Справа № 293/922/24
Провадження № 2/293/405/2024
09 вересня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Мудрик В.М.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ «ФК» ЄАПБ») заборгованість в загальному розмірі 98432,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 15.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2249215 за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта, зазначену в особистому кабінеті.
27.06.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №27062022, у відповідності до якого ТОВ «Лінеура України» передає (відступає) ТОВ «ФК'ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура України» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 32800 грн., з яких:
10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
22800 грн. сума заборгованості за процентами.
Крім того, 23.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3296415730/461563 в електронній формі.
19.04.2022 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК'ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 22 000 грн., з яких:
5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
16 500 грн. сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №27143 в електронній формі.
29.04.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №29022024, у відповідності до якого ТОВ «Селфі кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК'ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 16 400 грн., з яких:
5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
11 400 грн. сума заборгованості за відсотками.
Також, 30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3296415730/725142 в електронній формі.
19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №29022024, у відповідності до якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК» ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 16 000 грн., з яких:
4 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
12 000 грн. сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №19680-08/2021 в електронній формі.
21.09.2022 між ТОВ «ФК«Інвеструм» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №21092022, у відповідності до якого ТОВ «ФК«Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК» ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК«Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 11 232 грн., з яких:
5 400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
5 832 грн. сума заборгованості за відсотками.
Вказує, з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснено нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач по даний час заборгованість не сплатив.
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 всупереч умов всіх укладених кредитних договорів не виконав їх умови у передбачені у договорах строки, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за всіма кредитними договорами у загальному розмірі 98 432,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку та понесені судові витрати.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.06.2024, вказана справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №645804 від 17.06.2024, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й., відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 19.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали (а.с.99).
27.06.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків позову (а.с.100- 111).
02.07.2024 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження по справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 14 год. 30 хв. 30.07.2024 (а.с.112).
24.07.2024 представник відповідача - адвокат Березенська Ю.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1094822 від 23.07.2024, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не доведено надання позичальникові грошових коштів в розмірі та на умовах, встановлених договорами. Матеріали справи не містять жодних первинних документів - виписки з розрахункових рахунків, меморіальних ордерів, платіжних доручень, тощо, що підтверджують отримання кредитних коштів відповідачем. Позивачем також не надано розрахунків з моменту виникнення договірних зобов'язань між відповідачем та первісними кредиторами.
Крім того, представник відповідача вказує, що всі кредитні договори є строковими і усі вони укладені строком на 30 днів. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Позовні вимоги про стягнення сум відсотків, нарахованих після спливу строку дії кожного кредитного договору теж вважає необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для стягнення таких відсотків.
Представник відповідача вказує, що відповідач позов не визнає, та просить відмовити в його задоволенні(а.с.114-123).
30.07.2024 суд відклав розгляд справи на 11 год. 00 хв. 09.09.2024 (а.с.124).
05.08.2024 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ТОВ «ФК'ЄАПБ» Д.Романченко, в якому вона просить поновити строк на подачу додаткових доказів; прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив; розгляд справи проводити за відсутності представника позивача; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Копію рішення за результатами розгляду справи направити на вказану адресу.
У відповіді на відзив представник позивача вказує, що всі кредитні договори укладені відповідачем в електронній формі, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладенні кредитних договорів.
Докази перерахування коштів відповідачу долучені до заяви про усунення недоліків позову та містяться у матеріалах справи.
На підтвердження наявності заборгованості представник позивача просить долучити надані первісними кредиторами розрахунки заборгованості за договором №2249215 від 15.08.2021 від ТОВ «Лінеура Україна» та за договором №19680-08/2021 від 30.08.2021 від ТОВ «ФК «Інвеструм».
Щодо тверджень відповідача про безпідставність нарахування відсотків поза межами строку дії кредитних договорів, представник позивача звертає увагу суду на те що, постановою Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч.2 ст.625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»).
У відповідності до умов кожного з укладених кредитних договорів нарахування відсотків відповідачу здійснювалось саме за кожен день користування кредитом, тобто умовами договорів не передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов'язання позичальником згідно статті 625 УК України.
З приводу ненадання позивачем по деяким кредитодавцям первісних документів про перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів представник позивача зазначає, що позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами договорах, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.
У відповідності до умов кожного з укладених кредитних договорів, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору. Оскільки повний номер картки є банківською таємницею, доступ до якої має лише відповідач та банк, що видав картку, позивач не може надати повні реквізити отримувача коштів.
Ідентифікація позичальника здійснюється через банка емітента, яким видано картку.
Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач - ОСОБА_2 .
Представник позивача стверджує, що ні первісні кредитори, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як ця інформація - є банківською таємницею.
Представник позивача зазначає, що вище зазначені кредитні договори укладені з відповідачем не були розірвані в судовому порядку та відповідно до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, тому в силу ст. 204 ЦПК діє презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч.1 ст.638, ч.1 ст.640 ЦПК України та правової позиції Верховного Суду України по справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.
