Провадження № 33/821/506/24 Справа № 710/988/24 Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Щербак О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
16 вересня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., з участю секретаря Єгорової С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №710/988/24 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Шполяського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тишкевич Т.В., -
Постановою Шполянського районного суду Черкасько області від 22 серпня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; постановлено стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, 07.07.2024 о 06.15 годині в м. Шпола по вул. Терешківська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним , в результаті чого не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mersedes-Bens Е280, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
07.07.2024 о 06.15 годині в м. Шпола по вул. Терешківська (виїзд в сторону Городища), ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився спецприладом Alkotest Drager 6810, тест № 5361, результат становить - 1,20 %.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст.124 КУпАП, представник ОСОБА_1 - адвокат Тишкевич Т.В. подала апеляційну скаргу в якій просила частково скасувати постанову Шполянського районного суду Черкаської області у справі № 710/988/24, провадження № 3/710/596/24 від 22.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю його вини за ст.124 КУпАП, а також в частині стягнення з нього судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Апеляційні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 визнав себе винним за ч.1 ст.130 КУпАП, проте за ст.124 КУпАП своєї вини не визнав, зазначав, що він рухався 07.07.2024 року о 06 год. 15 хв. в м. Шпола по вул. Терешківській на автомобілі ВАЗ 31043, державний номерний знак НОМЕР_2 , з дозволеною швидкістю за автобусом, який був на відстані приблизно 100 м, в нього заклинило колесо, тому його винесло на зустрічну смугу, де він зіткнувся з автомобілем Mersedes-Bens Е280, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.
ОСОБА_1 стверджує, що водій зустрічного автомобіля не уникнув зіткнення, так як відволікся на телефонну розмову по мобільному телефону. Згідно схеми даної дорожньо-транспортної пригоди зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з автомобільним причепом автомобіля ОСОБА_1 відбулося на межі проїжджої частини та обочини дороги, відсутній гальмівний шлях автомобіля Mersedes-Bens, що може свідчити, що водій зазначеного автомобіля також не вибрав безпечну швидкість та проявив неуважність під час керування, а тому висновок суду про винуватість лише водія ОСОБА_1 є хибним. Протокол не є остаточним документом про визнання винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Апелянт вважає, що працівниками поліції повинен складатися протокол також щодо іншого водія. Вважає, що справа розглянута у спрощеному порядку, вина ОСОБА_1 в ДТП не була доведена зібраними матеріалами справи.
Разом з тим, апелянт зауважила, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому від сплати судового збору має бути звільнений на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України « Про судовий збір».
Крім того, преставник ОСОБА_1 - адвокат Тишкевич Т.В. подала клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 22.08.2024, так як він пропущений з поважних причин. Зазначила, що копія постанови була вручена йому 22.08.2024. 29.08.2024 між нею та ОСОБА_1 був укладений договір про надання йому правової допомоги у оскарженні постанови суду першої інстанції. 30.08.2024 нею була подана заява до Шполянського районного суду Черкаської області про ознайомлення з матеріалами справи, які були їй надані судом 02.09.2024 близько 15 год., а тому скласти апеляцію та подати її до суду в цей день не мала можливості у в'язку з відключенням електроенергії о 16-00 год. 02.09.2024.
Заслухавши думку ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тишкевич Т.В., які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню, а апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови згідно ст. 295 КУпАП протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.
Апеляційний суд вважає, що названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду є поважними, тому слід його поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах поданої апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів та ніким не оспорюється.
Вважаю, що судом першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП вищевказані вимоги закону дотримано належним чином.
Розгляд справи відбувся в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суд, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №310359 від 07.07.2024, та як встановлено судом першої інстанції, 07.07.2024 о 06.15 годині в м. Шпола по вул. Терешківська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого не впорався із керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mersedes-Bens Е280, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, порушивши вимоги п.12.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
До протоколу поліцейськими долучено схему дорожньо-транспортної пригоди та пояснення її учасників, фототаблиці з місця ДТП.
З схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається ділянка в м.Шпола по вул.Терешківська виїзд в сторону Городища, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, розташування транспортних засобів марки Mersedes-Bens Е280, номерний знак НОМЕР_3 , і ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом, після ДТП, та їх пошкодження.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях поліцейським від 07.07.2024 на місці ДТП пояснив, що він їхав близько 06:15 год. з с.Терешки до м.Шпола на базар. Попереду нього їхав автобус, він натиснув на педаль гальмування в результаті чого його транспортний засіб занесло на узбіччя зустрічної смуги (а.с.32).
