Справа № 183/9418/24
№ 2-а/183/70/24
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2024 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1709 від 28.08.2024 по справі про адміністративне правопорушення та стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1709 від 28.08.2024 по справі про адміністративне правопорушення та стягнення грошових коштів.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, тому оскаржувану постанову вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Клопотання про поновлення пропущеного строку в матеріалах позовної заяви відсутнє.
Суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановлених статтею 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, і дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 ст. 168 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Аналогічні положення містяться і в статті 289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так судом встановлено, що оскаржувана постанова № 1709 від 28 серпня 2024 року відповідачем винесена не а автоматичному режимі, отримана позивачем 28 серпня 2024 року, відтак строк на її оскарження становить десять днів з дня винесення такої постанови. Водночас з адміністративним позовом, який був підписаний 09 вересня 2024 року, про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду лише 12 вересня 2024 року, про що свідчить штамп суду про його одержання.
Таким чином встановлено, що вказану позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, який закінчився 07 вересня 2024 року.
Клопотання про поновлення строку на звернення до суду із вказаним позовом матеріали справи не містять. Обставин, що підтверджують поважність причин пропуску зазначеного строку в адміністративному позові позивачем не зазначено та доказів цього не додано.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Суд зазначає, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ним, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" висновки ЄСПЛ є джерелом права.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Так судом встановлено, що вказану позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині вищезазначених позовних вимог позивач до позовної заяви не додав.
Як встановлено ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, зі змісту позовної заяви і з матеріалів справи вбачається, що позивачем у добровільному порядку було сплачено штраф у розмірі 17000,00 грн. та комісію банку у розмірі 170,00 грн., яку він розцінює, як майнову шкоду, однак відсутнє обґрунтування необхідності розгляду вимоги щодо стягнення майнової шкоди разом зі справою про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Керуючись статтями 122,123, 240, 241, 256, 286, 295 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1709 від 28.08.2024 по справі про адміністративне правопорушення та стягнення грошових коштів, - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали він має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати мотивовані підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано позивачем в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що якщо він усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, то вона повертається позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сорока О.В.