Вважає, що заперечення викладені у відзиві не підтверджуються жодними доказами (а.с.127-158).
09.09.2024 представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує.
Представник відповідача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», надала письмові додаткові пояснення, які підтримала в судовому засіданні та просила задовольнити. Вказала, що відповідач визнає вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме:
- №2249215 від 15.08.2021 укладений між відповідачем та ТОВ «Лінеура України» в розмірі 10 000 грн. та нараховані відсотки з 15.08.2021 по 13.09.2021 в сумі 1710,00 грн, що разом складає 11 710,00 грн.;
- №27143 від 01.09.2021 укладений між відповідачем та ТОВ «Селфі кредит» у розмірі 50000,00 грн;
- №19680-08/2021 від 30.08.2021 укладений між відповідачем та ТОВ «ФК» Інвеструм» в сумі 5400,00 грн та відсотки за період 30.08.2021 по 28.09.2021 в розмірі 1458,00 грн.
Відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами №3296415730/461563 від 23.08.2021 з ТОВ «Гоуфінгоу» та №3296415730/725142 від 30.08.2021 з ТОВ «Кредитна установа» Європейська кредитна група», оскільки в матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів за даними договорами відповідачу.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено наступні обставини справи.
15.08.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2249215, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у загальному розмірі 10 000,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 14.09.2021, зі сплатою відсотків 1,90% в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 15700,00 грн, за зниженою ставкою 11 710,00 грн. (а.с.11-17).
Із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.03.2024 №1-0103 вбачається, що 15.08.2021 кошти в сумі 10 000 грн. були успішно перераховані на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 (а.с.109).
Згідно додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2249215 від 15.08.2021 сума кредиту за договором становить 10 000 грн, строк дії 30 днів, проценти за користування кредитом становлять 1710,00 грн., реальна річна процентна ставка 582,51 %, загальна вартість кредиту 11710,00 грн.
27.06.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27062022, відповідно до умов якого ТОВ «Лінуера України» передає (відступає) ТОВ «ФК'ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в загальній сумі 32800 грн., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22800 грн. сума заборгованості за процентами.
Вказана інформація підтверджується договором факторингу №27062022 від 27.06.2022, актом прийому-передачі реєстру боржників за даним договором та витягом з реєстру боржників (а.с.22-27), доданим розрахунком заборгованості за кредитним договором №2249215 від 15.08.2021 за період з 27.06.2022 по 30.04.2024 та розрахунком заборгованості станом на 27.06.2022 (а.с.28, 142-147).
Також 23.08.2021 між ТОВ "Гоуфінгоу" та відповідачем укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №3296415730/461563, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав фінансовий кредит у сумі 5500,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 21.09.2021, зі сплатою відсотків 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу (а.с.34).
Згідно додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №3296415730/461563 сума кредиту за договором становить 5500 грн, строк дії 30 днів, проценти за користування кредитом становлять 4125,00 грн., реальна річна процентна ставка 11 4432,08 %, загальна вартість кредиту 9625,00 грн. (а.с.35).
19.04.2022 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №19042022-Г, за яким ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК'ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 22 000 грн., з яких:5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;16 500 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.37-40).
Заборгованість у розмірі 22 000,00 грн. позивач підтверджує розрахунком заборгованості за кредитним договором №3296415730/461563 від 23.08.2021 за період з 19.04.2022 по 30.04.2024(а.с.41).
01.09.2021 між ТОВ "Селфі кредит" та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту №27143, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 5000,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 01.10.2021, зі сплатою відсотків 1,90 % в день. Реальна річна процентна ставка 24 079,41% річних, проценти за користування кредитом 2850 грн, чиста сума кредиту 7850 грн.(а.с.45-49).
29.04.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №29022024, у відповідності до якого ТОВ «Селфі кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК'ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 16 400 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;11 400 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.52-56).
Заборгованість у розмірі 16400 грн. позивач підтверджує розрахунком заборгованості за кредитним договором розрахунком заборгованості за кредитним договором №27143 від 01.09.2021 за період з 29.02.2024 по 30.04.2024(а.с.57).
Окрім того, 30.08.2021 між ТОВ "Кредитна установа "Європейська Кредитна Група" та відповідачем в електронній формі укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №3296415730/725142, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 4000,00 грн. строком на 30 днів - до 28.09.2021. Реальна річна процентна ставка 114432,08 %, проценти за користування кредитом 3000 грн, загальна вартість кредиту 7000 грн. (а.с.61-62).
19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №29022024, за яким ТОВ «ФК» ЄАПБ» отримало права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 16 000 грн., з яких:
4 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
12 000 грн. сума заборгованості за відсотками(а.с.64-68).
Розмір заборгованості позивач підтверджує розрахунком заборгованості за кредитним договором №3296415730/725142 від 30.08.2021 за період з 19.04.2022 по 30.04.2024 (а.с.69).
