Справа 229/1449/24
Номер провадження 3/229/788/2024
18 вересня 2024 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Лебеженко В.О., за участі секретаря судового засідання Слободкіної Т.І., захисника Самардіної А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , має військове звання старший солдат, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
13 лютого 2024 року о 09 год. 34 хв. по вул. Центральна в с. Софіївка Краматорського району Донецької області водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний правопорушником, отриманими смс-повідомленнями про виклик до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
ОСОБА_1 скористався своїм процесуальним правом та уклав договір-доручення про надання правничої допомоги №б/н від 03.07.2024 року з адвокатом Самардіною А.О., яка зобов'язалася надати правову допомогу та представляти його інтереси у суді, тому суддя визнав можливим розглянути справу про адміністративне правопорушення за його відсутністю.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 676649 від 13.02.2024 року, згідно якого 13.02.2024 року о 09 год.34 хв. в с.Софіївка по вул.Центральна водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 по суті порушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, згідно яких останній пояснив, що: «… керував авто ВАЗ, вчора пив пиво, в драгер на місті дути не буду, в лікарню їхати відмовляюсь, прошу суд винести штраф, вину визнаю» (а.с.1);
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких 13.02.2024 року водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.3,4);
- відеозаписом з боді-камери, яким зафіксований факт відмови водія ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, згідно Наказу № 1452/735 від 09.11.2015 року Міністерства охорони здоров'я України (далі по тексту - Інструція).
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у результаті огляду, проведеного поліцейським, ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), 13.02.2024 року об 09-45 год. направлявся до наркології Краматорська м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 7, для виявлення стану сп'яніння (а.с.2).
Ознаки сп'яніння, які зазначені в направленні на огляд водія транспортного засобу, відповідають ознакам, визначеним у пункті 3 розділу І Інструкції, тому дії працівника поліції, який запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд у медичному закладі на стан сп'яніння, є правомірними.
Суддя не може погодитися з позицією захисника ОСОБА_4 про те, що відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як зазначено в протоколі, з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює інспектором СРПП ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області. 13 лютого 2024 року він разом з інспектором ОСОБА_6 заступили на чергування. В цей же день, на території обслуговування Дружківського ВП №1 в с.Софіївка Краматорського району Донецької області був зупинений транспортний засіб марки «ВАЗ» під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки транспортного засобу стало порушення водієм ОСОБА_1 п.2.3 в) ПДР, а саме: під час руху водій не був пристебнутим ременем безпеки. За дане порушення інспектором ОСОБА_6 була винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.121 ч.5 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн. Під час винесення даної постанови він почув запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , якій підтвердив факт вживання алкогольних напоїв (пиво). В присутності двох свідків він запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місті зупинки транспортного засобу за допомогою Драгер. ОСОБА_1 відмовився продути Драгер. Після цього, він в присутності двох свідків запропонував водію ОСОБА_1 пройти медичний огляд в наркології, на що останній також відмовився. Він склав відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 добровільно написав пояснення в протоколі, в яких визнав свою вину. Йому були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Клопотань від нього не надходило. ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 не повідомляв, що він є військовослужбовцем, не пред'являв військовий квіток, не просив викликати ВСП. ОСОБА_1 був одягнутий у цивільний одяг, керував цивільним транспортним засобом, казав, що працює автослюсарем, ремонтує автомобілі. Жодних підстав вважати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем не було. Подія адміністративного правопорушення фіксувалася за допомогою боді-камери, але з технічних причин (акумулятор не тримає заряд) відеозапис триває лише 44 секунди. Службовий автомобіль, на якому вони працюють, не обладнаний відео регістратором.
Показання свідка ОСОБА_5 , які він надав у судовому засіданні, підтверджуються постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1429902 від 13.02.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с.6), що підтверджує факт керування транспортним засобом марки «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_3 13 лютого 2024 року о 09 год. 34 хв. по вул. Центральна в с. Софіївка саме ОСОБА_1 та законність зупинки транспортного засобу, яким він керував.
Також факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу марки «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_3 підтверджується відеозаписом з БК, згідно якого останній не заперечував факт керування цим транспортним засобом та його поясненнями, які він вказав у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддя також не може погодитися з позицією захисника ОСОБА_4 про те, що відеозапис, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, є недопустимим доказом, оскільки на ньому міститься лише фрагмент відеозапису, що є порушенням п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що подія адміністративного правопорушення фіксувалася за допомогою боді-камери, але з технічних причин (акумулятор не тримає заряд) відеозапис триває лише 44 секунди.
Згідно відповіді заступника начальника ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області на запит суду від 10.09.2024 року №6758/202/04-2024 цей відеозапис було зроблено на боді-камеру поліцейського, яка стоїть на балансі у відділу поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, фірми Teacsar BDC-43-GWCP.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час дослідження відеозапису у судовому засіданні, суддею встановлено, що на ньому зафіксовано, як 13 лютого 2024 року працівник поліції пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився у присутності двох свідків. При цьому, дані, які містяться на відеозаписі, не суперечать іншим доказам, дослідженим у судовому засіданні, які узгоджуються між собою, а тому суддя визнає цей відеозапис належним та допустимим доказом.
Суддя також не може погодитися з позицією захисника ОСОБА_4 про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений не уповноваженою особою, оскільки останній є військовослужбовцем, а тому вважається недійсним, з наступних підстав.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_1 не повідомляв, що він є військовослужбовцем, не пред'являв військовий квіток, не просив викликати ВСП. ОСОБА_1 був одягнутий в цивільний одяг, керував цивільним транспортним засобом, казав, що працює автослюсарем, ремонтує автомобілі. Жодних підстав вважати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем не було.
Ці показання підтверджуються відеозаписом з боді-камери, який долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно одягнутий в цивільний одяг і про те, що він військовослужбовець, працівникам поліції не повідомляє.
Оскільки ОСОБА_1 приховав від працівників поліції факт того, що він є військовослужбовцем, то проведений працівником поліції огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст.260 КУпАП, суддя визнає дійсним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд вважає необхідним, звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне:
«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Отже, суддя, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності здійсненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, той факт, що вчинене адміністративне правопорушення мало місце, та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, суддя вважає доцільним підвергнути особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративному, стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі п.5 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 38, 130, 221, 248-249, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з моменту вилучення посвідчення водія.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Адміністративне стягнення у виді штрафу підлягає сплаті на номер рахунку UA198999980313090149000005001, отримувач коштів- Донецьке ГУК/Дружківська МТГ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету-21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: " *;21081300;АА1;111111;* ОСОБА_8 (де 21081300 - код платежу, АА1 - серія, 111111 - № протоколу без пробілів).".
Судовий збір підлягає сплаті на реквізити: Отримувач коштів-ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; Банк отримувача-Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача-UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету-22030106; Призначення платежу-*;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору)
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд.
Суддя: В.О. Лебеженко