мобільного телефону та зв'язки ключів які надала ОСОБА_9 . Медичне заключення щодо виявлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 . Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відповідно до якого ОСОБА_12 27 червня 2019 року о 16 год. 05 хв. перебував у стані сп'яніння середньою ступені тяжкості - 1,6 проміле, довідка видана КНП Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради» 27.06.2019 о 15 год. 45 хв. про те, що екстреної травматологічної патології та тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 не виявлено, довідка про проходження ОСОБА_12 рентгенограми 27 червня 2019. Протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколи пред'явлення особи для впізнання, протокол допиту свідка ОСОБА_72 ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , протокол проведення слідчого експерименту з потерпілою, копія паспорту на ім'я ОСОБА_14 , вирок щодо останнього, довідки щодо ОСОБА_76 про те, що під наглядом лікаря нарколога та психіатра не перебуває, складена, але не вручена ОСОБА_77 підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України. Висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 16 листопада 2020 року №5654-5656, відповідно до якого у ОСОБА_12 відзначалися деяка невротизація, агресивність, плаксивість, що відповідає ознакам невротичної депресії внаслідок вживання алкоголю та наркотичних речовин. Згадані характеристики не припускають будь-яких прямих схильностей до суїциду, проте можуть послужити причиною формування депресивного епізоду внаслідок патологічної емоційної реакції на зовнішній психотравмуючий подразник, джерело фрустрації нерозв'язною ситуації. ОСОБА_12 виявляв ознаки акцентуації особистості на тлі вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв, але не мав будь-яких виражених індивідуально-психологічних особливостей, які могли вплинути на його свідомість і діяльність. У ОСОБА_12 мали місце ознаки невротизації на тлі відміни алкоголю та наркотичних речовин ( згідно висновку експерта №165 від 28.08.2019 р. наданого КЗОЗ «Донецьке бюро судово-медичної експертизи» Костянтинівським відділенням судово-медичної експертизи за підписом лікаря судово-медичного експерта. Дані обставини можуть послужити причиною формування патологічної емоційної реакції на зовнішній психотравмуючий подразник, джерело фрустрації, нерозв'язною ситуацією. Тобто стан ОСОБА_12 який відображений в матеріалах кримінального провадження міг викликати імпульсивну емоційну реакцію яка закінчилася суїцидальним актом.

-Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 06 квітня 2021 року № 18773/18774/19445/7489-7495 яким встановлено на фрагменті фонограм № 1- № 4 присутнє усне мовлення ймовірно гр. ОСОБА_6 , слова (фрази репліки якого) якого позначені у Додатку А як «Невід. 4». На фонограмі №1 в районі часових позначок «58:21», «59:00» (хв/сек) на фонограмі №2 в районі часових позначок «22:26», «22:32» (хв/сек) та фонограмі №3 в районі часових позначок (хв./сек) часових позначок «02:53», «02:56» (хв./сек) зафіксований діалог трьох-чотирьох осіб, який супроводжується звуками, що характерні для звуків ударів, схожих на «ляпаси долонею» по тілу людини (діагностика звукового середовища вказує лише на потенційні - характерні для відповідної категорії звуки, які допомагають експерту на підставі власного досвіду та слухової пам'яті судити про навколишнє оточення). Зазначені звуки позначено у Додатку А у вигляді коментарю.

-У досліджуваному текстовому відтворенні розмов, зафіксованих на аудіо/відео записах, зазначених «konst_01_20190627_100000» (на фрагменті з 55 хвилини 00 секунд по 60 хвилину 00 секунд), «konst_01_20190627_110000» (на фрагменті з 00 хвилин 00 секунд по 55 хвилину 00 секунд), «konst_01_20190627_120000» (на фрагменті з 00 хвилин 00 секунд по 47 хвилину 10 секунд) та «konst_01_20190627_180000» (на фрагменті з 00 хвилин 00 секунд по 60 хвилину 00 секунд), - міститься негативна інформація стосовно мовця «Невід.2» (згідно з протоколом від 22.07.2019, ОСОБА_12 ), виражена в образливій (принизливій, зневажливій) формі, що не викликає схвалення, позитивного ставлення по відношенню до зазначеної особи, у тому числі шляхом навішування лексичних ярликів.

Питання щодо з'ясування того, чи виражається встановлена негативна інформація у моральному насильстві відносно ОСОБА_12 - не вирішувалося через причини, наведені у п. «Запитанням №5» лінгвістичної частини Дослідження.

-Протокол огляду документів від 26 квітня 2021 року яким оглянуто обов'язки заступника начальника сектора кримінальної поліції Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області (т.2 а.с. 162-163).

-Наказ № 6 о/с від 03.01.2017 про призначення ОСОБА_6 заступником начальника сектору кримінальної поліції з 03.01.2017 (т.2 а.с. 165).

-Протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії вигляді аудіо-, відео контролю особи від 22.07.2019, що проводилось на підставі ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_78 №338 т від 14.05.2019, а також доручення від 19.04.2019, №1971 т прокурора відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_79 щодо ОСОБА_6 , встановлено, що інформація яка має доказове значення у кримінальному провадженні № 62019050000000012 від 04.01.2019 за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України. Зі змісту протоколу вбачається, що події відбуваються 27.06.2019 в кабінеті 25 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області знаходяться ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , пізніше зайде ОСОБА_80 ОСОБА_13 пропонує ОСОБА_12 сісти на стілець та розповісти як він забрав сумку у жінки. Відбувається розмова ОСОБА_12 з ОСОБА_81 та ОСОБА_80 щодо вживання ним алкоголю. О 10 год. 58 хв. до кабінету заходить ОСОБА_6 та висловлюється нецензурно по відношенню до ОСОБА_12 та говорить щоб він розповідав як забрав кошти у жінки, а потім щодо наркотиків. ОСОБА_12 розмовляє з ОСОБА_6 щодо обставин скоєння правопорушення. Після 11 год. 05 хв. працівники поліції надають ліки ОСОБА_12 , обговорюють проведення впізнання. О 11 год. 21 хв. ОСОБА_12 висловлює намір втекти. ОСОБА_6 запитав, чи довго ОСОБА_12 буде так себе вести (нецензурними словами) та чути звук удару. О 12 год. 02 хв. між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 відбувається конфлікт, ОСОБА_12 пропонував ОСОБА_6 вийти поспілкуватись один на один. ОСОБА_6 висловився в бік ОСОБА_12 нецензурно. ОСОБА_12 говорить, що ОСОБА_82 б'є його в вухо, просить його цього не робити, запитує, навіщо він це робив. Далі конфлікт продовжується між вказаними особами продовжується, під час якого ОСОБА_12 скаржиться на біль у вусі, яку причинив йому ОСОБА_6 під час нанесення ударів (т. 3 а.с. 67-76).

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

- витяг з кримінального провадження № 62019050000000835

Інформація № 1 від 27.06.2019 року, відповідно до якого 27.06.02019 приблизно о 18 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету № 22 на другому поверсі Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область м. Костянтинівка, вул.. Злагоди, 2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України підозрюваний у кримінальному провадженні № 12019050380000795 від 27.06.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на якому були одягнені спеціальний засіб - кайданки, вихопив у оперуповноваженого Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області табельну зброю пістолет та здійснив постріл у себе, внаслідок чого помер, ти самим працівниками Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області вчинено дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, які завдали тяжкі наслідки.

Інформація № 2 від 02.07.2019 року, відповідно до якої невстановлена особа 27.06.2019 приблизно о 18 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету № 22 на другому поверсі Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2 здійснила постріл з пістолета ПМ в сторону гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останньому спричинено вогнепальне кульове поранення шиї, від якої останній помер на місці (т.2 а. с. 1-2);

-Постанова від 27.06.2019 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019050000000835 за ч. 3 ст. 365 КК України відповідно до якої повноваженнями прокурора наділені прокурори Донецької області ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 (т. 3 а. с. 145-146);

-Постанова від 01.07.2019 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019050000000847 за ч. 1 ст. 115 КК України відповідно до якої повноваженнями прокурора наділені прокурори Донецької області ОСОБА_89 , ОСОБА_83 , ОСОБА_85 , ОСОБА_84 , ОСОБА_86 , ОСОБА_88 (т. 3 а. с. 148-149);

-Постанова від 27.10.2020 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019050000000835 за ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України відповідно до якої повноваженнями прокурора наділені прокурори Донецької області ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_4 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 (т. 3 а. с. 150-151);

-Постанова від 267.03.2021 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019050000000835 за ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України відповідно до якої повноваженнями прокурора наділені прокурори Донецької області ОСОБА_102 , ОСОБА_91 , ОСОБА_94 , ОСОБА_92 , ОСОБА_5 , ОСОБА_93 , ОСОБА_4 , ОСОБА_97 , ОСОБА_103 (т. 3 а. с. 150-151);

-Постанова прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_104 відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку область діяльності від 12 липня 2019 року про об'єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень № 62019050000000835 від 27.06.2019 за ч. 3 ст. 365 КК України та № 62019050000000847 від 02.07.2019 за ч. 1 ст. 115 КК України в одне провадження № 62019050000000835. (т.2 а. с. 3);

-Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019050000000835 від 27.06.2019 продовжено до 21 грудня 2021 року (т. 2 а.с.108)

