Єдиний унікальний номер 725/7366/24
Номер провадження 2/725/1419/24
12.09.2024 року.Першотравневий районний суд м.Чернівці
в складі:
головуючого судді Вольської-Тонієвич О.В.
при секретарі Рогатинович А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вказаним вище позовом.
У позові посилалась на те, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28.03.2024 шлюб з відповідачем розірвано.
Після припинення фактичних шлюбних відносин син проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні, вихованні. При цьому відповідач не бере участі у матеріальному утриманні та вихованні дитини, що й змусило її звернутися до суду із даним позовом.
З відповідачем вона вже тривалий час не спілкується та не володіє жодною інформацією про його фактичне місце проживання та матеріальне становище.
На підставі вищевикладеного, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1281грн. 50коп. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття.
Розгляд справи відбувався у відсутність сторін.
23.08.2024 позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 про причини своєї неявки не повідомив та відзиву на позов не подав.
Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також те, що позивачка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в судове засідання учасники справи не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов'язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).
У відповідності до положення ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28.03.2024 розірвано (а.с.4-6).
У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 (а.с.9).
Оскільки відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків та малолітньому сину матеріально не допомагає, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
У відповідності до вимог ст.ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Нормами ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком до шести років становить 2563грн., від шести до вісімнадцять років - 3196 гривень.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч.1,2 ст.184 СК України).
При призначенні аліментів суд враховує те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Таким чином, враховуючи зазначені вище вимоги закону, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина у заявленому позивачкою розмірі (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), починаючи з 05.08.2024 (дати подання позову до суду) і до досягнення дитиною повноліття
Крім того, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду, від сплати якого позивачка звільнена.
Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141,197, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 )аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у твердій грошовій сумі в розмірі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна)грн. 50коп. щомісячно, починаючи з 05 серпня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич