Справа № 204/3947/24
Провадження № 2/204/2323/24 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
27 серпня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровська міська рада про визнання права на приватизацію житла,-
У квітні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради вжити заходи, щодо приватизації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до вимог законодавства. В обґрунтування позову вказала, що 19 грудня 2006 року, ОСОБА_1 , будучи працівником Державного підприємства «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», вселилась у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Працівник, який виписував ордер свідомо чи випадково зазначив, що позивачка вселяється у гуртожиток. Натомість приміщення, у якому вона мешкає, ніколи статус гуртожитку не мало, а завжди було ізольованою квартирою. Крім того, вказане житло і не мало статусу службового. На підтвердження зазначеного вище твердження, до заяви додано також договір користування ізольованого житлового приміщення, який був укладений нею одночасно із вселенням до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . 26.02.2007 року вона була зареєстрована у встановленому законом порядку у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 . 09.08.2010 року їй було видано другий ордер, вже на житлову площу, а ні на гуртожиток, як працівнику ПМЗ на ту саму квартиру, але вже на постійній основі. Також, 12.08.2010 року, вона була зареєстрована на постійній основі відповідно до виданого ордеру. 26.11.2014 року Дніпровська міська рада рішенням № 24/58 прийняла на свій баланс будинок розташований за адресою: АДРЕСА_4 . У подальшому, 18.02.2016 року вказаний будинок був переданий на баланс КП «Жилсервіс-1». Згодом КП «Жилсервіс-1» уклав з нею договір найму житлового приміщення. 20.08.20f8 року будинок у якому знаходиться квартира у якій вона мешкає, реєструється за Дніпровською міською радою. 18.03.2024 року квартира у якій вона мешкає, реєструється за Дніпровською міською радою. Отже, протягом усього часу проживання її у квартирі, ні попередній балансоутримувач, який дозволив їй вселення у квартиру, ні новий балансоутримувач, не пред'являли до неї жодних претензій та не ставили під сумнів законність користування нею займаного приміщення. 08.10.2019 року вона звернулась до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про передачу у приватну власність квартири, яку вона займає. Попередньо їй було надано перелік пакету документів, необхідний для приватизації квартири. Вона зібрала цей пакет та подала до уповноваженого органу. 31.10.2019 року на її адресу надійшла відповідь директора Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, згідно якої їй фактично відмовлено у подальшому оформлені права на приватизацію, посилаючись на те, що наданий пакет документів суперечить зазначеному ордеру в частині статусу займаного приміщення. Підставою у відмові надання адміністративної послуги стало те, що надані документи не оформлені належним чином. Звертає увагу суду на те, що вона не самостійно оформлювала ордер і оформити його іншим шляхом вона не може. Також, ті органи, які оформлювали ордер вже не є власниками квартири, у якій вона проживає, і також не можуть внести зміни до раніше виданих документів.
Не погодившись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано наступне. Позивач звернувся до суду лише у 2024 році, що перевищує строк позовної давності на майже півтора роки. При цьому, останній не наводить належного обґрунтування такого пропуску та не просить суд поновити пропущений строк. Сукупність обставин свідчить про те, що позивачем у спірний період не було вжито всіх можливих та залежних від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав на вчасне подання позовної заяви. Отже, вважає, що є підстави для відмови у позові ОСОБА_1 . Позивачем не доведено наявність порушених прав відповідачем. Позивач зазначив, що 19.12.2006 відбулось вселення у житлове приміщення за адресою: кв. АДРЕСА_5 на підставі ордера. Отже позивач необґрунтовано зазначив у позові, що правовий статус житлового приміщення має саме «квартира» АДРЕСА_5 , а не гуртожиток. Згідно з відомостями про реєстрацію місця проживання позивача, зазначеним у паспорті (арк. 11), вказано, що реєстрацію здійснено 26.02.2007; гуртожитку будинок АДРЕСА_3 . В додатках до позовної заяви та у самій позовній заяві позивач зазначив про копії ордерів від 2006 та 2010 років, копії договору користування житлових приміщенням, проте відповідачу не направлено зазначених копій. З листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 31.10.2019 №3/16-4623 вбачається, що при розгляді звернення позивача останнім було надано копію ордеру, виданого ДП «ВО Південній машинобудівний завод» ім. Макарова №000066 на жилу площу гуртожитку на підставі листа з місця роботи за договором від 19.12.2006 №13. Заявником подано пакет документів на ізольовану квартиру АДРЕСА_6 за вказаною вище адресою, що суперечить зазначеному ордеру в частині статусу займаного приміщення. Окрім того, згідно копії листа КП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Дніпропетровської обласної ради від 17.02.2016 №1765, квартира АДРЕСА_6 , Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» по вул. Фабрично-заводська, буд.30, секція 2, зареєстрована за Державою в особі Верховної Ради України, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 19.05.2010, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.05.2006 за №2050, зареєстровано КП «ДМБТІ» ДОР та зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №30459164. Позивач підміняє поняття передачі на баланс та права власності. Звертає увагу суду, що реєстрацію права власності за територіальною громадою міста в особі Дніпровської міської ради на кв. АДРЕСА_7 -заводська здійснено 12.03.2024, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2899599312020 (Витяг з Державного реєстру речових прав №370302671). Отже, станом на момент звернення позивача (у 2019 році) до органу приватизації (відповідача), власником спірної квартири була Державою в особі Верховної Ради України. Позивачкою не надано доказів на предмет порушення її прав відповідачем. Спірна квартира має статус службового житла.