-Постанова від 22 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження в частині, у зв'язку з відсутності в діях працівників Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ознак складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

-Постанова від 22.04.2021 про зміну кваліфікації кримінального правопорушення №62019050000000835 з ч. 3 ст. 365 КК України за обставин: 27.06.2019 приблизно о 18 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету № 22 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області затриманий ОСОБА_12 на якому були кайданки, вихопив у уповноваженого Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області табельну вогнепальну зброю пістолет та здійснив постріл у себе, внаслідок чого помер, тим самим працівниками Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області вчинено дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, які завдали тяжкі наслідки на ч. 2 ст. 365 КК України за обставин виявлення за результатами НСРД, що 27.06.2019 о 10 год. 55 хв. до службового кабінету № 25 адміністративної будівлі Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області в якому знаходились ОСОБА_13 , ОСОБА_6 доставлено ОСОБА_12 . Під час перебування ОСОБА_12 в кабінеті ОСОБА_6 застосовував до ОСОБА_12 фізичний та психологічний тиск. В діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжуються насильством, та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування. (т. 2 а. с.156-159).

-витяг з кримінального провадження № 62019050000000835 станом на 22.04.2021( т. 2 а.с. 160-161.)

Інформація № 1 (змінена після постанови від 22.04.2021 про зміну кваліфікації)

27.06.2019 року приблизно о 10 год. 55 хв. у приміщенні службового кабінету № 25 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2 перебуваючи в кабінеті, заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, почав ображати ОСОБА_12 та застосовувати до нього фізичний та психологічний тиск.

Інформація № 2 залишилась незмінною.

-Ухвала слідчого судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_105 від 01.10.2019 № 804/2332/19 якою надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №6201905000000835 від 27.06.2019 за ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій що проводились у кримінальному провадженні №62019050000000012 від 04.01.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України на підставі ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_78 № 3883 від 14.05.2019, а саме: протоколу № 935 т від 22.07.2019, оптичного носія (диск dvd-r) № 889

За клопотанням захисника на ухвалу суду про витребовування інформації Офісом Генерального прокурора надано інформацією по провадженню № 62019050000000835. Так, о 19 год. 13 хв. зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365, 02.07.2019 об 11 год. 21 хв. зареєстровано первинне провадження № 62019050000000847 кваліфікація правопорушення ч. 1 ст. 115 КК України. Підстава внесення матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. 27.06.19 призначено слідчого, прокурора. 01.07.2019 призначено прокурора, 02.07.2019 призначено слідчого. 12.07.2019 вказані провадження об'єднані в одне, є підстави вважати, що вказане правопорушення вчинені однією особою. 15.10.19 та 22.10.2019 призначення слідчого. Визначення прокуратури. 14.05.2020 призначення прокурора. 06.10.2020 призначення слідчого. 27.10.2020 призначення прокурора.24.12.2020 продовження строків досудового розслідування. 09.03.2021 визначення підслідності. 10.03.2021 призначення слідчого. 26.03.2021 призначено прокурора. 22.04.21 закриття правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України. 23.04.2021 повідомлення про підозру ОСОБА_6 27.04.2021 відкриття матеріалів досудового розслідування. 30.04.2021 направлено до суду з обвинувальним актом (т. 3 а.с. 15-61).

Також, у судовому засіданні судом досліджені докази, що посвідчують та характеризують особу обвинуваченого:

-Довідка від 19.04.2021 лікаря нарколога та психіатра про те, що під наглядом у лікаря нарколога та психіатра ОСОБА_6 не перебуває (т. 2 а.с. 167)

-Службова характеристика надана начальником ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за змістом якої останній зарекомендував себе позитивно (т. 2 а.с. 168-169)

-Довідка про склад сім'ї ОСОБА_6 , яка складається окрім нього, з дружини та неповнолітнього сина (т.2 а.с.170).

-Вимога ДІ МВС УІАП ГУНП в Донецькій області, відповідно до якої ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (т.2 а.с. 171).

Прокурор в судових дебатах просила визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з забороною займати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, із позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання. Вирішити питання про речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні. При цьому, вважала винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною в ході судового розгляду належними та допустимими доказами наданими суду, зокрема даними, що містяться в наданих стороною обвинувачення процесуальних джерелах доказів.

Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просив визнати останнього невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати, у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення. Зазначив, що відомості про виявленне діяння, яке містить склад злочину, стосовно ОСОБА_6 , не було внесено до ЄРДР. Таким чином, повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_6 та інші слідчі дії, здійснені органом досудового розслідування по зібранню доказів для доведення його вини у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, здійснені з порушенням встановленого порядку, без внесення відомостей про зазначене вище кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, а тому є недопустимими.

Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що обов'язкова інформація яка повинна бути внесена до ЄРДР - це фабула правопорушення, а саме: час, місце та спосіб вчинення неправомірних дій, наслідки правопорушення. Звернув увагу на виявлення двох окремих правопорушень по відношенню до затриманого, але інформація до реєстру внесена лише щодо подій які пов'язані зі смертю ОСОБА_12 відбувались в іншому кабінеті за участю інших поліцейських та значно пізніше за часом ніж його спілкування з ОСОБА_106 . Жоден зі свідків не вказав на здійснення ним щодо ОСОБА_12 неправомірних дій. Крім того, експерт надав висновок який не містить посилання на обрану методику під час його надання, експерт керувався власним досвідом та сприйняттям звуків.

При розгляді кримінального провадження в межах пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, вивчивши документи як докази, на які посилався прокурор, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, провівши дебати, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, з наступних підстав.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 17 КПК України встановлює, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 373 КПК України, п. 23 постанови Пленуму ВСУ України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами законодавства і постановлення вироку», випливає, що кожна людина має право на справедливий розгляд справи, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У статті 85 КПК України закріплено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб'єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб'єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 року, "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, "Яллог проти Німеччини" від 11.07.2006 року, "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.

З рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2019 року (справа № 754/12820/15-к) зазначив, що відповідно до статті 94 КПК суд, який розглядає обвинувачення по суті, зобов'язаний оцінити кожен доказ, серед іншого, й з точки зору його допустимості. Якщо сторони ставлять під сумнів, що обставини, за яких доказ було отримано, відповідають вимогам закону, суд зобов'язаний переконатися, чи не порушені правила його допустимості, у тому числі, чи дотримана належна процедура та гарантії, надані учасникам процесу. Законодавець наділяє суд, що встановлює факти, широкими повноваженнями при дослідженні та оцінці доказів, визначаючи у частині 2 статті 94 КПК, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

На переконання суду, в результаті дослідження, аналізу та оцінки досліджених судом доказів, не знайшло свого підтвердження пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 2 ст. 365 КК України, виходячи з нижченаведеного.

Оцінка доказів.

Аналізуючи та надаючи оцінку показанням свідків сторони обвинувачення ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_65 , ОСОБА_27 , ОСОБА_109 , суд дійшов висновку, що вони не мають самостійного доказового значення, оскільки загалом підтверджують лише факт спілкування обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , яке не оспорюється сторонами кримінального провадження, та не містять жодних інших відомостей щодо обставин інкримінованого правопорушення.

Щодо визнання окремих доказів неналежними

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

З огляду на це, будь-які матеріали мають подаватись до суду з обґрунтуванням їх належності, тобто таким чином, щоб суд міг встановити, яка саме інформація має доказове значення і на підтвердження яких саме обставин подано відповідний доказ і яким чином ці обставини стосуються предмета доказування.

Водночас, частина наданих стороною обвинувачення матеріалів жодним чином не стосуються обставин, що входять до предмета доказування у даній справі.

Оцінюючи надані прокурором протоколи огляду документів з зображенням камер відео спостереження, а також протокол огляду документів журналів, наказів, книги нарядів, протоколу огляду документів кримінального провадження №120119050380000795, суд дійшов висновку про те, що вони безпосередньо не стосуються пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, проте підтверджують можливу причетність ОСОБА_12 до злочину за ч. 2 ст. 186 КК України за заявою ОСОБА_9 та стану здоров'я доставленого, а потім затриманого ОСОБА_12 , а також підтверджують відсутність під час затримання зауважень та заперечень від захисника та ОСОБА_12 з приводу неправомірних дій ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_12 .

Проте, оцінюючи протокол огляду документів від 26 квітня 2021 року та наказу № 6 від 03.01.2017 (т. 2 а. с. 162-163, 165) суд вважає їх належними доказами підтвердження наявності у ОСОБА_6 статусу службової особи.

Оцінюючи протокол проведення НСРД суд дійшов висновку.

Захисник зазначив, що протокол про результати НСРД складено 22.07.2019 року із порушеннями п. 4.3.1 Інструкції, так як оперативний підрозділ склав його після наданих їм повноважень відповідно із дорученням прокурора ОСОБА_90 , де йде мова, що протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених НСРД, але не пізніше 14.07.2019 року, направити на адресу прокуратури Донецької області. Наслідком такого порушення вважав визнання вказаного доказу недопустимим. Однак з такою позицією захисника суд не погоджується, враховуючи правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду викладену в постанові від 25.09.2023 про те, що складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом.

