вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1983/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ", смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення пені за договором про закупівлю
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" і просить суд стягнути пеню у розмірі 17 800,24 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, у порушення умов Договору про закупівлю № 23290 від 24.08.2023, своєчасно не розрахувався з Позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23 було стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 1 244 772,00 грн., пеню у розмірі 2 572,53 грн. та судовий збір у розмірі 18 710,16 грн. Однак заборгованість за поставлений товар, встановлена рішенням суду, була погашена лише 25.04.2024, у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 17 800,24 грн., яка нарахована на основний борг за період прострочення оплати.
Ухвалою суду від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.05.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує, оскільки стягнення пені за порушення зобов'язань за Договором про закупівлю № 23290 від 24.08.2023 вже було предметом розгляду у справі № 904/6416/23 та рішенням у цій справі від 11.04.2024 стягнуто з Відповідача на користь Позивача, зокрема пеню у розмірі 2 572,53 грн. Відповідач просить суд позовну заяву залишити без задоволення у повному обсязі. Водночас, у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, Відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70%. Крім того, оскільки Позивачем позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8). До того ж, ймовірний розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначений Позивачем у позові, є надмірно завищеним і таким, що не відповідає критеріям розумності та справедливості, зокрема, з урахуванням ціни позову у справі. Тому попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат є нерозумним, завищеним та таким, що може стати для Позивача джерелом необгрунтованого додаткового прибутку. Відповідач зазначає, що у випадку надання Позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу ним будуть надані додаткові обгрунтовані заперечення щодо заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
24.05.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовну заяву.
10.06.2024 від Позивача надійшла заява про долучення доказів, в якій він просив суд долучити до матеріалів справи Договір № 03-01/24 про надання правничої допомоги від 03.01.2024, укладений між Позивачем та АО "Діалог" (яким складено позовну заяву та буде надано всю правничу допомогу у цій справі). Також Позивач зазначає, що всі інші докази щодо понесення витрат на правничу допомогу (акт виконаних робіт тощо) будуть надані пізніше, з огляду на п. 3.1.4 Договору № 03-01/24 від 03.01.2024. Отже, акт всіх виконаних робіт між сторонами може бути складено та підписано лише після винесення судом рішення у справі. Тому цей акт буде надано Позивачем до суду пізніше.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості у розмірі 1 249 458,94 грн встановлено, що 24 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) укладено договір про закупівлю №23290.
Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Замовника Товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.
Найменування (асортимент) Товару: вкладиші до дизеля тепловозу ЧМЕЗ.
Кількість Товару: згідно специфікації.
Ціна Товару, що поставляється за Договором, вказана в специфікації (п.1.1-1.4 договору).
Загальна сума (ціна) Договору складає: 2 904 468,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ 484 078,00 грн.
Замовник здійснює оплату поставленого Товару з відтермінуванням 30 календарних днів з дати поставки Товару та на підставі отриманого від Постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання Постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на Товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код Товару згідно УКТ ЗЕД (п.4.2 договору).
У разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.5 договору).
Між сторонами узгоджено та підписано Специфікацію №1 від 24 серпня 2023 року, в якій визначили найменування товару, кількість та ціну, що у загальному розмірі складає 2 904 468, 00 грн.
На виконання умов Договору, Постачальником було здійснено поставки, а Замовником прийнято Товар. Факт поставки та отримання Продукції Замовником підтверджується видатковими накладними, які узгоджені Сторонами без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників Сторін, скріплені печатками на вказаних видаткових накладних:
- видаткова накладна № РН-0000053 від 28.09.2023р. на загальну суму 414 924,00 грн з врахуванням ПДВ.
- видаткова накладна № РН-0000059 від 17.10.2023р. на загальну суму 829 848,00 грн. з врахуванням ПДВ.
Також ТОВ “ТД ЗМЗ» належним чином зареєструвало в ЄРПН податкові накладні:
- за видатковою накладною № РН-0000053 від 28.09.2023р. зареєстрована податкова накладна 10.10.2023р.
- за видатковою накладною № РН-0000059 від 17.10.2023р. зареєстрована податкова накладна 13.11.2023р.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого природного газу. Відповідно до пункту 4.2 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23 позов задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" основний борг у розмірі 1 244 772,00 грн, пеню у розмірі 2 572,53 грн та судовий збір у розмірі 18 710,16 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23 набрало законної сили 08.05.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за поставлений товар у розмірі 1 244 772,00 грн., встановлена рішенням суду, була погашена лише 25.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 1359 від 25.04.2024.
У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 17 800,24 грн., яка нарахована на основний борг за період прострочення оплати.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.5 договору).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23, яке набрало законної сили 08.05.2024, було встановлено факт наявності основного боргу Відповідача перед Позивачем у розмірі 1 244 772,00 грн.
Враховуючи викладене, а також наявність несвоєчасної оплати Відповідачем поставленого товару, у Позивача виникло право на стягнення пені.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 04.12.2023 по 24.04.2024 у розмірі 17 800,24 грн. Розрахунок здійснено у розмірі 0,01%, сума пені за яким менше суми пені, нарахованої на підставі подвійної облікової ставки НБУ.
При цьому, у рішенні від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23 встановлено, що "Позивач нарахував пеню:
- за видатковою накладною №РН-0000053 від 28.09.2023р - (період з 30.10.2023р. - по 01.12.2023р.) на суму 1 327,76 грн.
- за видатковою накладною №РН-0000059 від 17.10.2023р - (період з 17.11.2023 - по 01.12.2023р.) на суму 1 244,77 грн.
Тобто, загальний розмір пені за Договором складає - 2 572, 53 грн.
Відповідач зазначив, що позивачем неправильно визначено строки нарахування пені. Відповідач вказує, що правильною початковою датою нарахування штрафних санкцій є 31.10.2023.
Суд погоджується з доводами відповідача в цій частині та зазначає, що позивачем дійсно вказано початкову дату нарахування пені - 30.10.2023, коли, з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного Кодексу України, початкова дата нарахування має бути - 31.10.2023.
Водночас, суд перевіривши розрахунок пені зазначає, що він є правильними, навіть з урахуванням помилковості визначення початкового строку нарахування позивачем пені. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 2 572, 53 грн підлягає задоволенню.".
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно.
Відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70%.
В обґрунтування Відповідач зазначає, що:
- станом на час розгляду справи № 904/1983/24 заборгованість за Договором про закупівлю № 23290 від 24.08.2023, стягнута за рішенням суду від 11.04.2024 у справі № 904/6416/23, сплачена Відповідачем добровільно та у повному обсязі;
- Позивачем не зазначено та не надано до суду доказів понесених збитків; пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи і видатки Позивач, на думку Відповідача, не може, тому при зменшенні розміру пені Позивач не несе значного негативного наслідку у своєму фінансовому стані;
- зменшення розміру пені на 70% є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для Позивача, так і для Відповідача.
Вирішуючи заявлене Відповідачем клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також, слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач фактично обґрунтовує своє клопотання стосовно наявності підстав для зменшення пені добровільним виконанням рішення суду, відсутністю доказів понесення Позивачем збитків та балансом інтересів сторін.
Водночас, суд звертає увагу, що:
- Відповідач не навів суду жодного аргументу та не надав жодного пояснення з приводу причин неналежного виконання умов Договору;
- сторони знаходяться в рівних економічних умовах і штрафні санкції є співрозмірними порівняно з допущеним Відповідачем порушенням та його наслідками;
- відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором;
- інфляційні процеси в Україні - зростання загального рівня цін і зниження купівельної спроможності гривні за період прострочення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені слід відмовити.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача пені у розмірі 17 800,24 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
При цьому, за приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).
Враховуючи, що Позивачем позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до суду Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 126 від 02.05.2024.
Отже, судом встановлена переплата Позивача судового збору у розмірі 605,60 грн., яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Миру, 18, офіс 1-14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44651359) пеню у розмірі 17 800,24 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
17.09.2024