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 в письмових поясненнях зазначив, що 07.07.2024 близько 06:15 їхав на роботу в с.Сердегівка з м.Шпола керував транспортним засобом Mersedes-Bens Е280, номерний знак НОМЕР_3 . Виїхав на Терешківську, на мосту побачив, як їде автобус, а водій на ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , робив маневр обгону даного автобуса і його транспортний засіб розвернуло на дорозі та місце розташування ВАЗ було на зустрічній смузі, після чого відбулося зіткнення. Автомобіль ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , мав причіп НОМЕР_4 з дровами, через який швидше за все і відбулася дана ситуація (а.с.31).
Слід зазначити, що безпосередньо у судовому засіданні суду першої інстанції були допитані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх покази були детально викладені в оскаржуваній постанові, їм була надана оцінка, та вони були досліджені апеляційним судом, крім того вказані водії були допитані в апеляційному суді.
Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що він не винен у вчиненні ДТП. Пояснив, що він їхав у бік м.Шпола, рухася за автобусом, у його автомобілі заклинило колесо, він зупинився на протилежній обочині дороги, і його зачепив автомобіль Mersedes-Bens в лівий бік причепу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - потерплий ОСОБА_2 , пояснив, що він вранці їхав на роботу, їхав не швидко, побачив - на зустріч йому на мосту їде автобус і автомобіль ВАЗ, який пішов на обгін автобуса, потім ВАЗ почав здійснювати гальмування і його автомобіль розвернуло та винесло на зустрічну смугу руху, де автомобіль потерпілого зіткнувся з його причіпом. ОСОБА_2 наголосив, що ДТП відбулося на зустрічній смузі для руху автомобіля ВАЗ. Потерпілий намагався уникнути ДТП, пригальмував та взяв вліво, але причіп автомобіля ВАЗ зачепив його автомобіль Mersedes-Bens і він отримав пошкодження правої передньої сторони.
При цьому, слід зазначити, що покази потерпілого ОСОБА_2 є послідовними, логічними, незмінними та узгоджуються з матеріалами справи, сумнівів щодо їх правдивості у апеляційного суду немає.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що доводи ОСОБА_1 про те, що потерпілий під час руху користувався телефоним, тому був неуважним і не уник ДТП, є надуманими і не спростовують вину ОСОБА_1 в ДТП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою на те особою поліцейським СРПП ВПД№2 Звенигородського РВП капралом поліції Шумило С.Ф., з дотриманням вимог ст.254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний нею.
Також, під час апеляційного розгляду не здобуто підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст.256 КУпАП, ОСОБА_1 в протоколі власноручним підписом підтвердив правильність внесених про нього даних, та надавав пояснення, які додані на окремому аркуші.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п.12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно п.11.3 Правил дорожнього руху України на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суд дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Слід зазначити, що зі схеми місця ДТП від 07.07.2024 вбачається, що у автомобіля Mersedes-Bens Е280, номерний знак НОМЕР_3 , пошкоджено праве переднє крило, праве дзеркало, передній бампер з правої сторони, права передня фара, правий підкрилок, капот з правої сторони, праві передні і задні двері, заднє крило, є пошкрябини багажника, пошкрябини ЛФП передньої і задньої стойки з правої сторони; у автомобіля ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкоджено заднє ліве крило вдавлене причепом; у причепа ПГМФ 8304 НОМЕР_4 пошкоджено праве колесо, правий борт. Місце зіткнення автомобіля під керуванням потерпілого та причіпа автомобіля ВАЗ - на смузі зустрічного руху для автомобіля ВАЗ.
На переконання апеляційного суду схема місця ДТП складена у відповідності до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, на якій зображено усі необхідні позначки, що дали можливість суду встановити обставини, які підлягають з'ясуванню. І при цьому дана схема була підписана водіями, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , будь-яких заперечень щодо змісту складеної схеми водії не висловили.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному порядку і вина ОСОБА_1 не була доведена зібраними матеріалами справи, є неспроможними, оскільки судом першої інстанції в судовому засіданні були досліджені всі наявні в матеріалах докази, заслухано пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, яка сталася 07.07.2024 о 06:15 год. в м.Шпола по вул. Терешківська виїзд в сторону Городища, за його участю, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , і суд дав дослідженим доказам належну оцінку та прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Разом з тим, у апеляційному суді знайшли своє підтвердження доводи апелянта про безпідставно стягнутий з ОСОБА_1 судовий збір.
Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору): від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.
Я вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 04.11.2023, яке було надано апелянтом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.63), а тому апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції безпідставно покладено на нього обов'язок щодо сплати судового збору.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тишкевич Т.В., - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні в частині накладення стягнення судового збору.
З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстави для часткового скасування чи зміни постанови місцевого суду у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП, з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого і справедливим.
В решті- залишити постанову місцевого суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Тишкевич Т.В. строк на апеляційне оскарження постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тишкевич Т.В. - задовольнити частково.
Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП - змінити в частині стягнення судового збору.
Виключити з резолютивної частини постанови суду вказівку про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 605,60 грн.
В іншій частині постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка