Провадження № 11-сс/821/326/24 Справа № 695/3046/24 Категорія: ст.ст. 181, 183 КПК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1
17 вересня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря учасники справи: прокурор підозрюваний захисникОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Золотоніської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 серпня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх не має, в силу статті 89 КК України раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
Старший слідчий слідчого відділення Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотання, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, із правом внесення застави.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 серпня 2024 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Обрано підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки:
1) прибувати до кабінету слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою;
2) цілодобово, крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану, не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю відвідування КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня Золотоніської міської ради» для участі у замісній підтримувальній терапії в період часу з 08 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних (субота, неділя);
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками та іншими учасниками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_6 у присутності слідчого чи прокурора;
4) постійно носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали - до 17 жовтня 2024 року включно.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. У разі невиконання ним зазначених вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала суду обґрунтована тим, що органами досудового слідства доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Однак належних доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні матеріали справи не містять, а тому суд прийшов до висновку, що достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде домашній арешт, і такий запобіжний захід буде достатнім, щоб забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і виправданим з урахуванням ризиків, даних про особу підозрюваного та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2024 року та постановити нову, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк в межах строків досудового розслідування.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, покарання за вчинення якого передбаченого строком від 4 до 8 років, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дає можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказані обставини не можуть залишатися поза увагою сторони обвинувачення, оскільки ОСОБА_6 є суспільно небезпечним та потребує на час проведення досудового розслідування ізоляції від суспільства з метою унеможливлення невиконання ним процесуальних обов'язків, також вчинення спроб, що визначенні у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Саме обрання судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 нівелює можливість зібрання чи в певній мірі ускладнення отримання доказів, оскільки підозрюваний має можливість безперешкодно цьому заважати, шляхом впливу на свідків, спотворити докази у кримінальному провадженні.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_9 не має міцних соціальних зав'язків, зокрема, він не одружений, на утриманні дітей не має, проживає у будинку, який належить його сестрі, тобто він не є власником вказаної нерухомості, не несе тягар її утримання, та може в будь-який час залишити це приміщення. Фактичне місце проживання, не співпадає із місцем реєстрації.
Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом здійснення погрози, підкупу, умовляння свідків, схилення їх до дачі неправдивих показань, оскільки покази, які підтверджують його причетність є досить вагомими у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року, ст. ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
Встановлено, що у провадженні СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024250370001189 від 02.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
16.08.2024 року о 12 год. 20 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
16.08.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується наданими суду доказами.
Слідчий у своєму клопотанні зазначив, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 3 частини 1 зазначеної статті.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що вони також є обґрунтованими, зокрема, доводи щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а також ризик впливу на свідків, ОСОБА_6 може схилити свідків до дачі неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження. Також встановлено, що підозрюваний, перебуваючи на волі матиме можливість вчинити новий умисний злочин.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до частин 2, 6 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що в сукупності із встановленими обставинами кримінального провадження, даними про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, приймаючи до уваги запровадження на території України воєнного стану й практику Європейського суду з прав людини запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Колегія суддів вважає, що саме такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у даному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання строком від 4 до 8 років позбавлення волі.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині обчислення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 .
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з резолютивної частини ухвали від 17.08.2024 року слідчий суддя обрав підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці. Строк дії ухвали - до 17 жовтня 2024 року.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Ч. 4 ст. 196 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
16.08.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити ухвалу слідчого судді в частині визначення строку застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2024 року включно.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Оскільки оскаржувана ухвала не стосується запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою, а стосується запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно, дана ухвала в частині строку запобіжного заходу підлягає зміні згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України.
В решті ухвалу суду необхідно залишити без змін.
З врахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала слідчого судді до її зміни.
Керуючись ст.ст. 181, 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Золотоніської окружної прокуратури - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 серпня 2024 року змінити в частині визначення строку застосування запобіжного заходу.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2024 року включно.
В решті ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 серпня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді