Єдиний унікальний номер 719/161/24
Номер провадження 1-кп/719/12/24
про розгляд клопотання сторони захисту
18 вересня 2024 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новодністровськ, Чернівецької області, в режимі відеоконференції, клопотання захисника щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262140000067 від 15.02.2024р., по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новодністровськ, Чернівецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Новодністровського міського суду Чернівецької області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262140000067 від 15.02.2024р., по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
17 вересня 2024р. в суд засобами електронного зв'язку (система «Електронний суд») надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження при розгляді справи № 719/161/24.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 09 вересня 2024 року за результатами розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу злочину було постановлено ухвалу про відмову у закритті кримінального провадження. Вважає, що в цій ухвалі судом було встановлено неналежність досудового розслідування, а саме підміну предмета злочину, проте у виправдання неналежності пред'явленого обвинувачення вказано на встановлення нових фактичних даних щодо користування електричним ліхтарем. Наголошує, що вищезгадані дані не є новими та були відомі органу досудового розслідування. Окрім того, вважає, що суд, призначаючи 17 червня 2024 року судову товарознавчу експертизу, не вірно вказав про задоволення клопотання сторін, оскільки сторона захисту не клопотала про призначення експертизи, а була не проти її призначення за клопотанням прокурора та вважала за недоцільне доручати проведення такої Чернівецькому НДЕКЦ МВС України, тобто просила про забезпечення проведення неупередженої експертизи Київським НДІСЕ. Такі дії суду сторона захисту трактує як сумніви щодо дотримання принципу рівності перед законом і судом, сприяння стороні обвинувачення з певною метою. Вважає, що згідно доктрини «плодів отруйного дерева» дослідження предмета злочину без такого предмету або принаймні точного його опису, породжує дослідження предмета, який не був предметом злочину, тобто припущення, яке суд зобов'язаний трактувати на користь обвинуваченого, а не допомагати стороні обвинувачення збирати докази в процесі судового розгляду. Вважає, що суд продовжує здійснювати дії направлені на розгляд необґрунтованого обвинувачення, тобто звинувачення у діяннях, які не мають складу правопорушення, хоча в ухвалі від 09.09.2024р. суд вказує, що «на даний час вартість предмета злочину не встановлена», про що сторона захисту зауважувала з самого початку судового процесу. Внаслідок такого ігнорування суд 17 червня 2024 року призначає експертизу, а, отримавши повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв'язку із ненадходженням відповідей на запит експерта від установ, які здійснюють реалізацію електричних ліхтарів, надає стороні обвинувачення час для вирішення питання щодо забезпечення доказової бази щодо вартості. Вважає, що відсутній розмір матеріальних збитків, оскільки потерпіла вказала про повернення електричного ліхтаря, а висновок експерта базується на припущеннях зі слів слідчого, оскільки проводилася експертиза предмета, який не був предметом злочину. Трактує дії суду як вихід за межі судового розгляду, оскільки збирання доказової бази для обвинувачення суперечить ч.ч. 2, 3 ст. 337 КПК України. Стверджує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України суд закриває провадження при невстановленності достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Сторона захисту вказує, що провадження має бути закрите відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. А відповідно до спеціальної норми п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України суд має прийняти виправдувальний вирок, а не збирати докази зворотнього, проводячи безкінечний потік експертиз. Погоджується із мотивацією ухвали суду від 09.09.2024р. щодо необхідності відмови у закритті провадження на цій стадії судового провадження та при цьому вважає, що в ухвалі суд погодився з реальним існуванням підстав для закриття, що викладені захистом, тобто відсутністю складу кримінального правопорушення. Також зазначає, що судом правильно враховано відсутність згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та з огляду на зазначене, сторона захисту приходить до висновку, що судом не встановлено вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, оскільки в іншому випадку суд повинен був закрити кримінальне провадження з підстав п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України. Натомість, вважає, що суд допомагає стороні обвинувачення в збиранні доказів для встановлення вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність. Вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України суд зобов'язаний зупинити судовий розгляд та прийняти одне із двох рішення: ухвалу про закриття кримінального провадження або виправдувальний вирок. Натомість продовження судового провадження в загальному порядку та проведення експертного дослідження в той час, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна карність діяння, є збиранням доказів в порушення ст. 7, ч. 3 ст. 479-2 КПК України. Отже, сторона захисту вважає, що судом при прийнятті рішень порушується принцип верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, не береться до уваги судова практика України та не застосовується практика ЄСПЛ. Наголошує, що обвинувачення ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, отриманих незаконним шляхом, а суд в порушення прямих норм Конституції тлумачить сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на користь сторони обвинувачення. Також вбачає в діях суду порушення принципів змагальності та диспозитивності. З метою забезпечення загальних засад кримінального провадження при розгляді справи та припинення порушень Конституції і законодавства України, у зв'язку із відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення просить зупинити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти рішення відповідно до ст. 479-2 КПК України, а також повернути заставодавцю кошти внесені як застава в розмірі 181 680,00 грн.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання з підстав, зазначених в останньому. Додатково наголосив, що судовий розгляд даного кримінального провадження має відбуватися у загальному порядку, передбаченому КПК України, з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 КПК України, а саме суд зобов'язаний зупинити судовий розгляд та прийняте одне із рішень, передбачених ч. 3 ст. 479-2 КПК України. Натомість вважає, що суд не дотримався обов'язку щодо зупинення судового розгляду, а продовжує такий в загальному порядку. Уточнив, що вид рішення, яке слід прийняти у даному кримінальному провадженні, є дискрецією суду, а сторона захисту лиш висловлює свою думку, що на даний час у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення є підстави для прийняття саме виправдувального вироку.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та підтвердив, що не надає згоди на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання захисника заперечив, зазначивши, що мотивація такого фактично зводиться до незгоди сторони захисту із прийнятими раніше судом рішеннями, в тому числі ухвалами від 17.06.2024р. та від 09.09.2024р. При цьому, 09 вересня 2024 року судом уже вирішувалося аналогічне клопотання про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а повторне звернення із таким клопотанням є зловживання стороною захисту своїми правами спрямованим на затягування розгляду справи. З огляду на зазначене, вважає, що на даній стадії судового розгляду відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту, а тому у задоволенні такого слід відмовити.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, що підтверджується її розпискою, в таке засідання не з'явилася, проте раніше подала заяву від 06.03.2024р. про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду за її відсутності.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 325 КПК України, суд дійшов висновку про проведення судового засідання у відсутності потерпілої.
