Справа № 553/121/24 Номер провадження 11-кп/814/1299/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
12 вересня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю прокурора захисника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 31 січня 2024 року,
Цією ухвалою стосовно ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, засудженого вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня 2021 року за ч.4 ст.407, ч.1 ст.70, ч.5 ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
суд задовольнив подання начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» та встановив засудженому адміністративний нагляд на строк 1 рік із застосуванням певних обмежень, передбачених ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що поведінка ОСОБА_8 за період відбування покарання свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та небезпеку для суспільства.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання начальника виправної колонії.
При цьому зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтував у чому саме полягає небезпека засудженого для суспільства та не мотивував доцільність застосування до ОСОБА_8 обраних заходів обмеження.
Вважає, що факти неодноразового притягнення засудженого до відповідальності під час відбування покарання не свідчать про наявність підстав для встановлення адміністративного нагляду, оскільки ОСОБА_8 отримував стягнення за невиконання робіт, проте не міг їх виконувати у зв'язку зі станом здоров'я.
Стверджує, що адміністрацією виправної колонії не надано доказів небезпеки ОСОБА_8 для суспільства з огляду на те, що він засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до ст.158 КВК України, адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
За змістом положень статей 1, 2 Закону України «Про адміністративний нагляд, за особами звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції. Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.3 цього Закону, адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі, зокрема, за тяжкий злочин, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» від 28 березня 1986 року №3 передбачено, що перевіряючи обґрунтованість подання про встановлення адміністративного нагляду щодо осіб, зазначених у п.«в» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», належить перевіряти дані про вчинені ними правопорушення, а також законність та обґрунтованість застосування до них заходів стягнення.
Таким чином, адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність підстав для встановлення відносно ОСОБА_8 адміністративного нагляду є непереконливими.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня 2021 року за ч.4 ст.407, ч.1 ст.70, ч.5 ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
З 24 листопада 2021 року засуджений відбував покарання в Державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)», де характеризувався негативно, за допущені порушення установленого порядку відбування покарання 22 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі 6 разів був поміщений до ДІЗО та 1 раз був переведений до приміщення камерного типу строком на 1 місяць.
Крім того, ОСОБА_8 жодного разу не був заохочений адміністрацію установи,перебував на профілактичному обліку як «Порушник вимог режиму відбування покарання», а накладені на нього стягнення не зняті та не погашені у встановленому Законом порядку.
Також засуджений не був працевлаштований на виробництві установи з власних міркувань, а його ставлення до праці негативне.
В матеріалах провадження відсутні дані про те, що стан здоров'я ОСОБА_8 позбавляв його можливості виконувати доручену роботу.
З урахуванням наведених обставин, характеристики засудженого, кількості дисциплінарних стягнень, характеру допущених порушень порядку відбування покарання, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про задоволення подання та встановив відносно ОСОБА_8 адміністративний нагляд.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407 та 418 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 31 січня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4