Справа № 369/484/23
Провадження №2-во/369/120/24
19.07.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А. Я.,
при секретарі Ведмеденко Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника заявника (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки, допущеної в рішенні суду від 28.11.2023 року в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/484/23, за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 двокімнатну квартиру загальною площею 59, 3 кв.м, розташовану у АДРЕСА_1 . Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 автомобіль марки «КІА SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 700 000 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частину квартири за АДРЕСА_2 . Виділено ОСОБА_3 у власність 1/2 частину квартири за АДРЕСА_2 . Виділено у власність відповідачу ОСОБА_3 автомобіль марки «КІА SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 700 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки автомобіля у розмірі 350 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6 710 грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.
15.04.2024 року за вх. № 18090 від представника заявника (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки, допущеної в рішенні суду від 28.11.2023 року в цивільній справі № 369/484/23, за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. А саме, заявник просить виправити описку допущену судом у 9 (дев'ятому) абзаці резолютивної частини рішення, в частині написання імені та по батькові сторін на користь кого стягується судовий збір, де вказати вірно та викласти абзац 9 (дев'ятий) резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 710 грн 00 коп.», замість невірно вказаної «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6 710 грн 00 коп».
У зв'язку з чим, заявник просить виправити вищевказану описку у рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2023 року по справі № 369/484/23, провадження № 2/369/2787/23.
У судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Враховуючи зазначені положення законодавства, суд вважає за можливе розглянути питання про внесення виправлень без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30.09.2022 № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи № 369/484/23, провадження № 2/369/2787/23, суд приходить до наступного висновку.
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 двокімнатну квартиру загальною площею 59, 3 кв.м, розташовану у АДРЕСА_1 . Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 автомобіль марки «КІА SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 700 000 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частину квартири за АДРЕСА_2 . Виділено ОСОБА_3 у власність 1/2 частину квартири за АДРЕСА_2 . Виділено у власність відповідачу ОСОБА_3 автомобіль марки «КІА SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 700 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки автомобіля у розмірі 350 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6 710 грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.03.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року в частині поділу автомобіля марки «КІА SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 700 000 грн. 00 коп., змінено, викладено резолютивну частину рішення у частині його поділу у наступній редакції: Виділити у власність відповідачу ОСОБА_3 автомобіль марки «КІА SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 767 460 грн. 89 коп. та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості її частки у праві власності на автомобіль у розмірі 383 730 грн. 44 коп. В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року залишено без змін.
При цьому, оглянувши матеріали цивільної справи № 369/484/23, провадження № 2/369/2787/23, вивчивши заяву представника заявника (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про виправлення описки, судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем за первісним позовом, згідно квитанції № 0.0.2758553412.1 від 29.11.2022 року сплачено суму судового збору у розмірі 10 000 грн, дублікату квитанції № P24A833324807D70186 від 13.02.2023 року сплачено суму судового збору у розмірі 3 420 грн, квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.285652510.1 від 13.02.20023 сплачено суму судового збору у розмірі 1 074 грн. Натомість позивачем за зустрічним позовом не було зовсім сплачено судового збору та попереднім складом суду його було звільнено від такої сплати, як учасника бойових дій, який має інвалідність 2 групи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час судових дебатів (їх письмова версія) представником позивача за первісним позовом ставилася вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом судових витрат.
Таким чином, оскільки позивачем за зустрічним позовом не сплачувався до суду судовий збір, відсутні підстави у суду для його стягнення на користь останнього під час ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору таке відшкодування повинно здійснюватися за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає, що дані невідповідності не є опискою у розумінні вимог ст. 269 та ст. 432 ЦПК України.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків (постанова КЦС Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 369/8367/16-ц, провадження № 61-10808св18).
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Однак, суд звертає увагу заявника на те, що описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи. А тому, виправлення допущених помилок в рішенні суду допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення. Відповідно вимоги про заміну, виключення або додавання слів чи словосполучень є необґрунтованими, та не відповідають вимогам закону.
Оцінюючи вищенаведені встановлені обставини, у відповідності до матеріалів справи та чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що невірне вирішення попереднім складом суду питання розподілу судових витрат у рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2023 року, не є опискою, це є фактично зміною суті рішення, тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника заявника (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки та рекомендувати заявнику оскаржити дане рішення, в частині питання судових витрат вирішених у рішенні суду від 28.11.2023 року, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, одночасно з клопотанням на поновлення строку на його оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 269, 247 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника заявника (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки, допущеної в рішенні суду від 28.11.2023 року в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ВОЛЧКО