17.09.2024
ЄУН 337/3595/24
Провадження №2/337/1602/2024
16 вересня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Сидорової М.В.
за участю секретаря - Коваленко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
25.06.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Працевитий Г.О., який мотивує тим, що 06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, реєстровий №3087, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс», заборгованості за кредитним договором №010/0871/82/0118493 від 03.08.2012, укладеного між АТ «Райффайзн Банк Аваль» та позивачем, у розмірі 42181,47 грн. Вважає цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки в порушення вимог чинного законодавства він вчинений на кредитному договорі, який не було посвідчено нотаріально, без документів, які б підтверджували факт виникнення та безспірність заборгованості, без доказів отримання позивачем вимоги кредитора про усунення порушень зобов'язання.
Також вказує, що 23.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. відкрито виконавче провадження №65872085 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса. В межах вказаного виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто та перераховано на користь ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс», грошову суму у розмірі 24799,55 грн.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за №3087, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс», заборгованості за кредитним договором №010/0871/82/0118493 від 03.08.2012 в розмірі 42181,47 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 24799,55 грн., вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою суду від 26.06.2024 вказаний позов було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
05.07.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 08.07.2024 за даним позовом відкрито спрощене позовне провадження і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
07.08.2024 від представника відповідача ТОВ «Дебт Форс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що оспорюваний виконавчий напис вчинено у відповідності до положень чинного законодавства України. Договір, на якому вчинено виконавчий напис, не містить заборон або будь-яких обмежень щодо використання позасудового способу захисту майнових інтересів товариства, а так само, чинне законодавство України не містить будь-яких обмежень щодо вчинення виконавчого напису, що цілком підтверджує правомірність вчинення дій ТОВ «Вердикт Капітал», за заявою якого було вчинено нотаріусом виконавчий напис. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості за кредитним договором і виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення виконавчого напису нотаріуса, немає. При переході права вимоги від первісного кредитора, а в подальшому - до ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Дебт Форс», було передано суму заборгованості позивача за кредитним договором, яка існувала на момент відступлення права вимоги. Підтверджуючі документи були надані нотаріусу при вчиненні виконавчого напису, а відтак твердження про відсутність боргу не відповідає фактичним обставинам. При вчиненні виконавчого напису нотаріуса не пропущено строк на вчинення виконавчого напису. З приводу вимоги про стягнення з товариства грошових коштів представник вказала, що з даною вимогою не погоджується, оскільки в ході примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем стягнуті з позивача грошові кошти були перераховані попередньому стягувачу - ТОВ «Вердикт Капітал», а не ТОВ «Дебт Форс». З огляду на вказані обставини просить відмовити в задоволені заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, представник відповідача ТОВ «Дебт Форс» до відзиву на позовну заяву додала клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому зазначила, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтверджені доказами, в тому числі про їх оплату. Справа про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не є складною і відноситься до категорії малозначних. Доводи, наведені в позові, ґрунтуються на загально відомих висновках, які зазначені в постановах Великої Палати Верховного Суду, практику за категорією таких справ слід вважати установленою, а тому гонорар адвоката не відповідає критеріям співмірності та є завищеним. Просить відмовити позивачу у стягненні судових витрат на правничу допомогу.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, від представника позивача - адвоката Працевитого Г.О. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Дебт Форс» в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином.
Треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законодавством порядку, письмових пояснень на позов не подали.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Так, відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 03.08.2012 між ПАТ «Райффайзн Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0871/82/0118493 (арк.24-37).
06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, реєстровий №3087, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №010/0871/82/0118493 від 03.08.2012, укладеним з АТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №114/2-9 від 26.06.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за кредитним договором №010/0871/82/0118493 від 03.08.2012 за період з 26.06.2019 по 09.04.2021 у сумі 41531,47 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса у сумі 650,00 грн., а всього 42181,47 грн ( арк.39).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Чубарева О.О. від 23.06.2021 відкрито виконавче провадження №65872085 з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса (арк.40).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Чубарева О.О. від 09.07.2021 у ВП №65872085 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (арк.54-55).
