05 вересня 2024 р.Справа № 440/10550/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/10550/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Харківського національного університету внутрішніх справ
про скасування наказів, поновлення на службі,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області), Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС), в якому просив суд:
- скасувати наказ №314 о/с від 17.06.2023 Головного управління Національної поліції в Полтавській області "По особовому складу", згідно з яким на підставі статті 73 ЗУ "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) рядового поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП, 17.06.2023;
- поновити позивача на посаді на службі поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП з 17.06.2023 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня постановлення судового рішення;
- скасувати наказ №301 о/с від 17.06.2023, що виданий Харківським Національним Університетом Внутрішніх Справ "По особовому складу", згідно з яким поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 відраховано зі складу слухачів первинної професійної підготовки Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м.Суми) Сумської філії ХНУВС на підставі пункту 6.3 розділу III Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом МВС України від 16.02.2016 №105, через недисциплінованість та поновити позивача в складі слухачів первинної професійної підготовки Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії ХНУВС з 17.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про безпідставність притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зазначив, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Зазначив, що порушення, відображені у висновку службового розслідування не вчиняв. Звернув увагу, що вину позивача дисциплінарна комісія встановила на припущеннях без збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Харківського Національного Університету Внутрішніх Справ №301 о/с від 17.06.2023 "По особовому складу".
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Полтавській області №314 о/с від 17.06.2023 "По особовому складу".
Поновлено позивача на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП з 18.06.2023.
Поновлено позивача в складі слухачів первинної професійної підготовки Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ з 18.06.2023.
Стягнуто з ГУ НП в Полтавській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2023 по 05.12.2023 у розмірі 36958,23 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського національного університету внутрішніх справ на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення з 18.06.2023 позивача на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП, у складі слухачів первинної професійної підготовки Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ та в частині стягнення з ГУ НП в Полтавській області середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ГУ НП в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що при виданні оскаржуваного позивачем наказу ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача.
Харківський національний університет внутрішніх справ подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив просить його скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог, заявлених до університету.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що порушення позивачем вимог законності та службової дисципліни повністю підтверджуються матеріалами службового розслідування.
Представник позивача надав письмовий відзив на апеляційні скарги, в якому просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, відзив на них, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21.04.2023 начальником ГУНП в Полтавській області затверджений висновок про прийом на службу до Національної поліції України ОСОБА_1 , відповідно до якого останнього прийнято на службу до Національної поліції України та призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
21.04.2023 ОСОБА_1 прийняв Присягу на вірність Українському народові, що підтверджується Присягою, копія якої долучена до матеріалів справи.
21.04.2023 із ОСОБА_1 укладено контракт №2023/37мсп, за умовами якого позивача прийнято на службу в поліції та призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області строком на два роки.
Наказом Харківського Національного університету внутрішніх справ від 24.04.2023 № 212 о/с відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 № 105 "Про затвердження Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції" та листа Департаменту освіти, науки та спорту МВС України від 20.04.2023 № 8394/48-2023 "Про організацію первинної професійної підготовки" зараховано слухачем Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ із 24 квітня по 06 жовтня 2023 року: за програмою первинної професійної підготовки патрульної поліції (поліцейський СРПП) працівників Національної поліції України, зокрема, поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_1 (0179332).
Наказом ХНУВС від 16.06.2023 №349 було створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування.
Наказом Харківського Національного університету внутрішніх справ від 16.06.2023 №349 на виконання вимог статей 14-16, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, наказу МВС від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень дисциплінарного статуту Національної поліції України", з метою перевірки інформації, викладеної у доповідній записці директора Сумської філії ОСОБА_3 від 16.06.2023 щодо можливої причетності слухачів Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії рядового поліції Коби С.С. (0179325) та рядового поліції ОСОБА_1 (0179332) до вчинення неправомірних дій створено дисциплінарну комісію у складі: голови комісії - проректора Клочко А.М.; членів комісії: начальника відділу кадрового забезпечення підполковника поліції Безусого В.В.; начальника відділу юридичного забезпечення підполковника поліції ОСОБА_4 ; завідувача відділення психологічного забезпечення відділу кадрового забезпечення підполковника поліції Новікової Н.А.; завідувача відділення моніторингу відділу кадрового забезпечення підполковника поліції ОСОБА_5 .
Висновок за матеріалами службового розслідування за інформацією щодо можливої причетності слухачів Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м.Суми) Сумської філії рядового поліції Коби С.С. та рядового поліції ОСОБА_1 до вчинення неправомірних дій від 17.06.2023 затверджено ректором Харківського національного університету внутрішніх справ 17.06.2023 (далі - висновок)(т. 1 а.с. 54-62).
Відповідно до висновку поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_1 (0179332) вирішено відрахувати зі складу слухачів Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ за програмою первинної професійної підготовки спеціальної поліції (поліцейський підрозділів забезпечення) працівників Національної поліції України на підставі підпункту 3 пункту 6 розділу III Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2016 № 105, через недисциплінованість.
