Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4978/24
Провадження № 2/711/1917/24
16 вересня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кофанової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-
20.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.10.2023 по 20.06.2024 у розмірі 20 066,92 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , під час якого у них народився спільний син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розпаду сім'ї відповідач не надавав добровільно допомогу на утримання дитини, тому вона звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.04.2013 з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.02.2014 і до досягнення сином повноліття. Стягнуті за рішенням суду аліменти на утримання сина відповідача перестав сплачувати з жовтня 2023 року, внаслідок чого станом на 01.06.2024 у нього виникла заборгованість у розмірі 32 156,22 грн. Враховуючи наведе, на підставі ст. 196 СК України, просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.10.2023 по 20.06.2024 у розмірі 20 066,92 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.06.2024 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 У судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
З урахуванням положень частини 8 статті 178, частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.04.2013 по справі № 711/1404/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.02.2013 та до досягнення дитиною повноліття.
В подальшому, заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.11.2018 по справі № 711/5361/18 збільшено розмір аліментів, який було встановлено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до довідки-розрахунку № 85555/26.25-47 від 31.05.2024, складеної головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В., станом на 01.06.2024 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 32 156,22 грн.
Частинами 1 та 2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За правовою природою неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись яку прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини 1 та 2 статті 614 ЦК України).
Отже, для стягнення пені з платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною 1 статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Зазначене вище узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19, згідно якого відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Так, під час судового розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 01.06.2024 у нього утворилась заборгованість у розмірі 32 156,22 грн. Доказів того, що заборгованість по аліментам виникла внаслідок незалежних від відповідача причин, зокрема несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками, матеріали справи не містять і такі обставини відповідачем не доведені, тому, позивачка має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Визначаючи розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню, суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.04.2019 по справі № 333/6020/16-ц, від 07.10.2019 по справі № 760/22598/15-ц, від 10.02.2021 по справі № 461/7406/18, від 09.11.2022 по справі № 754/4461/21, згідно яких пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, Верховний Суд зазначає, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Згідно з розрахунком, наведеним позивачкою у позовній заяві, розмір пені за прострочення сплати відповідачем аліментів за період з 01.10.2023 по 20.06.2024 становить 20 066,92 грн.
Суд погоджується з наведеним розрахунком, оскільки він виконаний відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, контррозрахунок не наданий.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2023 по 20.06.2024 у розмірі 20 066,92 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
За вказаних обставин, враховуючи, що позивачка при зверненні до суду із даною позовною заявою була звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2023 по 20.06.2024 у розмірі 20 066,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г. В. Булгакова