Рішення від 12.09.2024 по справі 307/1283/24

Справа № 307/1283/24

Провадження № 2/307/291/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Бряник М.М.,

секретар судового засідання- Солонинко М.В.,

за участю представника позивача, адвоката - Воронкова О.М.

представника відповідача, адвоката - Пархоменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №1821171 від 14.03.2021 року в сумі 29851, 06 грн.

В обгрунтування позовної заяви представник позивача посилається на те, що 30.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу, відповідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №1821171 від 14.03.2021 р., що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником яким є: ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №1821171 від 14.03.2021 р., що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником ОСОБА_1 . Позивач вказує, що таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Позивач зазначає, що 14.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1821171. Згідно п. 1 якого, позикодавець зобов?язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Відповідно до п. 2 договору про надання позики: сума позики становить 15000,00 грн., строк позики становить 30 дні, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,9%, яка нараховується за кожен день користування позикою.

Відповідач здійснив дії спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті з введенням коду підтверження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти. Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він ознайомився з усіма його умовами в тому числі з правилами та йому була надана інформація передбачена вимогами чинного законодавства.

Представник позивача стверджує, що загальний розмір заборгованості станом на 08.03.2024 року становить 29 851, 06 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 15000, 00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 14343, 90 грн., заборгованість з комісії - 0, 00 грн., нараховані 3% річних - 69,04, грн., інфляційні витрати - 438, 12, грн. В зв'язку з неповрненням вказаної суми боргу, просить стягнути з відповідача на окристь позивача вказну суму боргу , судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,0 грн.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

04.07.2024 року представник відповідача подав до суду додаткові пояснення по справі де зазначає, що як доказ наявності заборгованості позивачем надано «розрахунок заборгованості», з яким відповідач не погоджується та наявність заборгованості заперечує. Стверджує, що згідно п.2 вказаного договору №1821171 строк кредитування складає 30 днів, процентна ставка (базова) - 1,99% дата надання кредиту - 14.03.2021 року, дата повернення кредиту - 13.04.2021 року, повна сума до повернення 18555 гривень. Згідно розрахунку заборгованості долученого до позовної заяви всього відповідачем з моменту отримання кредиту у сумі 15000 гривень по 22.09.2021 року сплачено 35991, 52 гривень. У цьому розрахунку зазначено, що платежі за відсотками протягом місяця з дня отримання кредиту мали складати 3555 гривень. Зазначає, що умов та строків нарахування відсотків після закінчення строку кредитування договір №1821171 не містить, а посилання позивача на «Правила надання грошових коштів у позику» відповідач сприймає критично оскільки він з ними фактично не знайомився і не підписував, що підтверджується самим кредитором (а.с.93-96).

04.07.2024 року представник відповідача подав до суду додаткові пояснення по справі де зазначає, що відповідач вважає суму у розмірі 9000 гривень є безпідставною, не підтвердженою доказами та такою, що має елементи зловживання процесуальними правами або елементами кримінального правопорушення. Представник відповідача зазначає, що згідно долучених до позовної заяви доказів, витрати на правову допомогу позивач підтверджує: заявкою на надання правової допомоги №537 від 07.02.2024 року, витягом з акту №1 про надання правової допомоги від 08.01.2024 року, платіжною інструкцією №413000007 від 09.02.2024 року. Так, згідно наданих позивачем доказів 02 січня 2023 року між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та Адвокатським об?єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-01/2023.

Згідно з п. 2.1 даного договору адвокатське об?єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги приймає на себе зобов?язання з надання юридичної допомоги. Пунктом 4 встановлено, вартість послут узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об?єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5). Згідно з витягом з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 08 січня 2024 року, який сформований 08 січня 2024 року в місті Києві та підписаний сторонами договору про надання правової допомоги, сторони погодили надання правових послуг на підставі заявки про надання правових послуг №537, відповідач ОСОБА_1 . За надання усної консультації з вивченням документів тривалістю дві години підлягає сплаті 3 000,00 грн. (по 1 500,00 грн. за годину), за складання позовної заяви, що тривало 2 години підлягає сплаті 6 000,00 грн. (по 3000 грн. за годину). Однак, звертає увагу суду, що долучена до матеріалів справи заявка про надання юридичної допомоги №537 датована 08 лютого 2024 року. Вказує, що з наданих документів вбачається, що акт про надання юридичної допомоги був складений адвокатським об?єднанням ще за місяць до звернення клієнта із заявкою №537 про надання певних юридичних послуг. При цьому у графі 2 акту вже мається посилання на відповідний номер заявки - 537. Вважає, що отримані юридичні послуги передували заявці на отримання таких послуг.

На підставі вищевикладеного просить у зв'язку з відсутністю у відповідача заборгованості за кредитним договором №1821171 від 14 березня 2021 року у позові відмовити, а також просить суд у вимозі щодо відшкодування витрат на правову допомогу позивача також відмовити повністю.

09.07.2024 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення по справі, де зазначає, що згідно п. 24 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» строк позики - період часу, на який товариство надає позику позичальнику відповідно до умов договору позики (із зазначенням кінцевої дати строку позики) та який може бути змінено за ініціативою позичальника в порядку, передбаченому розділом 7 цих правил, або зміни кінцевої дати строку позики у відповідності до п. 6.8 цих правил.

Відповідно до п. 6.8 Правил сторони домовились, що у разі неповернення позичальником заборгованості у встановлені договором позики строки (дата повернення позики), товариство має право: 6.8.1. нараховувати проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) у порядку, визначеному цими правилами та договором позики, 6.8.2. змінити кінцеву дату строку дії договору позики на дату фактичного виконання позичальником своїх зобов?язань за договором позики, що тягне за собою зміну кінцевої дати строку позики на відповідну дату. Відповідно до п. 6.9 Правил позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов?язань за договором позики, на суму позики (її частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики. Вказує, що із вищезазначеного слідує, що пунктами 6.8, 6.9 Правил передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами тридцятиденного (пільгового) строку користування позикою, а тому нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору. Тобто, вищезазначені умови нарахування відсотків на прострочену позику були прийняті позичальником, в зв'язку з цим заявлені до стягнення відсотки підлягають стягненню у повному обсязі.

Твердження відповідача про те, що він не ознайомився з даними правилами не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 4.2 Договору позики позичальник підписанням цього договору підтверджує, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об?єм зобов?язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгацією) йому зрозумілі. Представник зазначає, що відповідачем було укладено кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору позичальник отримав від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання договору, відповідач усвідомлював всі ризики, пов?язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату заборгованості уповному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Представник зазначає, що кредитодавцем у відповідності до домовленостей між сторонами, що викладені в даному договорі про споживчий кредит, правилах надання фінансових кредитів (послуг), та інших документах, було правомірно нараховано заборгованість, в тому числі відсотки в межах дії даного договору позики.

Щодо витрат на правничу допомогу, представник позивача ваказує, що ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об?єднанням «Лігал Ассістанс» 120 02.01.2023 був укладений Договір №02-01/2023 про надання правової допомоги. Копія договору та Прайс-лист АО «Лігал Асостанс» надавалися з позовою заявою. Заначає, що відповідно до укладеного Договору АО «Лігал Ассістанс» прийняло на себе зобов?язання щодо надання юридичної допомоги ТОВ «Коллект цент» на підставі окремих звернень, оформлених у формі заявок на надання юридичної допомоги, а ТОВ «Коллект цент» - оплачувати надані правові послуги, вартість яких узгоджується у окремих заявках на надання юридичної допомоги. Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №537 від 07.02.2024 року, були узгоджені перелік та вартість послуг щодо надання юридичної (правової) допомоги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеної заявки вартість послуг була погоджена в розмірі 9 000,00 грн. В зазначений період крім надання юридичної (правової) допомоги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 АО «Лігал Ассістанс» надало також юридичну (правову) допомогу по іншим клієнтам, про що 08.02.2024 року було складено Акт №1. Разом з тим, до позовної заяви було долучено витяг з технічною помилкою, де зазначено замість дати 08.02.2024 року зазначено 08.01.2024 року. Представник позивача вказує, що саме в зв?язку з цим був наданий витяг з Акту №1 від 08.02.2024 року. Відповідно до умов Договору, оплата за Договором здійснюється на підставі Акту підписаного сторонами та рахунку наданого АО «Лігал Ассістанс». В зв?язку з цим. платіжна інструкція №413000007 від 09.02.2024 на суму 45 000,00 грн., яка була надана ТОВ «Коллект цент», як підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, було оформлене та сплачене на загальну вартість послуг з урахуванням витрат на правову допомогу по інших клієнтах, а відповідно могла надаватися позивачем в якості підтвердження витрат на правову допомогу по іншим справам.