Згідно з пунктом 4 висновку: для прийняття рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, зокрема, поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_1 (0179332), відповідні матеріали направити до ГУНП в Полтавській області.
На підставі наведеного висновку видано наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.06.2023 № 301 о/с, яким поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 відраховано зі складу слухачів первинної професійної підготовки Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії ХНУВС на підставі пункту 6.3 розділу ІІІ Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, вперше прийнятих на службу в поліції, затвердженого наказом МВС від 16.02.2016 № 105, (через недисциплінованість). Із вказаним наказом позивач був ознайомлений 19.06.2023, що підтверджується його особистим підписом на наказі (т. 1 а.с. 49).
Відповідно до витягу з наказу начальника ГУНП в Полтавській області від 17.06.2023 №314 о/с "По особовому складу" згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) рядового поліції ОСОБА_1 (0179332), поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП, 17.06.2023. Встановлено премію за червень 2023 року в розмірі 0,0%. Зазначено, що при звільненні ОСОБА_1 має право на отримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки 02 календарних дні. Підставою для видання наказу про звільнення є наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.06.2023 №301 о/с "Про відрахування зі складу слухачів" (т. 1 а.с. 47).
Позивач, не погодившись з наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №301 о/с від 17.06.2023 та наказом ГУНП в Полтавській області №314 о/с від 17.06.2023, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини першої статті 64 цього Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі за текстом - Дисциплінарний статут), визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з пунктами 2, 3, 5, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі за текстом - Правила).
Згідно з Розділом І цих Правил ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Ці Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.
Під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до абзаців другого, третього, тринадцятого пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частинами третьою-п'ятою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
До курсантів (слухачів), які проходять навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, крім видів дисциплінарних стягнень, визначених цією статтею, застосовується дисциплінарне стягнення у виді призначення поза чергою в наряд - до п'яти нарядів.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою та десятою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).
З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2023 до Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області звернулась громадянка ОСОБА_6 , яка повідомила, що 14.06.2023 невідомими особами по проїзду Гайовому у м. Суми відносно її дочки неповнолітньої ОСОБА_7 , 2007 року народження, були вчинені дії сексуального характеру. За результатами вжитих розшукових заходів встановлено, що до вказаних дій можливо причетні слухачі Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ рядовий поліції ОСОБА_8 та рядовий поліції ОСОБА_1 .
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 16.06.2023 №349 створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування.
Відповідно до вищевказаного наказу до складу дисциплінарної комісії входили: голова комісії - проректор ОСОБА_9 ; члени комісії: начальник відділу кадрового забезпечення підполковник поліції ОСОБА_10 ; начальник відділу юридичного забезпечення підполковник поліції ОСОБА_4 ; завідувач відділення психологічного забезпечення відділу кадрового забезпечення підполковник поліції ОСОБА_11 ; завідувач відділення моніторингу відділу кадрового забезпечення підполковник поліції ОСОБА_5 .
Як убачається з висновку службового розслідування, 16.06.2023 Сумським РУП ГУНП в Сумській області внесено до ДР відомості за №12023200480002212 з попередньою правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 152 КК України (зґвалтування). Про неправомірні дії правоохоронним органам стало відомо від неповнолітньої Д., яка повідомила, що 14.06.2023 ОСОБА_8 та водій на ім'я ОСОБА_12 почергово вчинили відносно неї дії сексуального характеру. За наведеним описом автомобіль Хюндай, схожий на автомобіль Хюндай Туксон, яким на час навчання у Сумському центрі користується рядовий поліції ОСОБА_1 .
14.06.2023 як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_1 перебували на заняттях, але, як з'ясувалось пізніше, були відсутні за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 після 20.00 год., чим порушили вимоги пункту 16 Положення про організацію внутрішнього розпорядку в Сумському центрі первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м.Суми).
Далі зазначено, що опитати рядового ОСОБА_8 не вдалось за можливе, оскільки його було затримано в порядку статті 208 КПК України, а рядовий ОСОБА_1 на пропозицію повідомити всі відомі йому обставини з приводу подій, що сталися 14.06.2023 за участі його, особисто та рядового поліції ОСОБА_8 , відмовився, чим перешкоджав проведенню службового розслідування, усно відповідати на питання відмовився.
Також комісія зазначила, що ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах, коли він достовірно усвідомлював факт скоєння до неповнолітньої Д. неправомірних дій з боку рядового поліції ОСОБА_8 , на лінію "102" не повідомив, заходів щодо запобігання правопорушенню, його припиненню, рятуванню людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення та охорони місця події не вжив, невідкладно в строк 24 години не звернувся з рапортом до керівника та про це не доповів.
Оскільки зазначена подія набула широкого розголосу в суспільстві, негативно вплинула на імідж Національної поліції та підриває віру громадян у спроможності поліції неупереджено, на високому професійному рівні виконувати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, причетність рядового ОСОБА_8 та рядового поліції ОСОБА_1 до дисциплінарних проступків та неповідомлення про можливі неправомірні дії стосовно неповнолітньої Д. унеможливлюють подальше виконання ними своїх обов'язків.
Згідно з частинами першою та другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Колегія суддів зазначає, що під час службового розслідування взяті письмові пояснення, зокрема у рядового поліції ОСОБА_13 , який зазначив, що в першій половині дня 14.06.2023 ОСОБА_1 поводив себе як зазвичай, але в другій половині дня поступила від нього скарга про погане самопочуття, скаржився на нудоту. Зазначив, що ОСОБА_1 проживає за однією адресою разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_8 . Вказав, що увечері 14.06.2023 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 у месенджері WhatsApp о 19:09 год, що він почувається погано і ляже відпочивати. Про те, що ОСОБА_1 відсутній за адресою проживання йому не було відомо, 14.06.2023 о 20:18 ОСОБА_1 не вийшов на відеозв'язок, після чого він звернувся до ОСОБА_14 (сусіда ОСОБА_1 по житлу) з прохання показати його, на що від ОСОБА_14 отримав відповідь, що ОСОБА_1 відпочиває у своїй кімнаті за зачиненими дверми, тому він не може його показати.
Зазначене підтвердив ОСОБА_14 у своїх поясненнях та вказав, що приблизно 19:00-19:05 год він почув як закрились вхідні двері квартири, а о 19:11 год. йому зателефонував ОСОБА_8 , який сказав, що він з ОСОБА_1 кудись поїдуть випити каву та повернуться за місцем проживання приблизно о 20:50 год.; повернулись додому приблизно о 21:00-21:05, проте, з кімнати ОСОБА_14 не виходив, побачився з ними лише наступного ранку.
У своїх поясненнях ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що ОСОБА_1 14.06.2023 після обіду почав скаржитися на погане самопочуття, біль в животі і нудоту, після шикування на плацу, близько 17:40 год ОСОБА_1 не бачили.
У своїх поясненнях ОСОБА_17 зазначив про дії ОСОБА_8 , жодного пояснення щодо дій ОСОБА_1 не надав.
Інших доказів у розумінні статті 72 КАС України відповідачем не надано.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
При цьому, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування.
Водночас, частина 6 ст. 43 Конституції України, гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, при проведені службового розслідування дисциплінарна комісія не з'ясувала належним чином місце перебування позивача, лише припускала його відсутність за місцем мешкання 14.06.2023 о 20:00 год.
Крім того, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 не повідомлялось про підозру, він викликався до слідчого для допиту в якості свідка та повідомив про всі обставини, що йому відомі, що підтверджується копією повістки про виклик з відміткою про прибуття.
Твердження відповідача про перешкоджання службовому розслідуванню з огляду на відмову ОСОБА_1 надати пояснення, спростовується копією письмових пояснень, які надав позивач та повідомив, що він не є підозрюваним в жодному кримінальному провадженні, нікому не допомагав вчиняти злочин та взагалі про існування такого факту йому не відомо, що підтверджується копією пояснень позивача, що були приєднані до висновку службового розслідування від 17.06.2023.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, набула чинності для України 11 вересня 1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування статті 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява № 27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").
Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 року по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з дотриманням принципу верховенства права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу Харківського Національного Університету Внутрішніх Справ №301 о/с від 17.06.2023 "По особовому складу".
Так, наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №314 о/с від 17.06.2023 "По особовому складу" згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) ОСОБА_1 (0179332) з 17.06.2023. Підставою для видання наказу про звільнення є наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.06.2023 №301 о/с "Про відрахування зі складу слухачів".
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
При цьому, згідно з частиною п'ятою статті 73 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки отримали незадовільні оцінки за результатами іспитів, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.
З огляду на те, що підставою для видання наказу ГУНП в Полтавській області від 17.06.2023 №314 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 став наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.06.2023 №301 о/с "Про відрахування зі складу слухачів", тому з огляду на вищенаведене наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області №314 о/с від 17.06.2023 "По особовому складу" також є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що належним способом поновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині шляхом поновлення на службі ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського РУП з 18.06.2023 та поновлення його у складі слухачів первинної професійної підготовки Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії Харківського Національного Університету Внутрішніх Справ з 18.06.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 встановлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 встановлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
Наказам начальника ГУНП в Полтавській області від 17.06.2023 №314 о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції через службову невідповідність рядового поліції ОСОБА_1 з 17.06.2023.
Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, кількість днів вимушеного прогулу складає 171 день (з 18.06.2023 по 05.12.2023).
Згідно із довідкою № 1342/115/29/09/01-2023 від 05.10.2023 про доходи позивача середньоденний розмір заробітної плати складає 216,13 (6700 грн / 31 кал.д.).
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача складає 36 958,23 грн. (171 день х 216, 13 грн.).
Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхіднсть стягнути на користь позивача з Головного управління Національної поліції в Полтавській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 36 958, 23 грн.
Згідно з п.п. 2-3 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність звернення рішення суду до негайного виконання в частині поновлення на службі позивача та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Харківського національного університету внутрішніх справ залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі № 440/10550/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 16.09.2024 року