16 вересня 2024 року
м. Київ
справа №320/243/23
адміністративне провадження №К/990/13409/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., розглянувши заяву Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 320/243/23 за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу,
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 320/243/23.
Разом із касаційною скаргою скаржник подав заяву про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року.
Заява про зупинення виконання судових рішень обґрунтована тим, що, статтею 381 КАС України визначено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ.
Так, поворот виконання рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зазначає, що у статті 239 КЗпП України, якою передбачено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Окрім того вказує, що згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Перевіривши заяву про зупинення виконання судових рішень, Суд зазначає таке.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
За приписами частини першої статті 375 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Суд зазначає, що розгляд питання про зупинення виконання/дії оскаржуваного судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваного судового рішення.
Зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення/оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення його виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Суд зазначає, що незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії, адже перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання/дії судового рішення, яке набрало законної сили.
Розглянувши вказану заяву суд приходить висновку, що зазначені у ній доводи і аргументи не є такими, що в розумінні наведених положень закону можуть слугувати достатньою підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, а тому заява відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 320/243/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
О.А. Губська,
Суддя Верховного Суду