Враховуючи вищезазначене представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Воронков О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача адвокат Пархоменко М.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах повернення позики в кінці строку позики №1821171 від 14.03.2021 року, згідно з яким товариство надало відповідачеві у власність грошові кошти, в межах строку дії договору, шляхом їм перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.5).

Відповідно до пунктом 6.2. умов правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» визначено, що проценти за користування позикою нараховуються на суму позики, виходячи із строку фактичного користування позикою. Пунктом 6.5. визначено, що у разі не повернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. Пунктами 6.8. сторони домовились, що у разі неповернення позичальником заборгованості у встановлені договором позики строки (дата повернення позики), товариство має право: 6.8.1. нараховувати проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) у порядку, визначеному цими правилами та договором позики; 6.8.2. Змінити кінцеву дату строку дії договору позики на дату фактичного виконання позичальником своїх зобов?язань за договором позики, що тягне за собою зміну кінцевої дати строку позики на відповідну дату. Сторони підтверджують, що вказаний у цьому пункті порядок внесення змін до договору позики в частині зміни кінцевої дати строки позики, є таким, що погоджений сторонами та не потребує укладення окремих додаткових угод до договору позики (а.с.6-10).

Судом також встановлено, що 14.03.2021 року відповідачем підписано договір позики №1821171 від 17.01.2020 року електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою CMC-повідомлення на - телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти. Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Правилами надання коштів у позику передбачено, що договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником, у відповідності до вимог ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію", за допомогою 4 Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію", ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України). Відповідно до підписаної пропозиції (оферти) відповідач отримав кредит у розмірі 15000, 00 грн., строк користування кредитом до 13.04.2021, відсоткова ставка 1,99%, знижена відсоткова ставка 0,79% за один день користування кредитом, процентна ставка понад дострокове користування позикою за день 2,70%, річна відсоткова ставка 288,35% (а.с.5).

Судом встановлено, що 30.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу, відповідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №1821171 від 14.03.2021 р., що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником яким є: ОСОБА_1 (а.с. 17-19).

Згідно витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року, вбачається що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» домовилися про те, що клієнт відступає факторові право вимоги заборгованості до боржників клієнта на умовах передбачених Договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року згідно реєстру боржників, де значиться відповідач ОСОБА_1 та сума заборгованості разом становить 293473,90 грн. з яких 15000,0 грн. - сума виданого кредиту, 14343,90 сума заборговансоті по процентам за користування (а.с.22).

В подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №1821171 від 14.03.2021 р., що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником ОСОБА_1 (а.с. 23-25)

Згідно з реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року загальна сума заборгованості відповідача складає 29 851, 06 гривень (а.с.28).

Відтак ТОВ «Коллект центр» належить право грошової вимоги до відповідача на вказану суму боргу.

На підтвердження вказаної суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості проведений станом на 30.12.2021 (а.с. 12).

З вказного розрахунку вбачається, що відповідачу згідно договору позики у період починаючи з 14.03.2021 по 05.07.2021 нараховувалися відсотки за користування кредитом у розмірі 0,79 % та щомісячний сталдий платіж розміру цих відсотків становив 118,50 грн.

