Дата документу 13.09.2024 Справа № 334/821/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 334/821/24 Пр. № 22-ц/807/1183/24 Головуючий у 1-й інстанції Козлова Н.Ю. Повний текст складено 14.03.2024 року
Суддя-доповідач Гончар М.С.
13 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Бєлки В.Ю., Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ДОБРОДОМ» (надалі - ОСББ «ДОБРОДОМ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в собі представника ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року
У січні 2024 року ОСББ «ДОБРОДОМ» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с.2-45), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та його прибудинкової території, яка утворилась за період з лютого 2020 року по січень 2024 року, загальний розмір якої складає - 24277,38 грн., яка складається з таких сум: 17651,64 грн. - розмір основної заборгованості; 4551,07 грн. - втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку; 2074,67 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 15 вересня 2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , №23 по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , прийнято рішення про створення ОСББ «ДОБРОДОМ». ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, є власницею квартири АДРЕСА_5 , крім того, на дану квартиру оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач зобов'язання щодо оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та його прибудинкової території не виконувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за період з лютого 2020 року по січень 2024 року, загальний розмір якої складає 24 277,38 грн., яка складається з наступних сум: 17651,64 грн. - розмір основної заборгованості; 4551,07 грн. - втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку; 2074,67 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості. Сума заборгованості розрахована з урахуванням здійснених Відповідачкою оплат внесків і платежів на рахунок ОСББ «ДОБРОДОМ», а саме: у липні 2020 року Відповідачкою сплачено - 452,70 грн.; у вересні 2020 року - 452,70 грн.; у лютому 2021 року - 452,70 грн.; у березні 2021 року - 452,70 грн.; у квітні 2021 року - 452,75 грн.; у липні 2021 року - 452,65 грн.; у листопаді 2021 року - 452,65 грн.; у лютому 2022 року - 452,65 грн., а всього нею за весь період сплачено суму у розмірі - 3621,50 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_3 (а.с.46). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.49) провадження у цій справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року (а.с.57-59) позов ОСББ «ДОБРОДОМ» у цій справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСББ «ДОБРОДОМ» (ЄДРПОУ 41022371) заборгованість з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та його прибудинкової території, яка утворилась за період з лютого 2020 року по січень 2024 року у розмірі 6173,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСББ «ДОБРОДОМ» (ЄДРПОУ 41022371) судовий збір в розмірі 769,95 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в собі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.63-81) просила скасувати вищезазначене рішення суду першої інстанції у цій справі в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В автоматизованому порядку визначено у цій справі колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гончар М.С., судді - члени колегії Кочетькова І.В. та ОСОБА_4 (а.с.82). Ухвалою апеляційного суду клопотання ОСОБА_1 в собі представника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарженнярішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року у цій справі задоволено, строк на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року ОСОБА_1 в собі представника ОСОБА_2 у цій справі поновлено (а.с.87-88)
В автоматизованому порядку суддею Кухар С.В. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв'язку з тривалою відпусткою останньої (а.с.95-96). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 14.05.2024 року (а.с.97), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.98).
Оскільки, за змістом ст. 369 ч. 1 ЦПК України «Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ» апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
22 листопада 2023 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Так, КСУ визнав неконституційними пункти 1.. ч. 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу, які визначають, що малозначними справами є: 1 - справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто, станом на 2023 рік 268400,00 грн….Ці пункти утрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення КСУ цього Рішення. До того часу Верховній Раді треба було привести нормативне регулювання, установлене цими пунктами ЦПК у відповідність до Конституції та цього Рішення КСУ.
У зв'язку із чим, 19.06.2024 року Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» №3831-ІХ, яким внесла зміни: «... У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): 1) пункти 1, 2… частини шостої статті 19 викласти в такій редакції: "1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; …2) частину п'яту статті 274 викласти в такій редакції: 3) пункт 1 частини шостої статті 279 викласти в такій редакції: "1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб"; 4) частину першу статті 369 викласти в такій редакції: "1. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи". Крім того, в силу вимог п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» № 3831-ІХ від 19.06.2024 року, якій набрав законної сили з 19.07.2024 року, установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Апеляційним судом встановлено, що дана справа в силу своєї ціни позову 24277,38 грн. (а.с.2 - менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) лишилась малозначною. Крім того, апеляційна скарга сторони відповідача в ній була подана і розгляд якої апеляційним судом не закінчено до набрання чинності цим законом 19.07.2024 року, а тому апеляційний суд продовжує розгляд цієї справи у раніше визначеному порядку в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.98).
Позивач ОСББ «ДОБРОДОМ» в особі представника адвоката Бубнова Д.Ю. подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с.102-114).
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, у період з 01 липня 2024 року по 09 серпня 2024 року включно суддя-доповідач перебувала у відпустці (довідка а.с.119). Також, має відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та загальний штат суддів апеляційного суду (11) взагалі.
