Справа № 757/13079/22-ц
Провадження № 2/752/1251/24
Іменем України
05.09.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазур Ю.Ю.
за участю секретаря - Беляєвої К.Д.
розглянувши в порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та визнання відсутності грошових зобов'язань, -
У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання відсутності грошових зобов'язань.
Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 164 від 29.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.
У січні 2024 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 до Акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено договір № 630780175 від 06.11.2017, який позивач виконала в повному обсязі. При цьому, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса. 09.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис щодо стягнення із ОСОБА_1 за кредитним договором № 630780175 від 06.11.2017 суми заборгованості у розмірі 29206,99 грн. На підставі виконавчого напису нотаріуса АТ «Альфа-Банк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. із заявою про примусове виконання рішення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 від 14.07.2020. 25.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. було винесено постанову по ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, позивачу стало відомо, що Рішенням Печерського районного суду м. Києва віл 18.01.2022 у справі № 757/41719/20-ц за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за іншим договором позики № 501073032 від 04.10.2018, вимоги позивача задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 109677,25 грн та судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Позивач зазначає, що не укладала з відповідачем договору № 501073032 від 04.10.2018, жодних грошових коштів не отримувала.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати відсутність грошових зобов'язань ОСОБА_2 перед АТ «Альфа-Банк» за договором позики № 501073032 від 04.10.2018 та стягнути судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2023 відкрито провадження по справі.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю. від 05.02.2024 прийнято до провадження дану цивільну справу та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, свого представника до суду не направила, будь-яких заяв та клопотань до суду не надала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили, будь-яких заяв та клопотань до суду не надали.
У серпні 2023 представником відповідача подано письмові пояснення, в яких зазначено, що загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка посилається на те, що нею нібито не укладався кредитний договір № 501073032 від 04.10.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії № 501073032.
Договір позики між сторонами по справі був укладений відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України шляхом пропозиції позивача укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) відповідачем.
В договорі оферти на укладання угоди про надання кредиту № 401073032 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 04.10.2018 визначено умови споживчого кредиту: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 100000,00 грн, процентна ставка - 13,99% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 48 місяців, дата повернення кредиту - 04.10.2022. Також визначено умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту - 200000,00 грн, процентна ставка - 26,00% річних, строк дії кредитної лінії - 3 роки з моменту випуску.
Частиною 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
За нормами частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно с. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 та ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно укладеної між сторонами угоди, позичальник перед укладенням Угоди ознайомлений: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; з умовами довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказаний договір оферти на укладення угоди містить два особистих підписи позивача, здійснені власноруч на паперовому носію - підпис на самій Оферті, а також підпис на підтвердження факту отримання від Банку Акцепту, яким було прийнято її Оферту.
Аналізуючи вищевказані положення законодавства України, а також враховуючи фактичні обставини справи, зокрема те, що позивач, підписавши Анкету-заяву, Оферту, Графік, Паспорт споживчого кредиту, та отримавши від Банку підписаний Акцепт, які складають у сукупності Кредитний догові, погодилася з умовами кредитування, що свідчить про укладення сторонами Кредитного договору та про дотримання письмової форми договору, визначеної законом.
Як вбачається з Оферти саме позивач звернулася до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією укласти Кредитний договір і саме вона в Оферті запропонувала його істотні умови.
Представником АТ «Альфа-Банк» підписано Акцепт на укладання угоди, якою прийнято пропозицію позивача на умовах Оферти. У Оферті своїм підписом позивач підтвердила факт отримання ним Акцепту.
Відповідачем зі свого боку було виконано взяті на себе зобов'язання перед позивачкою та надано кредит в розмірі та на умовах, визначених Угодою.
В якості доказів перерахування кредитних коштів за вказаним договором позики на користь ОСОБА_1 позивачем надано виписки по рахунках відповідачки.
Відповідно до п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління національного банку України від 18.06.2003 № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.
Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка.
Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку можуть слугувати як документи, що підтверджують фінансові операції.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду по справах № 200/5647/18 від 16.09.2020, № 357/2127/18 від 24.10.2019, № 712/4821/16 від 22.04.2021.
Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зімну найменування Акціонерного товариства «альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Таким чином, відповідачем АТ «Альфа-Банк» (після перейменування АТ «Сенс Банк») була надана позивачу в письмовій формі інформація про умови кредитування, про орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначення сукупної вартості кредиту та процентної ставки, в тому числі, про плату за обслуговування кредиту.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферта), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепт). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.1, 2 ст. 640 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Положеннями ч. 7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що сторони уклали кредитний договір, а позивачка ознайомилася з умовами споживчого кредиту, що підтверджується її підписом, тому позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та визнання відсутності грошових зобов'язань, - не підлягає задоволенню.
Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та визнання відсутності грошових зобов'язань- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Ю.Ю.Мазур