З вказаного розрахунку також вбачається, що в подальшому у період з 7.07.2021 по 7.11.2021 відповідачу щоденно нараховувалися відсотки за користування кредитом у розмірі 1,99 % та щомісячний сталий платіж розміру цих відсотків становив 298,50 грн.

При цьому у вказаному розрахунку заобргованості позивачем враховано суми, які вносив відповідач на погашення боргу та які у силу вимог п.6.10.1 договору позики в першу чергу йшли на погашення відсотків. При цьому після часткового погашення згідно п. 6.2 договору, відсотки за користування позикою нараховувалися на залишок позики .

Як встановлено судом нарахування вказних відсотків за користування кредитом нараховувалися у розмірі визначеному договором позики (а.с. 4).

Відтак твердження представника відповідача про відсутність у відповідача заборгованості за договором позики перед позивачем, не заслуговують на увагу.

Разом з цим суд знаходить слушними доводи представника відповідача в частині нарахування відповідачу заборогованості за відсотками за користування кредитом 06.07.2021 у розмірі 900 грн., що становить 6 %, оскільки розміру таких відсотків за користування кредитом договором не визначено. В зв'язку з цим суд не вбачає підстав для стягнення вказаної суми боргу з відповідача та за цей день застосовує відсоткову ставку у розмірі 0,79 %, яка визначена умовами договору, що становить 118,5 грн. Відтак суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за виключенням вказаної різниці суми боргу за наступним розрахунком (прострочка за 06.07.2021: 900-118,5 = 781,5 грн.).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно статті 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована навстановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) указується особа, яка створила замовлення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статі 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором та суму боргу за наведеним вище розрахуноком відповідач не погасив, а тому у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором має заборгованість за креитним договором, що є порушенням законних прав позивача.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних, то відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже позивач має право вимагати від відповідачки сплати 3 % річних за період прострочення грошового зобов'язання та інфляційних втрат.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Вказане позивачем не ураховано при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, а тому нараховані позивачем станом на 10.01.2023, 3% річних у розмірі 69,4 та 438,12 грн. інфляційних збитків,стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Колект Центр" підлягає стягненню заборгованість по кредиту за виключенням суми нарахованих відсотків за 06.07.2021 у розмірі 781,5 грн. та 3% річних у розмірі 69,4 грн. та 438,12 грн. інфляційних збитків, що становить 28 562,4 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят два гривень, сорок копійок) за наступним розрахунком (Ціна позову 29851,06 - 781,5 - 69,4 - 438,12 = 28 562,4 грн.)

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатми розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорціно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягнення понесені позивачем судові витрати, пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог.

При цьому вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з того, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами, з урахуванням заявки на надання юридичної допомоги № 537 від 05.01.2024 року, виправленим витягом з акту N 1 про надання юридичної допомоги від 08.02.2024 року, та з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складності справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, часткового задоволення позовних вимог, засад розумності, виваженості та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст. 610-611, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 3 ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», в інтересах якого діє представник, адвокат Воронков О.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики у розмірі 28 562,4 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят два гривень, сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2922, 00 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 8765 грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпастького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВ «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення - 16 вересня 2024 року.

Головуючий Бряник М.М.

Попередній документ
121663864
Наступний документ
121663866
Інформація про рішення:
№ рішення: 121663865
№ справи: 307/1283/24
Дата рішення: 12.09.2024
Дата публікації: 19.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.08.2025)
Дата надходження: 27.03.2024
Предмет позову: Позовна заява про стягнення заборгованості за договором позики
Розклад засідань:
18.04.2024 16:00 Тячівський районний суд Закарпатської області
22.05.2024 10:00 Тячівський районний суд Закарпатської області
06.06.2024 15:00 Тячівський районний суд Закарпатської області
04.07.2024 14:30 Тячівський районний суд Закарпатської області
10.07.2024 14:10 Тячівський районний суд Закарпатської області
10.09.2024 11:20 Тячівський районний суд Закарпатської області
12.09.2024 09:00 Тячівський районний суд Закарпатської області
09.10.2025 15:00 Тячівський районний суд Закарпатської області