Розглянувши клопотання захисника щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 01 березня 2024 року в Новодністровський міський суд Чернівецької області надійшов, складений слідчим СВ ВП № 1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та затверджений прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024262140000067 від 15.02.2024 року щодо ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 13 лютого 2024 року близько 17 год. 00 хв. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні магазину «Господарські товари» за адресою: АДРЕСА_2 , у період воєнного стану, введеного в дію указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ, строк дії якого в Україні продовженого з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року на 90 діб, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу викрав з вітрини магазину новий електричний ліхтар, марки «HEAVE-DUTY WORK LIGHT», моделі НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/126-24/1876-ТВ становить 481, 10 грн. З викраденим ліхтарем ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоди на загальну суму 481,10 грн.
Дії обвинуваченого кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Під час судового провадження обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не визнає та на даний час не надав згоди на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При цьому, в ході судового розгляду кримінального провадження було проведено допити обвинуваченого, потерпілої та свідків, досліджено документи, відеозапис та речові докази.
Так, згідно висновку експерта від 20.02.2024р. № СЕ-19/126-24/1876-ТВ ринкова вартість електричного ліхтаря, марки «HEAVE-DUTY WORK LIGHT», моделі НОМЕР_1 , у новому, технічно-справному стані, без комплектуючих та без пошкоджень, на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме станом на 13.02.2024р., могла становити 481, 10 грн.
Зважаючи на встановлення нових фактичних даних щодо користування електричним ліхтарем працівниками магазину та викрадення предмета злочину із комплектуючими деталями (двома акумуляторними батареями), про що не було відомо під час досудового розслідування, 17 червня 2024 року частково задоволено клопотання сторін кримінального провадження про призначення експертизи, призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.
28 серпня 2024 року з Вінницького науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України у суд надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 15.08.2024р. № СЕ-19/102-24/12396-ТВ у зв'язку із ненадходженням від установ, які здійснюють реалізацію електричних ліхтарів, відповідей на запити експерта щодо цінової інформації.
Таким чином, на даний час вартість предмета злочину не встановлена, проте оскільки можливості для отримання доказів не вичерпані судовий розгляд не завершено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
У п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України вказано, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, а п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: 1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; 1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; 1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; 1-2) з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; 3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Згідно з абз. 1, 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Також суд бере до уваги, що згідно з абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
У ч. 3 ст. 479-2 КПК України вказано, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
При цьому, слід розрізняти поняття зупинення судового провадження, що врегульовано положеннями ст. 335 КПК України, та поняття зупинення судового розгляду, про яке йдеться у ч. 3 ст. 479-2 КПК України.
Суд, зупинивши судовий розгляд, запитав згоду обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, однак останній згоди не надав.
За таких обставин, підстав для прийняття рішення про закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України не має.
Натомість для постановлення ухвали про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, чи ухвалення виправдувального вироку суду відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України необхідно встановити вчинення або не вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, що можливо лише у разі закінчення судового розгляду, а тому на даній стадії прийняття таких рішень буде передчасним.
Судом не оцінюються доводи сторони захисту щодо законності раніше постановлених ухвал, в тому числі ухвал суду від 17.06.2024р. та від 09.09.2024р., оскільки такі фактично є висловленням незгоди із раніше прийнятими судом рішеннями та можуть бути предметом оцінки лише судом апеляційної інстанції під час перегляду рішень суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на даній стадії судового провадження слід відмовити у задоволенні клопотання захисника від 17.09.2024р. щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження та прийняття рішення відповідно до вимог ст. 479-2 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 284 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2 КК України, ст.ст. 242, 284, 332, 369-372, 392-395, 479-2, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 17.09.2024р. щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262140000067 від 15.02.2024р., по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: