17 вересня 2024 року
м. Київ
справа №160/1937/24
адміністративне провадження №К/990/31148/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року
у справі №160/1937/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування пункту наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на службі, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11 грудня 2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП в частині п. 3 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22 грудня 2023 року за №919 о/с по особовому складу, яким майора поліції ОСОБА_1 начальника відділу кримінальної поліції Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22 грудня 2023 року;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 22 грудня 2023 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 22 грудня 2023 року в розмірі 34 106, 00 грн.;
- судові витрати по справі стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог, надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На усунення недоліків касаційної скарги, позивачем подано до суду уточнену касаційну скаргу, до якої додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору у розмірі встановленому законом.
Так, в уточненій касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України зазначаючи, що судами попередніх інстанцій застосували положення пункту 6 та 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14 березня 2023 року у справі №320/1206/21 в частині розмежування юридичної відповідальності.
Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно ухвалою від 27 лютого 2024 року відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строк звернення до суду.
Наведені скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень, з врахуванням уточненої касаційної скарги, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №160/1937/24 у спрощеному позовному провадженні.
В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №160/1937/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/1937/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
О.В. Кашпур ,
Судді Верховного Суду