В автоматизованому порядку суддями Бєлкою В.Ю. та Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддів Кочеткову І.В. та Кухаря С.В. у зв'язку з тривалою відпусткою останніх (а.с.-120-121). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що ОСББ «ДОБРОДОМ», як позивач, із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодився, останнє в апеляційному порядку не оскаржувало.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині задоволення позовних вимог ОСББ «ДОБРОДОМ» до неї про стягнення заборгованості з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6173,08 грн.
Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача і лише в оскаржуваній нею частині - в частині задоволення позовних вимог ОСББ «ДОБРОДОМ» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6173,08 грн.
У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо не оскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі в оскаржуваній частині в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ДОБРОДОМ» заборгованості з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6173,08 грн., керувався ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності цих позовних вимог позивача до відповідача у цій справі, наявності правових підстав для задоволення останніх.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 15 вересня 2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , №23 по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , прийнято рішення про створення ОСББ «ДОБРОДОМ».
12.12.2016 року, ОСББ «ДОБРОДОМ», зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Об'єднанню було присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 41022371 (а.с.31).
Відповідно до статуту ОСББ «ДОБРОДОМ», Об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків: АДРЕСА_2 , №23 по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (а.с.19-30).
Згідно п.1, 2 та з розділу II статуту ОСББ «ДОБРОДОМ», метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Завданнями діяльності ОСББ «ДОБРОДОМ», серед інших, є: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю Об'єднання.
Як зазначено у п.2 розділу IV статуту ОСББ «ДОБРОДОМ», сплата встановлених загальними зборами Об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами Об'єднання відповідно до законодавства та Статуту.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Пунктом 7 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
З моменту створення і реєстрації ОСББ «ДОБРОДОМ» та до 01.02.2020 року утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та його прибудинкової території здійснювало КП «Наше місто», що підтверджується актом прийому-передачі технічної документації (а.с.38).
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, є власницею (1/1) квартири АДРЕСА_5 , загальна площа якої складає - 62,43 кв.м., що підтверджується інформаційної довідки №361898808 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ш;одо об'єкта нерухомого майна (а.с.9-10). На дану квартиру оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.11).
Згідно із рішенням загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ», що відбулися 05.09.2019 року по будинку АДРЕСА_1 та яке оформлено протоколом №5 загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ» від 05.09.2019 року, розмір щомісячних внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території 6.21 грн. по АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2019 року, складає - 7,25 грн. на місяць (а.с.35-36).
Також вказаним рішенням загальних зборів було затверджено кошторис ОСББ «ДОБРОДОМ» на 2019 рік, згідно якого щомісячний внесок у розмірі 7,25 грн. сплачується співвласником з розрахунку за 1 кв. м належної йому квартири (квартир) та або нежитлового приміщення (а.с.37).
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 4 ст.4 Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання має право звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, об'єднання має право, серед іншого: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України, то боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач зобов'язання щодо оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та його прибудинкової території не виконувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за період з лютого 2020 року по січень 2024 року, загальний розмір якої складає 24277,38 грн., яка складається з таких сум: 17651,64 грн. - розмір основної заборгованості; 4551,07 грн. - втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку; 2074,67 грн. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11-18), якій відповідачем у суді першої інстанції не спростований, контр розрахунок відповідача відсутній.
Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що сума заборгованості розрахована позивачем з урахуванням здійснених відповідачкою оплат внесків і платежів на рахунок ОСББ «ДОБРОДОМ», а саме: у липні 2020 року Відповідачкою сплачено - 452,70 грн.; у вересні 2020 року - 452,70 грн.; у лютому 2021 року - 452,70 грн.; у березні 2021 року - 452,70 грн.; у квітні 2021 року - 452,75 грн.; у липні 2021 року - 452,65 грн.; у листопаді 2021 року - 452,65 грн.; у лютому 2022 року - 452,65 грн., а всього нею за весь період сплачено суму у розмірі - 3 621,50 грн.
Відповідач ОСОБА_1 також надала суду першої інстанції вже під час розгляду цієї справи копію платіжної інструкції-квитанції № 006677.01.058.24031 від 12.03.2024 року на суму 18104,30 грн., призначення платежу: переказ в сплату послуг внески на витр. на упр. багатокв. буд. (а.с.54).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені вимоги є законними та обґрунтованими, доведені належними і допустимим доказами, і підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 6173,08 грн. (розрахунок: загальний розмір заборгованості (з урахуванням витрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку та 3% річних від простроченої суми заборгованості) 24277,38 грн. - 18104,30 грн. (сплачена заборгованість після подання позову) = 6173,08 грн.).
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом першої інстанції про судове засідання 14.03.2024 року (а.с. 52), в якому було ухвалено рішення суду першої інстанції у цій справі. Крім того, відповідач подавала суду першої інстанції заяву 12.03.2024 року (а.с.53), в якій просила розглядати дану справу за її відсутності, будь-яких клопотань перед судом першої інстанції не мала.