Позивачкою подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої вказано наступне. Відповідач звертає увагу на те, що згідно з відомостями про реєстрацію місця позивача, зазначеним у паспорті (арк. 11), вказано, що реєстрація здійснена на 26.02.2007 року у гуртожитку будинок АДРЕСА_3 , але у тому ж паспорті (арк. 12) вказано, що реєстрація здійснена 12.08.2010, у будинку АДРЕСА_2 . Відповідач також повідомляє, що в додатках до позовної заяви та у самій позовній заяві позивач зазначив про копії ордерів від 2006 та 2010 років, копії договору користування житловим приміщенням, проте відповідачу не направлено зазначених копій. Всі документи здавались та перевірялась їх наявність канцелярією Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, про що свідчить реєстраційний номер 12677 від 19.04.2024. Стосовно Статусу кв. АДРЕСА_7 -заводська: згідно з рішенням сесії міської ради VI скликання від 26.11.2014. № 24/58 «Про надання дозволу на передачу з балансу ДП «ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова» на баланс КП «Жилсервіс-1» житлового будинку по вул. Фабрично-заводській № 30 (секція 2)» та рішення виконавчого комітету міської ради від 26.01.2017 № 12 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку по АДРЕСА_8 (секція 2)» прийнято у комунальну власність територіальної громади міста від ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» Зазначений житловий будинок було передано на баланс КП «Жилсервіс-1» міської ради (після проведення реорганізації житлово-комунального господарства міста на баланс КП «Жилсервіс-2» ДМР. Під час передачі житлового будинку по АДРЕСА_8 (секція 2) у комунальну власність територіальної громади міста його статус ніколи не змінювався, що підтверджується довідкою КП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» Дніпропетровської обласної ради від 17.02.2016 №1765. Міською радою не приймалося рішення щодо видачі ордерів мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_8 ( секція 2). Ордер на вселення, який видавало ДП «ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова» не відповідає формі, затвердженій Кодексом, та видавався на підставі Договору, а не Рішення виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів. Можна стверджувати, що заселення житлового будинку по АДРЕСА_8 (секція 2) проводилось з порушенням Кодексу.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше позивачкою було подано заяву відповідно до якої просила розгляд справи здійснити без її участі, позовну заяву задовольнити, проти заочного рішення не заперечувала.
Представник Департаменту житлового господарства дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню по наступним підставам.
В судовому засіданні судом встановлено, що 19 грудні 2006 року ОСОБА_1 , яка працювала на ЮМЗ-39 надано право заняття житлової площі 1 рік по АДРЕСА_8 . Склад сім'ї ОСОБА_4 (чоловік).
19 грудня 2006 року укладено договір користування відокремленим житловим приміщенням у гуртожитку Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» робітнику цеху №39 ОСОБА_1 власник надає, а користувач приймає у тимчасове користування відокремлене житлове приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення №59 кількість кімнат 1.
Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» було видано ордер на житлову площа в ж/з №000066 від 09.08.2010 ОСОБА_1 , яка працює в ЮМЗ-39 на право заняття житлової площі реєстрації в ж/з АДРЕСА_9 . Ордер виданий на підставі листа з місця роботи або направлений на поселення з відділу кадрів заводу з погодженням з профкомом ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», договір 13 від 19.12.2006 року.
Рішенням Дніпровської міської ради від 26.11.2014 року № 24/58 надано дозвіл на передачу з балансу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-1» Дніпропетровської міської ради житлового будинку по вул. Фабрично-Заводській, 30 (секція 2), за винятком квартири АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 . Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» передано, а КП «Жилсервіс-1» прийняти на баланс житловий будинок (п. 1 цього рішення) та внести відповідні зміни в бухгалтерський облік підприємств.
25 січня 2016 року укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду між КП «Жилсервіс-1» ДМР (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) на підставі ордера. Наймодавець надає наймачу і членам його сім'ї у складі 2 осіб у безстрокове користування житло однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Житлове приміщення ізольована квартира, загально площею 55,8 кв.м., що складається з 1 кімнат житловою площею 23,1 кв.м.
Наказом Державного космічного агентства України від 18.02.2016 року №34 передано на безоплатній основі з балансу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-1» Дніпропетровської міської ради житлового будинку по АДРЕСА_8 , за винятком квартири АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 .
Згідно відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 02.07.2024 року №3/16/3333 щодо розгляду заяви про приватизацію квартири АДРЕСА_5 -заводській у встановленому законодавством порядку, повідомлено: У витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 № 2024/007009207 від 15.06.2024 відсутні відомості про реєстрацію. Відсутня засвідчена належним чином копія доручення. Надано копію ордера виданого ДП «ВО Південний машинобудівний завод» ім. Макарова від 09.08.2010 № 000066 на жилу площу гуртожитку на підставі листа з місця роботи на термін дії договору. Заявником подано пакет документів на ізольовану квартиру АДРЕСА_5 , що суперечить зазначеному ордеру в частині статусу займаного приміщення. Згідно зі ст. 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної ради видається громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Враховуючи вищезазначене, департамент житлового господарства Дніпровської міської ради не має законних підстав для приватизації зазначеної квартири.
Згідно до листа Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 07 лютого 2019 року №10/5-303 вбачається, що відповідно до даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_2 станом на 07.02.2019 року зареєстровані 4 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована постійно з 12.08.2010 року по теперішний час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 52,5 кв.м., житлова площа 23,4 кв.м., належить Територіальній громаді Органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради.
Також, згідно відповіді №720814 від 02.08.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_7 , належить Дніпровській міській раді (територіальна громада). Крім того, згідно вказаної відповіді вбачається, що відповідно до рішення (наказу) Державного космічного агентства України від 18.02.2016 року №34 зазначену квартиру було передано з державної у комунальну власність.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
Конституцією України серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло. Зокрема, відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЖК УРСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Відповідно до статті 5 Закону Укрїни «Про приватизацію державного житлового фонду» умовою безоплатної передачі наймачеві та членам його сім'ї квартири (будинку), що підлягає приватизації, є відповідність загальної площі квартири (будинку) нормі, передбаченій абзацом другим частини першої статті 3 Закону; якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра; якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Отже, безоплатна приватизація державного житлового фонду обумовлюється загальною площею квартири (будинку), в якій постійно проживає наймач та члени його сім'ї, і санітарною нормою загальної площі, що підлягає приватизації, та не обмежується кількістю квартир (будинків) державного житлового фонду, площа яких відповідає зазначеній санітарній нормі. Тому громадяни України мають право використати житлові чеки для приватизації державного житлового фонду у повному обсязі незалежно від того, вкладається в санітарну норму загальна площа однієї чи кількох квартир (будинків).
Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення у дію цього закону.
Тобто, якщо площа займаної квартири (будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири (будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є, або частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Наведене кореспондується з Житловим кодексом Української РСР.
Згідно зі ст.48 ЖК УРСР жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України, при цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки (частина перша); при передачі громадянами житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі (частина друга); громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства (частина третя).
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і, відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком.
Таким чином положення п. 5 ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займаненим житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах(будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла; у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду; весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.
Відповідно до ст.ст. 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Відповідно до п. 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
Таким чином, законодавство про приватизацію житла визначає право громадян України приватизувати займане ними житло один раз. Передбачається також, що кожен громадянин України у разі, коли частка житла, яка приватизується, менша за встановлену норму, одержить компенсацію у вигляді житлових чеків. Ці чеки громадянин України може використати для приватизації як житла, так і частки майна державних підприємств або земельного фонду.
При здійсненні приватизації державного житлового фонду можуть використовуватися житлові чеки для оплати надлишкової чи жилої площі, що не вистачає. Житлові чеки - це приватизаційні папери, що їх одержують усі громадяни України і використовують при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Номінальна вартість житлового чека визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна. Громадяни, які мають житло на праві власності, можуть використовувати одержані житлові чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду. Так само можуть використовувати житлові чеки громадяни, які отримали їх у порядку компенсації за приватизовану квартиру (будинок).
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 .
Також суд враховує, що обов'язок Департаменту вжити заходів приватизації спірних житла передбачений у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», а якщо зазначений орган зволікає з винесенням відповідного рішення, він має бути зобов'язаний розглянути заяву про передачу житла у приватну власність та вжити визначених законодавством заходів щодо його приватизації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 47 Конституції України, Закону України «Про приватизацію», ст. 345 ЦК України, ст.ст.9,48 ЖК УРСР, Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, ст. ст.ст.4,5,12,13,76-81,141,258,259,263-265,273,352, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровська міська рада про визнання права на приватизацію житла - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради вжити заходи, щодо приватизації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до вимог законодавства.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (вказано в позові): АДРЕСА_1 .
Департамент житлового господарства дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38114671, місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вулиця Воскресенська, буд. 16.
Дніпровська міська рада, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок, 75.
Суддя В.В. Самсонова