Справа № 756/9687/24
Номер провадження № 1-кс/756/1857/24
06 серпня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002252, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, ФОП, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
01.08.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050002252, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 08.07.2024, приблизно о 13 год. 39 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через застосунок "Uklon" отримав замовлення на поїздку за маршрутом: м.Київ, вул. Калнишевського 6 - м. Київ, вул. Прирічна 30А . Цього ж дня, о 13 год. 40 хв., ОСОБА_5 прибув на автомобілі марки Fiat 500L д.н.з. НОМЕР_1 , де здійснив посадку пасажирів ОСОБА_7 та її малолітньої доньки ОСОБА_8
08.07.2024 о 13 год. 57 хв., ОСОБА_5 перебуваючи неподалік бази відпочинку « Поплавок », яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30А , здійснив висадку пасажирів ОСОБА_7 , та її малолітню доньку, при цьому не довізши останніх до місця призначення, мотивуючи це тим, що не поїде ґрунтовою дорогою. В свою чергу, ОСОБА_7 о 13 год 57 хв., скасувала замовлення, через застосунок "Uklon", так як не була доставлена до місця призначення. Після чого, приблизно о 14 год. 05 хв., ОСОБА_5 , зрозумівши, що ОСОБА_7 скасувала замовлення та воно не є сплаченим, повернувся по ґрунтовій дорозі по направленню до бази "Поплавок", що по вул. Прирічна 30А в м.Києві , де наздогнав ОСОБА_7 та її малолітню доньку, перегородивши їм шлях автомобілем. Далі між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5 побачив у правій руці ОСОБА_7 мобільний телефон марки "Iphone"11 PRO MAX, сірого кольору, imei НОМЕР_2 та в цей час у нього раптово виник умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, в той же час, того ж дня, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, ОСОБА_5 шляхом ривка, в присутності малолітньої дитини, вихопив з правої руки ОСОБА_7 належний останній мобільний телефон марки "Iphone"11 PRO MAX, сірого кольору, imei НОМЕР_2 вартістю 18433 грн. 10 коп..
В подальшому, ОСОБА_5 , з викраденим мобільним телефоном, сів до салону автомобіля марки Fiat 500L д.н.з. НОМЕР_1 , яким на той час керував та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , спричинив ОСОБА_7 , майнову шкоду на загальну суму 18433 грн. 10 коп.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують.
Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваному ОСОБА_5 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме від семи до десяти років позбавлення волі, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності..
На думку прокурора, ризиком того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків та потерпілу до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні свідків та потерпілої, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Крім того наявний ризик, що ОСОБА_5 , може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував у задоволенні клопотання слідчого, просив суд застосувати домашній арешт у нічний час доби, зареєстрований як ФОП, крім того ризики не доведені.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив суд застосувати домашній арешт у нічний час доби.
Вислухавши клопотання прокурора, думку підозрюваного, захисника, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 08.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050002252, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 cт. 186 КК України.
31.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 cт. 186 КК України, у рамках зазначеного кримінального провадження.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 органом досудового розслідування доводиться наступними доказами, наданими до матеріалів клопотання:
- допит потерпілої ОСОБА_7 від 08.07.2024;
- пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_7 від 08.07.2024;
- протокол огляду речей від 09.07.2024;
- протокол огляду місця події від 08.07.2024;
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_9 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_10 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_11 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_12 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_13 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_14 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_15 від 08.07.2024;
- допит свідка ОСОБА_16 від 08.07.2024;
- протокол огляду речей від 11.07.2024;
- протокол огляду предмету від 23.07.2024;
- протокол огляду предмету від 29.07.2024.
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 cт. 186 КК України - у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування учинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_5 може у незаконно впливати на потерпілу та свідків, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підтвердження існування ризику, передбаченого п. 4,5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором взагалі не наведено об'єктивних даних.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких. Підозрюваний ОСОБА_5 ФОП та має джерело доходів, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, тобто існування ризику.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваного, який працює, є ФОП, має джерело доходів, постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, та іншим наведеним обставинам, такий запобіжний захід як домашній арешт строком на 60 днів буде достатнім. При цьому домашній арешт полягає в забороні ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , протягом часу з 22:00 год. до 06:00 год. кожного дня, крім випадків переміщення до сховища під час повітряної тривоги та звернення за медичною допомогою, із зобов'язанням з'являтися за першої вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження.
Також слід покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; - утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи..
На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості ОСОБА_5 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов'язками, вірогідність вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 08.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002252, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 08.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002252, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 54 (п'ятдесят чотири) дні, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , протягом часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, крім випадків переміщення до сховища під час повітряної тривоги та звернення за медичною допомогою, із зобов'язанням з'являтися за першою вимогою до слідчого чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні зобов'язання:
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у випадку необхідності залишити житло в інший час, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на іншій, більш суворий.
Ухвала діє до 28 вересня 2024 року в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1