Справа №705/5249/24
1-кс/705/1232/24 УХВАЛА
17 вересня 2024 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001470 від 04.09.2024,
16.09.2024 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001470 від 04.09.2024.
Із клопотання вбачається, що 03.09.2024 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що на початку квітня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптового виниклого конфлікту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наніс йому удар сокирою по голові, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження.
За вказаним фактом слідчим відділом Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області 04.09.2024 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250320001470 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала, що на початку квітня 2024 року, точної дати вона не пам'ятає, в приміщенні свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вона разом зі своїми знайомими: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в кімнаті розпивали алкогольні напої. Під час спільного розпивання спиртних напоїв між її знайомими виникла суперечка, в ході якої, в той час як ОСОБА_7 перебувала в кухонній кімнаті, до неї зайшов ОСОБА_6 та попросив сокиру. На запитання навіщо йому сокира останній відповів, що буде рубати дрова. ОСОБА_12 взяв сокиру та вийшов з неї з кухні, після чого з однієї з кімнат будинку вона почула крики. Зайшовши до кімнати, остання побачила, що на ліжку сидить ОСОБА_13 та поряд з ним стоїть ОСОБА_14 із сокирою в руках. У ОСОБА_13 з голови текла кров, після чого всі присутні почали надавати першу медичну допомогу. Та в цей час ОСОБА_14 пішов у невідомому напрямку та не повернувся.
14.09.2024 у період часу з 14 год 30 хв. по 15 год. 15 хв. проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було вилучено сокиру з дерев'яним топорищем, яку поміщено до сейф-пакету НПУ № PSP 4150426 та вилучено до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
14.09.2024 сокиру оглянуто, про що складено протокол огляду предмету, після чого поміщено до сейф-пакету НПУ № WAR 1783609 та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12024250320001470 від 04.09.2024.
Враховуючи, що сокира з дерев'яною рукояткою та металевим лезом є знаряддям вчинення злочину та речовим доказам, виникає необхідність в накладенні арешту на вище перерахований предмет. В даному випадку незастосування вказаних дій, зокрема накладення арешту на майно призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження речового доказу або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Просила накласти арешт на сокиру з дерев'яним топорищем та металевим лезом, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу у кримінальному провадженні № 12024250320001470 від 04.09.2024.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, проте подала заяву, в якій просила проводити розгляд клопотання без її участі. Вказала, що не заперечує проти арешту сокири.
Неприбуття названих осіб відповідно до частини першої статті 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання та зумовлює його розгляд без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами частини четвертої статті 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив таке та дійшов таких висновків.
04.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що 03.09.2024 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що на початку квітня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптового виниклого конфлікту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наніс йому удар сокирою по голові, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження.
14.09.2024 у період часу з 14 год 30 хв. по 15 год. 15 хв. проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було вилучено сокиру з дерев'яним топорищем, яку поміщено до сейф-пакету НПУ № PSP 4150426 та вилучено до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
14.09.2024 сокиру оглянуто, про що складено протокол огляду предмету, після чого поміщено до сейф-пакету НПУ № WAR 1783609 та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12024250320001470 від 04.09.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 статті 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно є необхідним для забезпечення збереження речового доказу (слідів кримінального правопорушення) та призначення відповідних судових експертиз; існує ризик приховування, пошкодження, знищення, відчуження речового доказу; накладення арешту на майно не завдасть шкоди іншим особам; зазначена в клопотанні слідчого мета арешту майна відповідає критерію розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на вище викладене, слідчий суддя вважає, що у клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо доведені підстави для накладення арешту на вилучений предмет, який має значення для забезпечення даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як знаряддя вчинення злочину.
Відтак слідчий суддя висновує, що на даний час є доцільним з метою збереження речового доказу та слідів злочину на ньому накласти арешт на сокиру з дерев'яним топорищем та металевим лезом, тому клопотання слідчого ОСОБА_3 належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 169, 170-173, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на сокиру з дерев'яним топорищем та металевим лезом, з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 12024250320001470 від 04.09.2024.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення і діє до скасування арешту в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1