Дата документу 13.09.2024 Справа № 332/1850/22
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 332/1850/22 Пр. № 22-ц/807/1366/24 Головуючий у 1 інстанції: Ретинська Ю.І. Суддя-доповідач Гончар М.С.
13 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Бєлки В.Ю., Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» (надалі - АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ») до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2023 року
У серпні 2022 року АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» звернулось до суду з вищезазначеним позовом (а.с.2-5), в якому просило стягнути з відповідача вартість донарахованого необлікованого об'єму природного газу в сумі 184193,97 грн., а також витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 23.09.2020 року працівниками AT «ЗАПОРІЖГАЗ» на об'єкті споживання відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, проведеного шляхом прихованих заходів. А саме, ввідний газопровід надземний Ду 20 мм до комерційного вузла обліку природного газу частково забудований у стіні будинку, ця ділянка газопроводу була оглянута апаратом «RIDGID» та був виявлений отвір Ду 10 мм. Була необхідність обстежити газопровід в стіні будинку. З дозволу споживача ОСОБА_1 частково демонтували конструкцію на стіні в середині будинку. Було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу Ду 20 мм з вимикаючим пристроєм, який був під'єднаний у отвір Ду 10 мм на ввідному газопроводі. Далі несанкціонований газопровід був прихований під підлогою будинку та під'єднано приховано у стіні до опалювального приладу 2-х контурний котел «Vaillant» 24 кВт. Через несанкціонований газопровід здійснюється несанкціонований відбір природного газу. Порушення було усунено шляхом від'єднання несанкціонованого газопроводу від діючого газопроводу. Представниками Оператора ГРМ у присутності ОСОБА_1 складено акт про порушення №0600298282 від 23.09.2020 року, який підписано працівниками AT «ЗАПОРІЖГАЗ» та Споживачем, без зауважень. З урахуванням виявлення несанкціонованого газопроводу, комісією AT «ЗАПОРІЖГАЗ» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення №0600298282 від 23.09.2020 року, що відображено у протоколі №1670 від 25.09.2020 року. За вказаним, на підставі задоволеного акту про порушення № 0600298282 від 23.09.2020 року, Оператором ГРМ було складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. За змістом акту-розрахунку відповідно до пункту 2 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, за наслідками виявленого несанкціонованого газопроводу, проведеного прихованим методом, здійснено розрахунок об'єму необлікованого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв Споживача (фізичної особи) (газова плита - 1 шт., котел-колонка - 1 шт.) з 23.09.2018 по 31.08.2020, вартість якого у підсумку становить 184193,97 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_2 (а.с.31). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.33) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2022 року (а.с.143-145), з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 18 жовтня 2023 року про виправлення описки (а.с.62), позовні вимоги позивача у цій справі задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» (ЄДРПОУ 03345716) вартість донарахованого необлікованого об'єму природного газу в сумі 184193,97 грн., перерахувавши на рахунок № НОМЕР_2 в Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощаднийбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 03345716. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» (ЄДРПОУ 03345716) судові витрати в розмірі 2762,91 грн. судового збору, перерахувавши на рахунок № НОМЕР_3 в АБ "Кліринговий Дім" м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 03345716.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2023 року (а.с.72, 89-90) задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2023 року (а.с.68-69), заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2023 року у цій справі скасовано, справу призначено до слухання у судовому засіданні.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2023 року (повторним, а.с.58-60) позовні вимоги позивача у цій справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» (ЄДРПОУ 03345716) вартість донарахованого необлікованого об'єму природного газу в сумі 184193,97 грн., перерахувавши на рахунок № НОМЕР_2 в Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощаднийбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 03345716.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «ОГС «ЗАПОРІЖГАЗ» (ЄДРПОУ 03345716) судові витрати в розмірі 2762,91 грн. судового збору, перерахувавши на рахунок № НОМЕР_3 в АБ "Кліринговий Дім" м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 03345716.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с.154-156) просив заочне рішення суду першої інстанції скасувати, позов позивача відхилити.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Кухаря С.В. (а.с.162). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 18 червня 2024 року (а.с.168), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.169).
22 листопада 2023 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Так, КСУ визнав неконституційними пункти 1.. ч. 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу, які визначають, що малозначними справами є: 1 - справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто, станом на 2023 рік 268400,00 грн. … Ці пункти втрачали чинність через 6 місяців із дня ухвалення КСУ цього Рішення. До того часу Верховній Раді треба було привести нормативне регулювання, установлене цими пунктами ЦПК у відповідність до Конституції та цього Рішення КСУ.
