17 вересня 2024 року
м. Київ
справа №260/9579/23
адміністративне провадження №К/990/27201/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №260/9579/23 за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави до Солотвинської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
У 2023 році керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області щодо незабезпечення безкоштовним харчуванням дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, дітей з числа осіб, визначених у статтях 10, 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів в закладах освіти Солотвинської селищної ради;
- зобов'язати Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області вчинити дії, спрямовані на забезпечення безкоштовним харчуванням дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, дітей з числа осіб, визначених у статтях 10, 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів в закладах освіти Солотвинської селищної ради.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 10.11.2023 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області щодо незабезпечення безкоштовним харчуванням дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, дітей з числа осіб, визначених у статтях 10, 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів в закладах освіти Солотвинської селищної ради.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
15.07.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного суду від 29.01.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 та прийняти нову постанову у справі, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
02.08.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», від скаржника на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшла заява про уточнення касаційної скарги.
У зв'язку з перебуванням у відпустках членів судової колегії - суддів Верховного Суду Шарапи В.М. у період з 19.08.2024 по 13.09.2024 (наказ від 19.07.2024 № 319/0/51-24) та ОСОБА_1 у період з 21.08.2024 по 09.09.2024 (наказ від 18.07.2024 № 463-кв), та у період з 12.09.2024 по 13.09.2024 (наказ від 12.09.2024 № 558/0/52-24) питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується в перший день після виходу суддів із відпустки.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вважає, що обраний прокурором спосіб звернення до суду не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей - сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а направлений на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується з Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду». При цьому, статтею 131-1 Основного Закону України до повноважень прокурора з виконання покладених на прокуратуру функцій не віднесено функцію представництва інтересів громадянина. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №120/6653/21-а, від 04.02.2019 у справі №812/464/18, від 21.08.2019 у справі №540/750/19 а також у постанові від 25.06.2024 у справі №120/15846/23 у яких суд не вбачає підстав відступу від цих висновків.
Водночас скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №260/9579/23 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення та становить значний суспільний інтерес для позивача.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №260/9579/23.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №260/9579/23.
Витребувати з Закарпатського окружного суду справу №260/9579/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
С.М. Чиркін