Постановою приватного нотаріуса виконавчого округу Запорізької області від 21.04.2023 виконавчий документ - виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 06.05.2021, реєстровий №3087, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 42181,47 грн. переданий на виконання приватному виконавцю Якименку А.О. (арк.44-45).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. від 25.04.2023 виконавче провадження №65872085 прийнято до примусового виконання (арк.46-47).
12.10.2023 приватним нотаріусом виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. в межах вказаного ВП №65872085 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (арк.42-43).
Відповідно до довідки №110370 від 18.06.2024, виданої приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О., станом на 19.06.2024 в межах виконавчого провадження з доходів боржника ОСОБА_1 стягнуто кошти на загальну суму 28843,01 грн. Згідно розподілу, здійсненого приватним виконавцем з даних коштів перераховано: 1563,50 грн. - в рахунок сплати витрат виконавчого проваження; 2479,96 грн. - в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця; 24799,55 грн. - в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадження на рахунок стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» (арк.50).
Також судом встановлено, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024 у справі №337/2736/24 замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника «Дебт Форс» у виконавчому провадженні №65872085, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. з виконання виконавчого напису №3087, виданого 06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 42181,47 грн. (арк.16-19,124-128).
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що 15.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісним стягувачем) та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 010/0871/82/0118493.
В подальшому, 30.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 010/0871/82/0118493.
Також встановлено, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2024 у справі №337/3147/24 в порядку забезпечення позову до подання позовної заяви, було задоволено заяву адвоката Працевитого Г.О. в інтересах ОСОБА_1 , та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №3087 від 06.05.2021, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №010/0871/82/0118493 від 03.08.2012 у розмірі 42181,47 грн. (арк.13-15).
Згідно з Інформацією про виконавче провадження №65872085, яка надана представником відповідача, станом на 29.07.2024 ВП перебуває в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О., стягувачем за вказаним виконавчим провадженням є ТОВ «Вердикт Капітал», боржником - ОСОБА_1 , ВП зупинено 07.06.2024 на підставі ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2024 до розгляду питання по суті (арк.91-96).
Згідно з ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться в Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, було затверджено постановою КМУ №1172 від 29.06.1999.
Постановою КМУ №622 від 26.11.2014 (набрала чинності 10.12.2014) цей Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа №826/20084/14), яка набрала законної сили з 22.02.2017, постанова КМУ №662 від 26.11.2014 визнана незаконною та нечинною з моменту прийняття.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частини визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В даному випадку суд виходить з того, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 06.05.2021 на кредитному договорі, який було укладено в простій письмові формі, з посиланням на п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Разом з тим, на час вчинення виконавчого напису цей пункт постанови був не чинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 і діяв Перелік документів, який передбачав можливість вчинення виконавчого напису лише на нотаріально посвідчених договорах.
Доказів на підтвердження того, що укладений 03.08.2012 між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та ОСОБА_1 кредитний договір №010/0871/82/0118493, на якому вчинено виконавчий напис нотаріуса, був нотаріально посвідчений, в матеріалах справи немає.
Натомість стороною позивача надана копія договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0871/82/0118493, укладений 03.08.2012 між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказане узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.09.2021, справа №910/10374/17.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази подання нотаріусу разом з заявою про вчинення виконавчого напису документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, зокрема, первинних бухгалтерських документів, виписки з рахунка боржника тощо, а також підтвердження надіслання кредитором боржнику письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання, беручи до уваги, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором боржнику такої вимоги, а також доказів відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням вимог законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Доводи представника ТОВ «Дебт Форс», наведені у відзиві на позовну заяву про те, що попереднім кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» були дотримані вимоги законодавства щодо подання заяви для вчинення виконавчого напису нотаріусом, про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що сума боргу є спірною, враховуючи, що жодних розрахунків та доказів існування заборгованості у іншому розмірі, позивач не надав, є безпідставними.
Характер правового регулювання питання безспірності заборгованості для нотаріуса підтверджується наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Сам по собі факт подання стягувачем певних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Як вже зазначалось, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження наявної заборгованості саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, із визначенням усіх її складових та відсоткової ставки, за якою розрахувалися відсотки.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання невигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18 та від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 08.09.2021 у справі №201/6498/20.