У зв'язку із чим, 19.06.2024 року Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» №3831-ІХ, яким внесла зміни: «... У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): 1) пункти 1, 2… частини шостої статті 19 викласти в такій редакції: "1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; …2) частину п'яту статті 274 викласти в такій редакції: 3) пункт 1 частини шостої статті 279 викласти в такій редакції: "1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб"; 4) частину першу статті 369 викласти в такій редакції: "1. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи".
Разом із цим, в силу вимог п. 2 Прикінцевих положень вищезазначеного ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» № 3831-ІХ від 19.06.2024 року, якій набрав законної сили з 19.07.2024 року, установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Таким чином, апеляційний суд розглядає дану справу в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме: у раніше визначеному порядку в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.169).
Позивач подав додаткові пояснення на апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с.175-181).
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, у період з 01 липня 2024 року по 09 серпня 2024 року включно суддя-доповідач перебувала у відпустці (довідка а.с.174). Також, має відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та загальний штат суддів апеляційного суду (11) взагалі.
В автоматизованому порядку суддями Бєлкою В.Ю. та Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддів Кочеткову І.В. та Кухаря С.В. у зв'язку з тривалою відпусткою останніх (а.с.182-183). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що на виконання вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467- VI від 08.07.2010 року (який був чинний до 01.10.2015 року) з 01 липня 2015 року здійснено відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу. З 01.11.2016 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України. У відповідності до статті 38 Закону права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. У відповідності до статті 38 Закону права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. За пп. 11 п. ст. 1, п. 1 ст. 41 Закону кодекс газорозподільних систем це - правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором. За приписами статті 40 Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до вищевказаних вимог діючого законодавства з 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «ЗАПОРІЖГАЗ» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Відповідно за вказаним в розумінні Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» серед, суб'єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ).
Пунктом 1 та 2 гл. 1 розд. VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Абзацом 2, 3 п. 1 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРМ передбачено, що Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
За п. 3 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. 4 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРМ).
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.
Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити: 1) присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; 2) величину приєднаної потужності об'єкта споживача; 3) перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У відповідності до пункту 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором. Сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розмішена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
23 вересня 2020 року АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» в порядку надання послуг з розподілу природного газу Споживачу, на об'єкті останнього за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено перевірку стану підвідного газопроводу, зокрема технічного стану внутрішньобудинкового газопроводу, шляхом візуального обстеження, внаслідок чого було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: наявність несанкціонованого газопроводу проведеного шляхом прихованих заходів, детальний опис порушення у додатку до акту про порушення № 0600298282 (а.с.8-9).
Як правильно було встановлено судом першої інстанції з Додатку до акту про порушення № 0600298282 від 23.09.2020 року, при перевірці режиму газоспоживання у споживача ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_4 , було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, проведеного шляхом прихованих заходів. А саме, ввідний газопровід надземний Ду 20 мм до комерційного вузла обліку природного газу частково забудований у стіні будинку, ця ділянка газопроводу була оглянута апаратом «RIDGID» та був виявлений отвір Ду 10 мм. Була необхідність обстежити газопровід в стіні будинку. З дозволу споживача ОСОБА_1 частково демонтували конструкцію на стіні в середині будинку. Було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу Ду 20 мм з вимикаючим пристроєм, який був під'єднаний у отвір Ду 10 мм на ввідному газопроводі. Далі несанкціонований газопровід був прихований під підлогою будинку та під'єднано приховано у стіні до опалювального приладу 2-х контурний котел «Vaillant» 24 кВт. Через несанкціонований газопровід здійснюється несанкціонований відбір природного газу. Порушення було усунено шляхом від'єднання несанкціонованого газопроводу від діючого газопроводу. Представниками Оператора ГРМ у присутності ОСОБА_1 складено акт про порушення №0600298282 від 23.09.2020 року, який підписано працівниками AT «ЗАПОРІЖГАЗ» та Споживачем, без зауважень (а.с.10-11).
Зазначені обставини також підтверджуються відеофіксацією порушення (а.с.111).
Посилання відповідача на той факт, що він не знав про встановлений несанкціонований газопровід за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги.
Так, відповідач не спростовує той факт, що він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а отже тягар утримання майном, відповідно до ст. 322 ЦК України покладається саме на відповідача як на власника.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (пункт 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
Так, з урахуванням виявлення несанкціонованого газопроводу, комісією AT «ЗАПОРІЖГАЗ» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення №0600298282 від 23.09.2020 року, що відображено у протоколі №1670 від 25.09.2020 року (а.с.15-16).
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
За вказаним, на підставі задоволеного акту про порушення № 0600298282 від 23.09.2020 року, Оператором ГРМ було складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. За змістом акту-розрахунку відповідно до пункту 2 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, за наслідками виявленого несанкціонованого газопроводу, проведеного прихованим методом, здійснено розрахунок об'єму необлікованого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв Споживача (фізичної особи) (газова плита - 1 шт., котел-колонка - 1 шт.) з 23.09.2018 по 31.08.2020 року, вартість якого у підсумку становить 184193,97 грн. (а.с.18-23).
У відповідності до частини 1 ст. 59 ЗУ «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пп. 1 п. 1 глави 2 розд. XI Кодексу ГРМ до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу.
Пунктом 1 гл. 3 розд. XI Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дня виявлення порушення.
Вищенаведена норма спростовує посилання відповідача на той факт, що нарахування боргу можливе тільки від дати останньої перевірки, яка була в червні 2020 року.
Згідно пункту 11 Глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем розрахунок здійснено за цінами закупівлі природного газу протягом періоду не облікованого природного газу.
У відповідності до частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини. Частиною 3 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кодекс газорозподільних систем затверджений постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 року зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №1379/27823 від 06.11.2015 року, а отже є актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання, настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов позивача до відповідача у цій справі є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 дублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції (заява про перегляд заочного рішення, а.с.68-69, заява а.с.85), яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію сторони відповідача, яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Будь-які відносини відповідача ОСОБА_1 з третьою особою - зятем ОСОБА_3 , у тому числі неприязнені тощо (посилання відповідача в його апеляційній скарзі на це (а.с. 155 «…про відвід мені відомо не було і це зробив мій зять ОСОБА_3 , яким у мене неприязнені відносини та який намагався відсудити у мене частину мого будинку. Програвши діло в суді він тайно зробив відвід газу та викликав позивачів…»), не впливають на правовідносини відповідача ОСОБА_1 із позивачем АТ «ОГРС «ЗАПОРІЖГАЗ» у цій справі, та, правильність висновку суду першої інстанції у цій справі про те, що саме ОСОБА_1 , як власник будинку та особового рахунку по сплаті за газ (споживач) за вищезазначеною адресою, є належним відповідачем за вищезазначеним позовом позивача у цій справі. Також, ОСОБА_1 не позбавлений права у подальшому вирішувати питання про стягнення будь-яких сум з цієї особи в порядку регресу тощо.
Крім того, поза межами компетенції суду, передбаченої чинним законодавством, у цій справі є питання про зменшення правильно визначеного позивачем АТ «ОГРС «ЗАПОРІЖГАЗ» при вищевикладених правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах цієї справи вищезазначеного розміру вартості необлікового природного газу для відповідача ОСОБА_1 , виходячи із змісту вищезазначеного правопорушення та його прихованості, проте, відповідач ОСОБА_1 не позбавлений права у подальшому вже на стадії виконання рішення суду у цій справі вирішувати питання із АТ «ОГРС «ЗАПОРІЖГАЗ», як стягувачем, про зменшення останнього.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача та, відповідно, у спростування останнього у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та стороною відповідача апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
Оскільки, відповідач ОСОБА_1 був належним чином в порядку ст. 128 ч. 8 ЦПК України повідомлений судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду цієї справи на судове засідання 18 жовтня 2023 року (конверт із судовою повісткою суду першої інстанції на ім'я відповідача на цю дату судового засідання повернувся без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» - а.с.139), в якому і було ухвалено судом першої інстанції вищезазначене вже повторне заочне рішення, яке є предметом апеляційного перегляду у цій справі на теперішній час.
Описка суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні у цій справі в частині розміру сплаченого позивачем судового збору, якій підлягає стягненню з відповідача у цій справі, а саме: замість правильного 2762,91 грн. (платіжне доручення на сплату позивачем судового збору саме у розмірі 2762,91 грн. - а.с.1), зазначено неправильно 2481,00 грн. (а.с. 145 зворот), не може бути підставою для скасування апеляційним судом правильного по суті рішення суду першої інстанції у цій справі за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги відповідача, однак, може бути виправлена у подальшому судом першої інстанції за власною ініціативою чи за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 13.09.2024 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Бєлка В.Ю.Подліянова Г.С.