Справа № 752/21518/18
Провадження № 2/752/111/24
22 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Хоменко В.С.,
за участю секретаря Павлюх П.В.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання заповітів недійсними, -
встановив:
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою судді від 22.10.2018 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду 29.10.2019 року підготовче провадження у вказаній справі закрито та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 22.02.2024 року в цій справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, за результатами якої складено висновок № 391 від 15.04.2024 року.
20.08.2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду подано клопотання про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 , яке мотивоване тим, що висновок експерта суперечить об'єктивним даним, які свідчать про достатню психічну збереженість і адекватність останнього; при проведенні експертизи не було забезпечено належну повноту досліджуваних матеріалів і експерти не звернулися до суду з клопотанням про надання додаткових матеріалів; відомості з психіатричної амбулаторної картки ОСОБА_5 викладені неповно та вибірково; експерти проігнорували факт звернення ОСОБА_5 за життя до Голосіївського УП із заявою про вчинення його дружиною та лікарем ПНД № 2 злочинів, передбачених ст. ст. 135, 151 КК України; обґрунтування висновку експерта переважно містить послання на зміст записів у психіатричній медичній картці ОСОБА_5 , які є неоднозначними і не можуть свідчити про такий рівень порушення психіки, за якого останній не міг би розумно керувати своїми діями та вчинками.
В судовому засіданні представниквідповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання, яке просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_6 заперечила проти задоволення вказаного клопотання та просила відмовити в призначенні повторної посмертної судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 , оскільки, сторона відповідача ОСОБА_1 не заперечувала щодо вибору експертної установи та про недостатність документів для проведення експертизи не заявляла.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України одним із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.103ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі подачі клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України).
Крім того, процесуальним законом закріплений обов'язок сторони подавати докази разом з поданням першої заяви по суті справи, якою для відповідача є відзив на позовну заяву (ч. 3 ст. 83 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 1 ЦПК України).
Статтею 12ЦПК Українипередбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов'язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Засадами цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 11 ЦПК), та диспозитивність, який встановлює розгляд справи судом не інакше як за зверненням, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках (ч. 1ст. 12 ЦПК).
Частиною 1ст. 44 ЦПК Українивстановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, ухваламисуду від 25.01.2023 року, а пізніше від 22.02.2024 року в цій справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення експертам поставлені питання:
- чи усвідомлював ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та міг керувати ними в момент складання заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Фесік С.В. від 15.05.2017року, реєстровий № 1121?
- чи усвідомлював ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та міг керувати ними в момент складання заповіту, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю. від 13.10.2017р., реєстровий № 11-691?
Проведення експертизи було доручено експертам ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України».
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 391 (посмертна експертиза) від 15.04.2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період підписання заповіту 15.05.2017 року страждав на органічний маячний (шизофреноподібний) розлад (згідно МКХ-10:F 06.2) та за своїм психічним станом не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час підписання заповіту 13.10.2017 року страждав на органічний маячний (шизофреноподібний) розлад та за своїм психічним станом не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Звертаючись до суду із клопотанням про призначення повторної експертизи, яку відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 на власний розсуд визначає як повторнупосмертну судово-психіатричну, посилається на неповноту та необґрунтованість вказаного експертного висновку, наявність сумнівів в його правильності, суперечність іншим матеріалам справи.
Одночасно із вказаним клопотанням, будь-яких інших клопотань, як-то: витребування матеріалів цивільної справи № 752/6234/16-ц, матеріалів за наслідками звернення ОСОБА_5 до органів поліції, кримінального провадження № 752/7795/16-к, оригіналів медичної документації, допит лікарів, нотаріусів, тощо заявником не подано.
Враховуючи, диспозитивність та змагальність цивільного судочинства (ст. 12, 13 ЦПК України) як засади такого, суду не властиве збирання доказів з власної ініціативи.
Отже, будь-які інші докази станом на час вирішення зазначеного клопотання по справі відсутні.
Згідно ч. 2ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз) (п.1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,затвердженої Наказом МЮУ 08.10.1998 року № 53/5, у редакціїНаказу МЮУ від 26.12.2012 року № 1950/5).
Отже, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Як з огляду на наведену диспозитивність та змагальність цивільного процесу, не заслуговує на увагу і посилання на невжиття судом заходів щодо збирання інших доказів, необхідних, на думку заявника, для проведення по справі повторної експертизи допит свідків, збирання письмових доказів, тощо.
Будь-яких клопотань щодо витребування таких доказів стороною відповідачадо суду не надано.
Експерт, який не є стороною провадження, не наділений повноваженнями щодо збирання доказів, в тому числі і шляхом їх витребування. Усі докази, які підлягають дослідженню експертом, надаються експерту виключно судом, який залучив експерта (експертну установу) для проведення експертизи.
Посилання сторони заявника на те, що експерти проігнорували звернення ОСОБА_5 за життя до Голосіївського УП із заявою про вчинення його дружиною та лікарем ПНД № 2 злочинів, передбачених ст. ст. 135, 151 КК України, є безпідставним, оскільки вказаний документ не містить інформації про рівень сприйняття, розуміння та усвідомлення ОСОБА_5 викладених у ньому відомостей. Рівень усвідомленого користування процесуальними правами учасника досудового розслідування не може бути досліджений з самого лише підпису на документі.
При цьому, не заслуговують на увагу посилання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 як на підставу неповноти висновку експерта - його обґрунтування записами у психіатричній медичній картці ОСОБА_5 , адже експертиза у справі проведена посмертно та експертна комісія не встановлювала діагноз хворого, а досліджувала наявну медичну документацію із уже зафіксованими у ній діагнозами та проведеними обстеженнями ОСОБА_5 .
Отже, підстави призначення повторної експертизи відсутні, оскільки,заявником в клопотанні не наведено належних та достовірних доказів, які б дали можливість суду дійти висновку про наявність підстав для недовіри попередньому висновку, та судом не встановлено підстав для призначення повторної експертизи в порядкуст. 113 ЦПК України, оскільки заявлене клопотання не містить обґрунтованих підстав для проведення повторної посмертної судової-психіатричної експертизи.
Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не наведено належних доказів щодо сумнівів у правильності висновку експертизи, ґрунтовно не вказано, які саме були допущенні експертом порушення при проведенні судової-психіатричної експертизи, та в чому полягає істотність цих порушень, а зводяться вони лише до незгоди з висновком.
З огляду на наведене вище, суд, вважає безпідставним призначення повторної експертизи, оскільки заявлене клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості експертизи, крім сумнівів сторони відповідача ОСОБА_1 .
Отже, судом не встановлено, що висновок експерта є необґрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви у його правильності.
До того ж заявник просить на вирішення експертів поставити, в тому числі, й питання про те, чи страждав ОСОБА_5 на будь-який психічний розлад на момент складання заповітів від 15.05.2017 року та від 13.10.2017 року, тобто вирішити питання, яке не досліджувалося у висновку судово-психіатричного експерта № 391 (посмертна експертиза) від 15.04.2024 року.
Однак, процесуальний закон розрізняє такі експертизиякдодаткова і повторна (ст. 113 ЦПК України), підстави їх проведення, установи тощо.
Заявником не формульовано звернення до суду з відповідним обґрунтуванням щодо додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи, при цьому, суд з власної ініціативи такі питання з огляду на ч. 7 ст. 81 ЦПК України не вирішує, при цьому, згідно з принципом диспозитивності сторін, який закріплений у ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Окрім того, повторне призначення експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду цивільної справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76-78, 84 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання заповітів недійсними - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Хоменко В.С.