При цьому, виходячи із змісту постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №201/6498/20, вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також про повернення грошових коштів, що були стягнуті з боржника на підставі даного виконавчого напису нотаріуса, можуть бути заявлені в одному позові.
Таким чином оскільки, виконавчий напис, вчинений 06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., реєстровий №3087, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, то грошові кошти стягнуті з ОСОБА_1 та перераховані на користь стягувача під час примусового виконання виконавчого напису підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки правова підстава, на якій вони були отримані, відпала.
Поряд з тим, на переконання суду, відповідачем за вимогою про стягнення коштів на підставі приписів ст. 1212 ЦК України має бути учасник цивільних відносин, який безпосередньо та безпідставно збагатився за рахунок позивача.
Як встановлено судом, стягнення коштів з ОСОБА_1 відбулося в межах виконавчого провадження №65872085, на підставі виконавчого напису нотаріуса, за ініціативою ТОВ «Вердикт Капітал», вказані кошти були розподілені приватний виконавцем Якименком А.О., у т.ч. 24799,55 грн. перераховано в рахунок сплати заборгованості на рахунок стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал».
Стороною позивача не доведено, а судом не встановлено, що 24799,55 грн., які стягнуті з ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №65872085, були перераховані приватним виконавцем ні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Дебт Форс».
Таким чином суд прийшов до висновку, що стягнуті кошти не можуть бути повернуті позивачу за рахунок ТОВ «Дебт Форс», оскільки вони були перераховані на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал», а укладання договору про відступлення права вимоги спочатку між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс», а в подальшому між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс», не свідчить про отримання цих коштів ТОВ «Дебт Форс» у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису.
Позовні вимоги до ТОВ «Вердикт Капітал» про повернення безпідставно набутих коштів, позивачем не заявлялись, в той же час пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині повернення безпідставно отриманих коштів.
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача ТОВ «Дебт Форс» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору за задоволену вимогу немайнового характеру (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню) у розмірі 968,96 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 ставки).
При цьому, належні докази сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, в матеріалах цієї справи відсутні. Витрати зі сплати судового збору за вимогу майнового характеру не відшкодовуються, оскільки такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту ч.4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст.137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах: від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18. Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону № 5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Стороною позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надано суду: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги; копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.05.2024, укладеного між ОСОБА_1 та АБ «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого; копію додаткового договору від 20.05.2024 до договору про надання правової допомоги від 20.05.2024; копію акту про надані послуги від 20.05.2024 із найменуванням та обсягом виконаних адвокатом послуг на суму 7000,00 грн.; рахунок від 20.05.2024 на суму 7000,00 грн.; копію акту про надані послуги від 20.05.2024 із найменуванням послуги «гонорар» на суму 4218,14 грн.; рахунок від 20.05.2024 на суму 4218,14 грн.
Разом з тим, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі у сумі 11 218,14 грн., адже судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони, і такий розмір, окрім іншого, має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
В даному випадку суд приходить до висновку про те, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи, складністю та обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.
Отже, враховуючи, що дана цивільна справа є незначної складності, має місце усталена судова практика розгляду справ цієї категорії, адвокат участь у судових засіданнях не брав, а також виходячи з предмету спору, значення справи для сторін, часткового задоволення позовних вимог, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, враховуючи заперечення представника відповідача ТОВ «Дебт Форс» проти відшкодування вказаних витрат, суд керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, відповідно до вимог ст.137 ЦПК України вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом цієї справи до 4500,00 грн. та стягнути їх з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3087, вчинений 06.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заборгованості за кредитним договором №010/0871/82/0118493 від 03.08.2012 в розмірі 42181,47 грн.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форос» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн., а всього 5468 (п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривні 96 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони, учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», ЄРДПОУ 43577608, місцезнаходження: м.Київ, Харківське шосе, буд.201/203, літера 2А, офіс 602.
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя М.В. Сидорова