Справа №359/7318/24
Провадження №2-з/359/82/2024
16 вересня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека.194», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконним наказу, встановлення заборон, а також усунення перешкод у наданні первинної медичної допомоги,
встановив:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та посилається на те, що після пред'явлення позову виникли нові обставини, які зумовлюють необхідність подання заяви про часткову зміну предмета позову. За станом свого здоров'я позивач не зможе брати участь у розгляді цивільної справи та повідомити вказані обставини. Тому ОСОБА_1 просить суд забезпечити доказ шляхом допиту її в якості свідка у закритому судовому засіданні.
ОСОБА_1 не з'явилась у судове засідання. Зі змісту телефонограми, отриманої від позивача, вбачається, що ОСОБА_1 підтримує заяву, наполягає на її задоволенні та просить розглянути заяву в її відсутності.
Інші учасники судового процесу також не з'явились у судове засідання та не повідомили про своє ставлення до заяви. Вони у встановленому порядку повідомлялись про час та місце її розгляду. Ця обставина підтверджується судовою кореспонденцією, що міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.30-32). Їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду суто процесуального питання про забезпечення доказу.
Дослідивши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що в липні 2024 року ОСОБА_1 , діючи у власних інтересах та в інтересах недієздатної матері ОСОБА_2 , пред'явила до Бориспільського міськрайонного суду позов (а.с.4-16).
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 15 липня 2024 року (а.с.17-18) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 1 «Основні положення» та главою 5 «Докази та доказування» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України однієї з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Згідно з ч.2 ст.13 ЦПК України вказаний принцип полягає в тому, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно з ч.5 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Зі змісту довідки до акта огляду МСЕК (а.с.19) та довідки КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» №21 від 24 квітня 2024 року (а.с.20) вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та перебуває на обліку одразу у декількох лікарів: ендокринолога, онколога, невролога, кардіолога, офтальмо-лога, отоларинголога, травматолога та терапевта. Однак вказані обставини, як і відомості, що містяться в іншій медичній документації, оформленій на ім'я позивача (а.с.21-27), не свідчать про неможливість допиту ОСОБА_1 в якості свідка під час розгляду цивільної справи по суті.
Крім того, допит позивача в якості свідка передбачає його явку до приміщення суду незалежно від стадії судового процесу, на якій здійснюється допит свідка. Тому посилання ОСОБА_1 на неможливість явки у судове засідання, як підстави для забезпечення доказу, підлягає критичній оцінці. Необхідність у невідкладному проведенні допиту позивача в якості свідка відсутня у зв'язку з тим, що виникнення у ОСОБА_1 потреби у поданні заяви про часткову зміну предмета позову не перебуває у жодній залежності від її допиту в якості свідка.
З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для забезпечення доказу шляхом допиту позивача в якості свідка. Тому у задоволенні заяви, поданої ОСОБА_1 , належить відмовити.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4-ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказу відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець