Справа № 182/5003/24
Провадження № 3/0182/2404/2024
05.09.2024 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з СЮП ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП,
Обставини, встановлені під час розгляду справи
ОСОБА_1 20.08.2024 о 19:26 год., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї малолітньої дитини: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: залишила свою малолітню доньку одну вдома, без продуктів харчування, з незачиненим балконом та вільним доступом дитини до вогненебезпечних предметів.
Правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року, після накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме за ч. 2 ст. 184 КУпАП до покарання у вигляді штрафу (постанова Нікопольського міськрайонного суду за ч. 2 ст. 184 КУпАП від 10.06.2024).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеною про місце та час розгляду справи, що підтверджується її підписом у запрошенні до суду на 05.09.2024 та підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду не з'явилася без поважних причин. Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування судового розгляду і уникнення відповідальності.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа не з'явилась до суду, тобто добросовісно не виконує процесуальні обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та обізнана про розгляд справи у суді, вважаю можливим розгляд справи у її відсутність за наявними матеріалами, які є достатніми для прийняття рішення.
Згідно письмових пояснень, ОСОБА_1 з порушенням згодна. Зобов'язується в подальшому виконувати свої батьківські обов'язки.
Оцінка доказів та висновки судді
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про дитинство» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Вивчивши надані матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП доведена наявними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 349009 від 24.08.2024, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; електронним рапортом про подію від 20.08.2024 - згідно якого зі служби 102 надійшло повідомленням до Нікопольського РУП про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , сусіди заявника залишили саму у квартирі дівчинку віком 9 років. Дівчинка кричить та прохає матір повернутися, говорить, що з ранку сама вдома. Заявник прохає наряд поліції, щоб перевірити умови проживання та допомогти дитині, вказує, що хвилюється, щоб дівчинка не впала з балкону. Заявник ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно яких вона свою провину не заперечує; копією постанови суду від 10.06.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 184 КУпАП як ухилення батьків, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
При накладенні стягнення, суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, вважає, що стягнення повинно бути обране у вигляді мінімального штрафу.
Згідно з положенням ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 221, 283, 284, ч. 2 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тис. сімсот) грн. на користь держави.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: І. В. Клименко