Справа № 608/1527/24Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З.
Провадження № 22-ц/817/959/24 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
16 вересня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, від 2 липня 2024 року, від 13 серпня 2024 року та від 20 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-
28 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, від 2 липня 2024 року, від 13 серпня 2024 року та від 20 серпня 2024 року .
Апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом та підлягає поверненню, оскільки не відповідає загальним вимогам процесуального закону щодо форми і змісту апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційної скарги), і яка в деякій мірі відображає зневажливе ставлення апелянта до судової гілки влади. Зокрема, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, описуючи дії суддів, використовує наступне висловлювання: «... три перевертня в мантіях», "перевертні пішли на пенсію і не понесли жодної відповідальності за заподіяні злочини".
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
За таких обставин, слід вважати, що використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і №18589/02)).
ОСОБА_1 не зосередився на складанні апеляційної скарги, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства, оскільки використання ним вказаних вище висловлювань виходить за межі нормальної, коректної і легітимної критики та є неприпустимим при оформленні апеляційної скарги.
Апеляційний суд звертає увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
За правилами частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин, апеляційний суд визнає подання даної апеляційної скарги виявом неповаги до суду та зловживанням ОСОБА_1 його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення його апеляційної скарги на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Керуючись ст. 44, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
Визнати, що звернення ОСОБА_1 із апеляційною скаргою на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області 20 червня 2024 року, від 2 липня 2024 року, від 13 серпня 2024 року та від 20 серпня 2024 року є зловживанням процесуальними правами.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2024 року, від 2 липня 2024 року, від 13 серпня 2024 року та від 20 серпня 2024 року у даній справі повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома