Дата документу 11.09.2024 Справа № 332/1161/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 332/1161/24 Пр. № 22-ц/807/1849/24Головуючий у 1-й інстанції: Сінєльнік Р.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
11 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Бєлки В.Ю., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ про встановлення факту визнання членом сім'ї військовослужбовця та перебування на його утриманні на дату його загибелі
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою в порядку окремого провадження (а.с.1-3), в якій просив визнати ОСОБА_1 членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з встановленням факту його перебування на утриманні загиблого ОСОБА_3 на дату загибелі останнього 28.01.2023 року при виконанні обов'язку по захисту Батьківщини, оскільки це необхідно заявнику для оформлення грошової допомоги, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.с.58). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.72) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку окремого провадження.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2024 року (а.с.115-116) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту визнання членом сім'ї військовослужбовця та перебування на його утриманні на дату його загибелі залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.118-125) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в порядку окремого провадження.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Полякова О.З. (а.с.134). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 21 серпня 2024 року (а.с.139), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.140).
Заінтересована особа не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони заявника у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В автоматизованому порядку суддями Бєлкою В.Ю. та ОСОБА_5 у цій справі замінено суддів Кочеткову І.В. та Полякова О.З. у зв'язку з тривалою відпусткою останніх (а.с.150-151). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
У дане судове засідання належним чином повідомлені (а.с. 148-149) апеляційним судом про дату час та місце розгляду цієї справи у тому числі заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Тимошенко К.В., що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, всі учасники цієї справи не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
Заінтересована особа про причини неявки свого представника у дане судове засідання апеляційний суд не сповістила. Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко К.В. подала апеляційному суду заяву (а.с.152), в якій просила апеляційний суд розглядати дану справу за відсутності сторони заявника, на вимогах, викладених в апеляційній скарзі, наполягає в повному обсязі.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву сторони заявника задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи.
В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга заявника ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судовими рішеннями є: ухвали…, постанови…(ст. 258 ч. 1 ЦПК України).
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду вищезазначену заяву заявника у цій справі, керувався ст. ст. ч. 6 ст. 294 ЦПК України та виходив із такого.
Заявник ОСОБА_1 подав до суду вищезазначену заяву, в якій просить встановити факт визнання членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3 , та перебування на його утриманні на дату його загибелі, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні обов'язку по захисту Батьківщини, оскільки це необхідно заявнику для оформлення грошової допомоги, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються тільки цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих майнових чи немайнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
В ході розгляду судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2023 року при виконанні обов'язку по захисту Батьківщини загинув ОСОБА_3 (а.с.40-41).
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ надало суду письмові пояснення (а.с. 93-96), в яких категорично заперечувало проти розгляду справи в порядку окремого провадження та задоволення заяви, оскільки за матеріалами справи вбачається спір про право.
Суд першої інстанції погодився з доводами МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ, оскільки з заяви ОСОБА_1 , що встановлення цього факту йому необхідно для оформлення грошової допомоги, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження безпосередньо вплине на права та обов'язки осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , Районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_3 та МІНОБОРОНИ як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги.
Тобто вбачається, що встановлення судом вказаного факту прямо пов'язано з подальшим вирішення спору про право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , проти чого заперечує МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, що є підставою для залишення позову без розгляду в порядку ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Отже, оскільки по справі був встановлений спір про право, заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає.
Відповідно до ст. ст. 293,315 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, апеляційним судом встановлено, що передчасним та помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що з вищезазначеної заяви заявника у цій справі вбачається спір про право, із:
- заінтересованою особою у цій справі - МІНІСТЕРСТВОМ ОБОРОНИ УКРАЇНИ, оскільки заявник додавав до своєї вищезазначеної заяви копію Витягу з протоколу засідання комісії МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 червня 2023 року № 11/д (а.с.26), з якої чітко вбачається, що заінтересованою особою ще не приймалось ще по суті рішення про відмову заявникові в нарахуванні та виплаті вищезазначеної одноразової грошової допомоги, яке могло б бути дійсно у подальшому предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства з боку заявника, а лише надано роз'яснення заявникові «… без надання документів… судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі неможливо встановити його право на отримання частки одноразової грошової допомоги… у зв'язку з чим документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання»;
- з іншими особами, які могли б претендувати на отримання вищезазначеної допомоги разом із заявником, оскільки, як, вбачається із змісту заяви заявника та додатків до неї (а.с.1 зворот-2, 37-38), змісту апеляційної скарги сторони заявника (а.с.121) останні відсутні (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), оскільки: - мати та батько загиблого військовослужбовця померли у 1987 році, а також ОСОБА_6 , яка раніше була опікуном загиблого, померла у 1997 році (розпорядження про встановлення опіки - а.с.37),
- з іншими особами, зокрема Районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_4 , як органами, які уповноважені на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, які не залучені в якості заінтересованих осіб у цій справі, проте на права та обов'язки яких рішення суду у цій справі може вплинути у подальшому, то саме правом суду першої інстанції є залучення (ухвалою) цих осіб за власною ініціативою у тому числі при розгляд цієї справи по суті у подальшому, що узгоджується із відповідними письмовими роз'ясненнями Верховного Суду головам апеляційних та місцевих судів щодо розгляду справ окремого провадження із залученням останніх в якості заінтересованих осіб у справах окремого провадження (а.с.163-164).
Також суд першої інстанції при вирішенні цивільного процесуального питання у цій справі помилково не врахував правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 18.01.2024 року у справі ЄУН 560/17953/21, який є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 3 ЦПК України (витяг постанови із Єдиного державного реєстру судових рішень - а.с.-153-162), за змістом якого: справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду; чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження (ст. 19 ЦПК України, ст. 315 ЦПК України).
Заінтересована особа МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ у цій справі у своїх письмових поясненнях на вищезазначену заяву заявника у суді першої інстанції (а.с.93-96) також просило в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити (а.с. 96 зворот), що могло б бути можливим лише за результатами розгляду цієї справи судом першої інстанції по суті.
При вищевикладених обставинах, апеляційним судом встановлено, що підстави саме для залишення без розгляду судом першої інстанції заяви заявника у цій справі, передбачені ст. 294 ч. 6 ЦПК України, цій справі були відсутні.
При вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах цієї справи, доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що стороною заявника, як апелянтом, при подачі вищезазначеної апеляційної скарги був сплачений судовий збір (квитанція а.с.132).
Проте, в силу вимог ЦПК України в разі скасування вищезазначеної ухвали суду першої інстанції про у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2024 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 16.09.2024 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Бєлка В.Ю.Подліянова Г.С.