Справа № 716/1395/24
09.09.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Пухарєвої О.В.,
секретаря - Кульки О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Заставнівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обґрунтування позову посилається на те, що 21.09.2009 вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , який був зареєстрований Заставнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за актовим записом №96. У вказаному шлюбі народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони спільно не проживають, не підтримують сімейних відносин. З часу фактичного припинення сімейних відносин, відповідач матеріально не допомагає в утриманні дітей, які перебувають на повному утриманні позивачки. У зв'язку із наведеним просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , що зареєстрований Заставнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за актовим записом №96, а також стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до повноліття дітей.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, в заяві до суду просять справу розглядати у їх відсутності, позов підтримують повністю, не заперечують проти заочного розгляду справи, у разі неявки в судове засідання відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не вказав, відзиву на позовну заяву до суду від нього не надходило. Про розгляд справи повідомлявся судовою повісткою, проте до суду повернувся конверт із поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У зв'язку з вищенаведеним, у відповідності до ч.1 ст.281 ЦПК України судом ухвалюється заочне рішення.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21.09.2009 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Заставнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за актовим записом №96 (а.с.8).
У вказаному шлюбі у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9,10).
Причиною розпаду сім'ї є те, що спільне проживання сторін та шлюбні відносини між ними стали неможливими внаслідок різних поглядів на життя, та відсутність взаєморозуміння. Між сторонами втрачено почуття любові та сімейної єдності, спроби зберегти сім'ю не дали позитивного результату, їх шлюб розпався та носить лише формальний характер.
Враховуючи відсутність у позивачки бажання зберегти сім'ю, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, збереження сім'ї суперечить її інтересам, а тому шлюб слід розірвати.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відомостей про бажання позивачки змінити своє прізвище після розлучення в суді не має, а тому суд не вирішує дане питання.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК) за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 182 ч.1 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, не працездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 ч.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що від шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 16.02.2010 (а.с.9) та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 08.10.2013 (а.с.10) відповідач ОСОБА_2 є батьком дітей.
Встановлено, що добровільної угоди про сплату аліментів сторонами не укладено, стягнення за виконавчими документами відсутні, інших неповнолітних дітей та утриманців відповідач не має. ОСОБА_2 є фізично здоровим чоловіком та спроможний заробляти і сплачувати аліменти на утримання дітей у встановленому судом розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Утримання дитини є рівним обов'язком як матері, так і батька.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона мають бути забезпечені дитині та її матері, зокрема належний допологовий і після пологовий догляд. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
З огляду вищенаведеного та виключно в інтересах дітей щодо їх кращого забезпечення, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність в останнього інших дітей, потреби дітей, необхідність та достатність розміру аліментів для забезпечення їхнього гармонійного розвитку, приймаючи до уваги, розмір коштів на утримання дітей, суд вважає, що без погіршення матеріального становища відповідача, на користь позивачки з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дати пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей.
Крім того, відповідно до ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання, призначене на 11:00 год. 03.09.2024 учасники справи не з'явилися, а повне судове рішення складено 09.09.2024 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 09.09.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 3, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набрала чинності для України 27.09.1991, керуючись ст.ст. 110, 112-115, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований Заставнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за актовим записом №96.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи із 24.06.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду в частині розірвання шлюбу після набрання законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту заочного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому заочне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Повне найменування сторін по справі:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_3 ), жителька АДРЕСА_1 ;
представник позивачки - ОСОБА_5 , адвокат, ордер від 03.09.2024;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_4 ), житель АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 09.09.2024.
Суддя Олена ПУХАРЄВА