1-кс/754/2540/24
Справа № 754/12893/24
Іменем України
14 вересня 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні № 12024100130002359 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою освітою, одружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старший сапер взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
Суть та зміст питання, що вирішується слідчим суддею
1.14 вересня 2024 року на розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання. За змістом клопотання про обрання запобіжного заходу, слідча просить застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
2.Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 отримали клопотання 13.09.2024 року під розписку.
Позиції сторін кримінального провадження.
3.У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частиною першої статті 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.
4.У судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання слідчої та просив обрати запобіжий захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного, посилаючись на те, що підозра пред'явлена його підзахисному є необґрунтованою, а ризики не доведені.
5.Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, підтвердив обставини, які зазначені захисником, зокрема щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків.
Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
6.Згідно з частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
7.Відповідно до частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
8.Отже, слідчий суддя, під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний перевірити наявність в особи процесуального статусу підозрюваного; обґрунтованість пред'явленої підозри; наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити одну з дій, передбачених статтею 177 КПК України і на яку посилається прокурор; недостатність більш м'яких запобіжних заходів, для попередження однієї з дій, передбачених статті 177 КПК України - та врахувати, обставини, перелік яких міститься в статті 178 КПК України.
9.У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100130002359 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
10.Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 115 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином.
11.13.09.2024 о 19-06 ОСОБА_4 під розписку вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
12.Отже, орган досудового розслідування підозрює у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
13.За змістом підозри:
1) ОСОБА_4 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, який перебував в щорічній основній відпустці у період з 28.09.2023 по 14.10.2023 та 15.10.2023 та не з'явився у розташування військової частини НОМЕР_1 ;
2) ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 прибувши до квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесну сварку з ОСОБА_7 , яка в подальшому переросла в бійку та під час розвитку якої у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7 ;
3) так, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22 год. 00 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, тримаючи в руці предмет, який має колюче-ріжучі властивості, наніс ОСОБА_7 вказаним предметом не менше семи колото-різаних поранень, крім того ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння смерті потерпілому, під час нанесення ударів, утримуючи ОСОБА_7 рукою за шию, тим самим здолавши волю потерпілого до опору, наніс невстановлену кількість ударів іншою рукою
в область обличчя та іншим частинам тіла, в результаті чого настала смерть потерпілого ОСОБА_7 від механічної асфіксії, в наслідок здавлення шиї, після чого ОСОБА_4 залишив місце події, а ОСОБА_7 від отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_7 помер на місці.
14.Обґрунтованість такої підозри слідчий підтверджує фактичними даними, які містяться у долучених до клопотання документах, а саме:
1) протоколом огляду місця події від 12.09.2024;
2) протоколом огляду місця події від 12.09.2024;
3) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.09.2024;
4) протоколом слідчого експерименту ОСОБА_8 від 12.09.2024;
5) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.09.2024;
6) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.09.2024;
7) протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.09.2024;
8) протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.09.2024;
Оцінка суду щодо обґрунтованості підозри
15.Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
16.Чинне законодавство не розкриває поняття "обґрунтованої підозри", тому слідчий суддя керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", п. пунктом 175; рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murrаy v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
17.Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5 Конвенції. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи "обґрунтованість" підозри, суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5 Конвенції.
18.Отже прокурор повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні переконати суд, що особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
19.На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
20.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, завданням суду є перевірити, чи існувало достатньо об'єктивних елементів, які могли б змусити об'єктивного спостерігача обґрунтовано повірити, що заявник міг вчинити злочин, у якому його звинувачували.
21.Сдічий суддя дослідив у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, дійшов висновку, що вони переконливо свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах. Зокрема, такими доказами є:
1) протоколом огляду місця події від 12.09.2024;
2) протоколом огляду місця події від 12.09.2024;
3) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.09.2024;
4) протоколом слідчого експерименту ОСОБА_8 від 12.09.2024;
5) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.09.2024;
6) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.09.2024;
7) протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.09.2024;
8) протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.09.2024.
22.Отже, за висновком слідчого судді ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
23.Слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту та підозрюваного на тому, що на цій стадії процесу вирішується лише питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину, а не питання винуватості.
Оцінка суду щодо наявності ризиків
24.Згідно з частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
25.Суд встановив наявність обґрунтованої підозри, тому надалі перевіряє наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
26.Як видно з клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме:
1)підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та, надалі, від суду;
2)підозрюваний може незаконно впливати на свідків;
3) підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
27.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій.
28.З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
29.В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою орган досудового розслідування керується вимогами статті 183 КПК України про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.
30. Оскільки підозрюваний обвинувачується в особливо тяжкому злочині, не має міцних соціальних зв'язків, військовослужбовець, який протягом тривалого часу не з'являється у розташування військової частини, свідомо залишив місце події, суд дійшов висновку, що ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України прокурором доведено.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків
31. Прокурор, обґрунтовуючи ризик, впливу на свідків посилається на те, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків тому метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може незаконно впливати на свідків шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань.
32. Слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК).
33. Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що існують обґрунтовані та вагомі підстави вважати, що підозрюваний має можливість і може спробувати перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, здійснюючи незаконний вплив на свідків, показання яких мають значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
34. За висновком слідчого судді ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, є реальним та доведеним.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
35. Прокурором не надано жодних відомостей на вчинення таких дій підозрюваним тому даний ризик слідчий суддя вважає недоведеним.
Щодо застосування більш м'яких запобіжних заходів
36.Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
37.Згідно зі статтею 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.
38.Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
39.При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
40.Слідча суддя вважає доведений органом досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення, а також наявність двох з трьох процесуальних ризиків, зазначених в клопотанні слідчого.
41. Слідчий суддя доходить висновку про відсудність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки підозрюваний обвинувачується в особливо тяжкому злочині, не має міцних соціальних зв'язків, наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків.
Щодо визначення розміру застави
42. Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
43. Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд не визначає розмір застави.
Керуючись статтями 176-178, 184, 193, 196, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 12 вересня 2024 року.
Строк дії ухвали - до 10 листопада 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали слідчий суддя склав та оголосив 16 вересня 2024 року о 16-30.
Суддя ОСОБА_13