Суд першої інстанції правильно встановив, що внесок на управління та обслуговування будинку ОСББ «ДОБРОДОМ» (виписка про запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб від 12.12.2016 року - а.с.34) передбачений ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема ст. ст. 15, 17 останнього тощо, не є комунальною послугою. Отже, положення Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ щодо заборони на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни, нарахування та стягнення неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги та Постанови КМУ від 05 березня 2022 року № 206 щодо заборони до припинення чи скасування воєнного стану нарахування інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок управління та обслуговування багатоквартирного будинку, оскільки такі не є комунальними послугами.
Суд першої інстанції також правильно встановив, що відповідач ОСОБА_1 , як боржник та одноособовий власник (1/1) вищезазначеної квартири у будинку вищезазначеного ОСББ, в силу вимог ст. 625 ч. 1 ЦПК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання (у тому числі через скрутний майновий стан з причин воєнного стану в Україні через військову агресію РФ тощо) нею грошового зобов'язання зі сплати вищезазначеного внеску за вищевказаний період, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Суд першої інстанції мав право рішенням 14.03.2024 року в оскаржуваній частині задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача, зарахувавши сплату відповідачем заборгованості 12.03.2024 року на суму 18104,30 грн. (а.с.54) у вищезазначений спосіб (розрахунок: 18104,30 грн. - 4551,07 грн. втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку - 2074,67 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості = 11488,56 грн. - на погашення основної заборгованості з внесків 17651,64 грн. = різниця заборгованості з внесків з відповідача на користь позивача 6173,08 грн.), будь-яка арифметична помилка у рішенні суду першої інстанції в оскаржуваній частині відсутня.
Оскільки, у тому числі відповідач будь-якого зустрічного позову у цій справі до позивача про перерахунок заборгованості чи врахування вказаної суми сплати в іншій спосіб або зарахування в рахунок оплати внеску відповідача на користь позивача витрат останньої у 2011 рік на загальну суму 5220,00 грн. на металопластикові двері (1 шт. ) та вікна (2 шт.) в під'їзді вищевказаного будинку, в якому знаходиться її квартира, тощо у суді першої інстанції не заявляла, він не був предметом розгляду у суді першої інстанції та в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України не може бути предметом апеляційного перегляду у цій справі.
Квитанція від 12.03.2024 (а.с.54) про сплату ОСОБА_1 18104,30 грн. внеску, надана відповідачем суду першої інстанції у матеріали цієї справи для долучення (а.с. 54), не містіть вказівки, що останній сплачується нею саме за будь-який конкретний період нарахування заборгованості саме внесків чи без урахування втрат інфляції та 3% річних.
При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції розглянув дану справу в оскаржуваній частині з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі в оскаржуваній частині відсутні. Відповідач та представник останньої не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача та, відповідно, у спростування позову позивача у цій справі в оскаржуваній частині.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема позивачем апеляційному суду не надані.
Не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі як докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, та надані стороною відповідача вперше лише апеляційному суду: - накладна ТОВ «ФЬЮЧЕ, ЛТД» від 06.07.2011 року на суму 5220,00 грн. (двері 1 шт. вікна 2 шт. та інш. - а.с.70) та комерційна пропозиція № 140/1 від 07.07.2011 (а.с.71).
Оскільки, за змістом ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем ОСОБА_1 апеляційному суду не надані докази того, що вона, як відповідач, не мала можливості надати вищезазначені докази раніше суду у суді першої інстанції до ухвалення останнім оскаржуваного у цій справі рішення 14.03.2024 року, з причин, що об'єктивно не залежали від неї (тобто поважних причин).
Також решта документів до апеляційної скарги відповідача (- довідка від 19.10.2022 № 7726-5002270932 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 (а.с.69) та - довідка від 19.10.2022 № 7726-5002270989 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 , 2014 р.н., (а.с.68)) та інші (- довідка про склад сім'ї відповідача із 2- осіб за адресою: АДРЕСА_7 гуртожиток довідка ВПО відносно ОСОБА_1 , - довідка ВПО відносно ОСОБА_6 , - довідка Державної служби зайнятості про перебування на обліку ОСОБА_1 , - інформація Пенсійного фонду України відносно ОСОБА_1 з 2011 по 2017 роки - а.с. 76-80) не є у цій справі доказами, передбаченими ст. 367 ч. 3 ЦПК України, а надавались відповідачем саме на підтвердження її скрутного майнового стану з метою обґрунтування її клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі (п. 2 апеляційної скарги - а.с. 66 та окреме клопотання - а.с. 74-75)).
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи в частині, яка є предметом апеляційного оскарження.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги сторони відповідача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції було правильно, з додержанням вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, в частині, яка є предметом апеляційного оскарження.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни в частині, яка є предметом апеляційного оскарження.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, остання не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в собі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року в оскаржуваній частині у цій справі залишити без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 13.09.2024 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Бєлка В.Ю.Подліянова Г.С.