Твердження захисника про недопустимість протоколу НСРД, оскільки з матеріалів тимчасового доступу по кримінальному провадженню № 6201905000000012 від 04/01/2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України вбачається відсутність в матеріалах кримінального провадження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії є безпідставними.

За змістом ст. 257 КПК України законодавець зобов'язує отримати дозвіл слідчого судді на використання інформації, здобутої в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в іншому кримінальному провадженні.

Долучення стороною обвинувачення до матеріалів досудового розслідування ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій з іншого кримінального провадження, під час проведення якої були виявлені ознаки кримінального правопорушення, яке розслідується в цьому кримінальному провадженні, свідчить про дотримання вимог ч. 12 ст. 290 КПК та є достатньою правовою підставою для використання результатів НСРД навіть за відсутності в матеріалах кримінального провадження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2023 року у справі №465/2671/17.

Такий дозвіл отримано на підставі ухвала слідчого судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_105 від 01.10.2019 № 804/2332/19 якою надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 6201905000000835 від 27.06.2019 за ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій що проводились у кримінальному провадженні №62019050000000012 від 04.01.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України на підставі ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_78 № 3883 від 14.05.2019, а саме: протоколу № 935 т від 22.07.2019, оптичного носія (диск dvd-r) № 889

Разом з цим, суд звертає увагу, що на час надання дозволу на використання у кримінальному провадженні № 6201905000000835 від 27.06.2019 за ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій що проводились у кримінальному провадженні №62019050000000012 від 04.01.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України фабула кримінального провадження в якому можна використати ці докази зазначена в первісному вигляді як: «27.06.02019 приблизно о 18 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету № 22 на другому поверсі Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область м. Костянтинівка, вул.. Злагоди, 2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України підозрюваний у кримінальному провадженні № 12019050380000795 від 27.06.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на якому були одягнені спеціальний засіб - кайданки, вихопив у оперуповноваженого Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області табельну зброю пістолет та здійснив постріл у себе, внаслідок чого помер, ти самим працівниками Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області вчинено дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, які завдали тяжкі наслідки». В судовому рішенні оцінюючи докази в сукупності суд надасть цьому оцінку на предмет дотримання допустимості доказів стосовно обвинуваченя ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 365 КК України.

Оцінка висновку експерта

Висновок експерта, хоча і не має для суду обов'язкової сили, проте наділений низкою особливостей, які відрізняють його від інших доказів. Оцінка експертного висновку включає перевірку дотримання загальних процесуальних норм, повноти, достовірності і аргументованості та відповідність встановлених даних іншим доказам.

Зазначений висновок встановив діалог трьох-чотирьох осіб, серед яких присутнє мовлення ОСОБА_6 .

Не зважаючи на те, що питання щодо з'ясування того, чи виражається встановлена негативна інформація у моральному насильстві відносно ОСОБА_12 - не вирішувалося експертами через причини, наведені у п. «Запитанням №5» лінгвістичної частини Дослідження, експерт ОСОБА_110 зазначила про таке. Усталені лайливі вислови часто виражають спонтанну мовленнєву реакцію особи на певну ситуацію чи передають ставлення до адресатів або до певних осіб. Традиційно обсценну лексику називають ненормативною, нецензурною, вульгарною, татуйованою, лайливою. Провівши граматичний та лексичний аналіз досліджуваних висловлювань ОСОБА_6 , експерт дійшла висновку, що встановлені такі висловлювання з негативною інформацією стосовно ОСОБА_12 , тобто є принизливими, образливими.

Оцінюючи висновок експерта щодо дослідження акустичного середовища з метою вирішення питання: «Чи відповідають звуки на відеозаписах звуку хлопко подібному контакту відкритою долонею руки з поверхнею шкіри тіла людини?» суд зазначає про таке. Судовий експерт ОСОБА_57 який має досвід дослідження акустичних сигналів та середовищ з 2017 року, тобто на час проведення експертизи 4 роки, у сукупності з мовленнєвою ситуацією на підставі власного досвіду та слухової пам'яті в результаті багаторазового прослуховування (проведення адитивних досліджень, сукупної експертної мовленнєвої ситуації з обстановкою звукового середовища) встановив, що: на фонограмі № 1 в районі часових позначок «58:21», «59:00» (хв./сек); на фонограмі № 2 в районі часових позначок «22:26», «22:32» (хв./сек) та на фонограмі № 3 в районі часових позначок «02:53», «02:56» (хв./сек) зафіксований діалог трьох-чотирьох осіб, який супроводжується звуками, що характерні для звуків ударів, схожих на «ляпаси долонею» по тілу людини (діагностика звукового середовища вказує лише на потенційні - характерні для відповідної категорії звуки, які допомагають експерту на підставі власного досвіду та слухової пам'яті судити про навколишнє оточення).

Суд звертає увагу, що готуючи висновок в окремій частині дослідження, а саме:

- «2. Аудитивний та візуальний аналіз досліджуваних матеріалів» судові експерти ОСОБА_111 , ОСОБА_57 зазначили про використання у процесі дослідження «Методичні основи дослідження матеріалів та засобів відео звукозапису» (реєстр. код - 7.0.02)

-«3. Лінгвістичні ідентифікаційні дослідження усного мовлення дикторів» судовий експерт ОСОБА_111 зазначила про використання у процесі дослідження «Методичні основи дослідження матеріалів та засобів відео звукозапису» (реєстр. код - 7.0.02), «Методичні основи судового мовознавства» (реєстр. код. - 7.3.02)

- «4.Дослідження акустичного середовища з метою вирішення питання щодо звуків» проведене судовим експертом ОСОБА_112 не містить посилання на використання в процесі дослідження науково-технічної та довідкової літератури і методик, що використовувались під час проведення експертиз лише посилається на власний досвід та слухову пам'ять.

За приписами п. 1.4 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_57 зазначив, що не може відповісти чи прийшов би до такого висновку якщо прослухав би тільки звуки ударів без розмов людей. Додав, щодо досвіду проведення подібних експертиз лише з аудіо фіксацією було не більше п'яти експертиз.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі № 484/1376/18, висновки судового експерта не є належним доказом у випадку зазначення про їх «можливість» та по суті є припущенням.

Висновок судового експертів від 06 квітня 2021 року №18773/18774/19445/7489-7495, на який посилається сторона обвинувачення в обґрунтування спричинення ОСОБА_6 дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством, та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, які супроводжувались звуками, що характерні для звуків ударів, схожих на «ляпаси долонею» по тілу людини визнається судом не є належним доказом, оскільки у ньому зазначено про схожість з завданням ляпасів долонею, що по суті є припущенням.

З огляду на вищенаведене, відсутність науково-дослідної методики, без якої експерт ніяк не зможе зробити обґрунтовані висновки, навіть якщо є наявними всі необхідні ознаки для встановлення висновку ставить під сумнів обґрунтованість висновку експерта в частині, того, що діалог трьох-чотирьох осіб супроводжувався звуками, що характерні для звуку ударів, схожих на «ляпаси долонею» по тілу людини та визнається суддею як істотне порушення процесуальних норм під час проведення експертизи, що ставить під сумність об'єктивність та правильність висновку в цій частині.

Щодо допустимості зібраних стороною обвинувачення доказів

Твердження захисника про те, що досудове розслідування розпочато у спосіб, який дозволяв вибір учасників у тому числі маніпуляцію з визначенням майбутнього підозрюваного та однозначно порушувало право на захист Манучаряна на цій стадіє є слушним з огляду на таке.

Частина 1 ст. 214 КПК України, зокрема, передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Елементно-правовий аналіз першої частини вищенаведеного речення дозволяє виділити такі основні його складові: 1) суб'єкт (слідчий, дізнавач, прокурор); 2) час (невідкладно, але не пізніше 24 годин після); 3) дії (подання або самостійне виявлення); 4) об'єкт (заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення).

Дослідивши матеріали кримінального провадження судом встановлено, що підставою внесення відомостей по кримінальному провадженню № 62019050000000835 від 27.06.2019 стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення кримінальних правопорушень з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 27.06.02019 приблизно о 18 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету № 22 на другому поверсі Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України підозрюваний у кримінальному провадженні № 12019050380000795 від 27.06.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на якому були одягнені спеціальний засіб - кайданки, вихопив у оперуповноваженого Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області табельну зброю пістолет та здійснив постріл у себе, внаслідок чого помер, ти самим працівниками Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області вчинено дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, які завдали тяжкі наслідки.

Разом з цим, в результаті проведення негласних слідчих дій згідно з ухвалою Донецького апеляційного суду у кримінальному провадженні № 62019050000000012 від 04.01.2019 за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України виявлено, що приблизно о 10 год. 55 хв. під час спілкування у приміщенні службового кабінету № 25 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2 перебуваючи в кабінеті, заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, почав ображати ОСОБА_12 та застосовувати до нього фізичний та психологічний тиск про що свідчить складений 22.07.2019 протокол за результатами НСРД. Прокурор ОСОБА_90 звернувся з клопотанням до Донецького апеляційного суду та слідчий суддя 1 жовтня 2019 р. надав дозвіл на використання матеріалів НСРД в іншому кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Затверджених Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 13 (яке діяло до 01.07.2020) За приписами Розділу 2. Порядку внесення відомостей до Реєстру, до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218 КПК України); прізвище, ім'я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату затримання (звільнення) особи; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу, час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин КПК України); юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України); дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України); зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України); оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України); об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України); продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294 КПК України); встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України); інші відомості, передбачені в електронних картках.

Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником. (п. 1 ч.1 Розділу ІІ. Порядок формування та ведення Реєстру).

Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо (п. 8 ч. 2 Розділу ІІ. Порядоку формування та ведення Реєстру.

При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості. П. 14 ч. 2 Розділу ІІ. Порядку формування та ведення Реєстру.

Редагування (зміна) зафіксованих у Реєстрі відомостей проводиться шляхом внесення Реєстратором оновлених даних до відповідного пункту електронного контуру картки. Редагування проводиться Реєстраторами у разі необхідності внесення змін до форм «Правопорушення» та «Правопорушник» у провадженнях із статусом «у провадженні», «зупинено», «до суду», «закрито» та «повернуто судом». Виняток становить набір функцій руху кримінального провадження, використання яких доступне для проваджень/правопорушень з іншим статусом. Внесення змін щодо встановлення/скасування ознаки ОГ і ЗО можливе також у провадженнях зі статусом «результат суду». Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у розділі ІІІ цього Положення. (Пукт 8. Редагування відомостей Реєстру Розділ 2).

Пункт 8 розділу 2 Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» містить пряму заборону Реєстраторам вносити зміни до форми «Реєстрація».

Дослідивши відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №62019050000000835 судом встановлено редагування картки, тобто внесення змін до форми «Реєстрація» де «правопорушення учинено» залишилась первісна інформація «27.06.2019 18:00:00» однак «Фабула» суттєво відрізняється від первісної та викладена таким чином «27.06.2019 року приблизно о 10 год. 55 хв. ОСОБА_12 доставлено до службового кабінету № 25 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2. Перебуваючи у вказаному кабінеті, заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, почав ображати ОСОБА_12 та застосовувати до нього фізичний та психологічний тиск». Тобто зазначений інший час (на багато раніше), інше місце - кабінет №25, та інша особа - заступник начальника сектору кримінальної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , в той час як події загибелі ОСОБА_12 відбувались у присутності оперуповноваженого ОСОБА_113 в каб. № 22 о 18 год. 00 хв. (т. 3 а.с. 36)

Всупереч вимог п. 8 розділу 2 Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Затверджених Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 13 (яке діяло до 01.07.2020) особами відповідальними за внесення відомостей до Реєстру внесено зміни до форми «Реєстрація» щодо фабули правопорушення, що заборонено.

Слід звернути увагу, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Ці відомості відображаються під час реєстрації до ЄРДР.

Подія кримінального правопорушення відбувається в реальному місці і часі. Тому доказування обставин, що належать до події кримінального правопорушення, деталізують спосіб його вчинення, підтверджує його наявність і надає можливість перевірки факту вчинення злочину, а також може мати значення для предметного захисту особи, кваліфікації способів вчинення окремих видів кримінальних правопорушень, встановлення кримінально значущих ознак предмета злочину, причинно-наслідкового зв'язку вчинених дій з характером і розміром шкідливих наслідків тощо. Подія кримінального правопорушення розуміється як елемент об'єктивної сторони складу злочину, що відбувається у певному часі, місці та певним способом.

Надаючи оцінку зареєстрованим подіям стосовно ОСОБА_12 суд дійшов висновку, що на момент реєстрації до ЄРДР № 62019050000000835 від 27.06.2019 були відомі лише наступні відомості, що 27.06.02019 приблизно о 18 год. 00 хв. у кабінеті № 22 Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області затриманий в порядку ст. 208 КПК України підозрюваний ОСОБА_12 , на якому були одягнені спеціальний засіб - кайданки, вихопив у оперуповноваженого Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області табельну зброю пістолет та здійснив постріл у себе, внаслідок чого помер.

В подальшому після отримання протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії вигляді аудіо-, відео контролю особи від 22.07.2019, встановлено, що події відбуваються 27.06.2019 в кабінеті 25 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. О 10 год. 58 хв. до кабінету заходить ОСОБА_6 та висловлюється нецензурно щодо ОСОБА_12 та говорить, щоб він розповідав як забрав кошти у жінки. О 12 год. 02 хв. між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 відбувається конфлікт, ОСОБА_12 пропонував ОСОБА_6 вийти поспілкуватись один на один. ОСОБА_6 висловився в бік ОСОБА_12 нецензурно. ОСОБА_12 говорить, що ОСОБА_82 б'є його в вухо, просить його цього не робити, запитує, навіщо він це робив. Далі конфлікт нетривалий час продовжується між вказаними особами, під час якого ОСОБА_12 скаржиться на біль у вусі, яку причинив йому ОСОБА_6 під час нанесення ударів (т. 3 а.с. 67-76).

Таким чином виявленням умисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством, та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування є час, коли слідчий чи прокурор ознайомились зі змістом вказаного протоколу, оскільки до цього часу ані довідка лікаря перед поміщенням до ІТТ ні протокол огляду трупа ОСОБА_12 не містили відомостей про наявність тілесних ушкоджень, ані протокол затримання підозрюваного ОСОБА_12 не містив зауважень щодо неправомірних дій працівників правоохоронного органу, ані допити свідків працівників поліції не вказували на неправомірні дії ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_14 які за характером ображали б особисту гідність підозрюваного ОСОБА_12 чи супроводжувались насильством.

Саме з цього часу виник обов'язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після виявлення внесення відомостей до ЄРДР як самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями статті 25 КПК України передбачено обов'язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виявлено в різний час кілька самостійних правопорушень, які повинні реєструватись окремо. Однак відомості щодо подій які інкриміновані ОСОБА_6 відрізняються від вже внесених відомостей за часом, місцем, способом та обставинами вчинення кримінального правопорушення, наслідками протиправних дій, внесені не були, натомість мало місце редагування первісних відомостей в Реєстрі, що є протиправним.

Відповідно до позиції ККС, висловленої у постанові від 11.02.2020 року у справі №761/33311/16-к даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів як законність джерел; законність способу отримання; процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.

Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 (справа № 607/14707/17) відмітив, що умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб'єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних. Здійснення досудового розслідуванням до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення (крім огляду місця події) не допускається і тягне за собою відповідальність, установлену законом (ч. 3 ст. 214 КПК України).

Всі докази, зібрані до внесення відомостей до ЄРДР, визнаються недопустимими. Оскільки докази по обвинуваченню ОСОБА_6 без внесення відомостей до Реєстру, а отже отримання доказів відбулося не уповноваженою особою і у непередбачений законом порядок, з порушенням процедури збирання доказів, а тому, тут наявні порушення трьох складових допустимості доказів - суб'єкта, джерела і способу збирання доказів.

Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи належними, допустимими доказами поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.

Статтею 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

На підставі викладеного ОСОБА_6 підлягає виправданню в повному обсязі за висунутим йому обвинуваченням в порядку п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, в якому він обвинувачуються.

Запобіжний захід до обвинуваченого під час судового розгляду не застосовувався.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження в ході до судового розслідування не застосовувались.

У зв'язку з ухваленням виправдувального вироку, процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судово-психологічної експертизи у розмірі 9 806 грн 40 коп. та комплексної судової експертизи відео,- звукозапису та лінгвістичногї експертизи писемного мовлення у розмірі 45 305,04 грн. слід віднести на рахунок держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст.2, 17, 22, 23, 24, 83, 84, 91, 92, 94, 95, 98, 100, 337, 369-374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдати, у зв'язку з недоведеністю вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судово-психологічної експертизи у розмірі 9 806 грн 40 коп. та комплексної судової експертизи відео,- звукозапису та лінгвістичногї експертизи писемного мовлення у розмірі 45 305,04 грн. віднести на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

121691468

Наступний документ

121691470

Інформація про рішення:

№ рішення:	121691469
№ справи:	233/2025/21
Дата рішення:	18.09.2024
Дата публікації:	19.09.2024
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(06.05.2025)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	05.05.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (57)

22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.11.2025 00:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
13.05.2021 10:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
28.05.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
07.06.2021 09:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
11.06.2021 14:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
04.08.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
26.08.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
07.09.2021 13:10	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
15.09.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
30.09.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
03.11.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
11.11.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
26.11.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
03.12.2021 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
24.12.2021 09:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
11.01.2022 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
26.01.2022 09:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
24.02.2022 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
01.09.2022 10:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
29.09.2022 09:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
27.10.2022 09:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
30.11.2022 10:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
21.12.2022 09:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
21.01.2023 09:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
23.01.2023 09:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
20.02.2023 10:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
20.03.2023 10:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
20.04.2023 10:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.05.2023 09:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
20.07.2023 08:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.08.2023 09:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
11.10.2023 11:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
09.11.2023 10:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
20.11.2023 14:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
19.12.2023 10:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
22.01.2024 10:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
02.02.2024 10:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
07.03.2024 14:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
04.04.2024 13:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
14.05.2024 09:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
05.06.2024 11:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
19.07.2024 15:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
12.08.2024 16:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
21.08.2024 15:30	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
05.09.2024 16:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
17.09.2024 16:00	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
03.12.2024 11:00	Дніпровський апеляційний суд
15.01.2025 11:00	Дніпровський апеляційний суд