30.08.2021 між ТОВ "ФК "Інвеструм" та відповідачем в електронній формі укладено Договір про надання фінансового кредиту №19680-08/2021, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 5400,00 грн., строком на 30 днів, до 28.09.2021, під процентну ставку 328,5% річних (0,90% на добу) (а.с.74-76).
Згідно графіка розрахунків сума кредиту становить 5400, 00 грн., проценти за користування кредитом - 1458,00 грн., чиста сума кредиту становить 6858, 00 грн.
21.09.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено договір факторингу №21092022, за умовами якого ТОВ «ФК» ЄАПБ» отримало права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача в сумі 11 232 грн., з яких:
5 400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
5 832 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.78-81)
Розрахунок вказаної суми позивач підтверджує розрахунком заборгованості за кредитним договором №19680-08/2021 від 30.08.2021 за період з 21.09.2022 по 30.04.2024 (а.с.82).
Крім того, на підтвердження факту видачі кредиту, позивач долучив до матеріалів позовної заяви документи (довідки про перерахування коштів), що підтверджують перерахування кредитних коштів на рахунки позичальника по кредитних договорах: № 2249215 від 15.08.2021 на суму 10000,00 грн. (а.с.109), № 19680-08/2021 від 30.08.2021 на суму 5400,00 грн. ( а.с.110), № 27143 від 01.09.2021 на суму 5000,00 грн. (а.с.111).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3,4,8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Встановлено, що між сторонами у справі виникли взаємовідносини з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними в електронній формі.
Вказані договори укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такі договори прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
Суд враховує, що правомірність укладених сторонами кредитних договорів №2249215 від 15.08.2021; №27143 від 01.09.2021; та №19680-08/2021 від 30.08.2021 представником відповідача не оспорюється.
Перерахування коштів кредиторами на платіжні картки відповідача підтверджується доданими представником позивача до заяви про усунення недоліків довідками (а.с. 109-111)
При цьому суд не погоджується з вимогами позивача щодо стягнення відсотків після спливу строку кредитування та вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про безпідставність стягнення з відповідача процентів після спливу строку кредитування, оскільки Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені проценти за кредитним договором та неустойку припиняється.
Строк кредитування за всіма укладеними договорами становить 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитами чи змінив дати повернення всієї суми кредиту у порядку, передбаченому договором, матеріали справи не містять.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за процентами, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, надані позивачем витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, де зазначена сума заборгованості за процентами, не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості зі сплати відсотків суду не надано. Проте, вказана обставина не позбавляє позичальника обов'язку повернути позивачеві фактично отримані ним кредитні кошти та відсотки, нараховані в межах строку кредитування.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Отже, суд дійшов висновку, що позивач, як правонаступник кредитора за вказаними вище кредитними договорами має право на отримання від позичальника кредитної заборгованості.
З урахуванням суми кредиту за вказаними договорами та відповідно строку кредитування зі сплатою обумовлених сторонами відсотків за користування кредитом, заборгованість відповідача за кредитними договорами в межах строку кредитування за кожним з таких договорів, становить:
- по договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2249215 від 15.08.2021, укладеному між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем, в розмірі 11710 (одинадцять тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок, з яких 10000,00 грн. за основною сумою боргу та 1710,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 15.08.2021 по 13.09.2021 (а.с.11-18);
- по договору № 19680-08/2021 від 30.08.2021, укладеному між ТО «ФК «Інвеструм» та відповідачем, в розмірі 6858,00 з яких: за основною сумою боргу в розмірі 5400,00 грн та 1458,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 30.08.2021 по 28.09.2021 (а.с. 74-76);
- по договору про надання споживчого кредиту №27143 від 01.09.2021, укладеного між ТОВ "Селфі кредит" та відповідачем, в розмірі 7850,00, з яких: за основною сумою боргу в розмірі кредиту 5000,00 грн., та відсотки нараховані в межах строку кредиту - 2850 грн, нарахованими за період з 01.09.2021 по 01.10.2021, що підтверджується також таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.45-49).
В стягненні коштів у цих частинах заборгованості по вказаних договорах, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, тому позов в цій частині слід задовольнити. У стягненні відсотків, нарахованих після спливу строку кредитування суд відмовляє.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №3296415730/461563 від 23.08.2021, укладеного між ТОВ "Гоуфінгоу" та ОСОБА_2 (а.с.34-35), та індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №3296415730/725142 від 30.08.2021, укладеного між ТОВ "Кредитна установа "Європейська Кредитна Група" та ОСОБА_2 (а.с.61-62), суд зазначає наступне.
Первинні документи, що оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є тими, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір.
Згідно з вище указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Надані ж позивачем розрахунки заборгованості не є тими первинними документами, що підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів та відповідно заборгованості відповідача за кредитними договорами, оскільки є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Такі розрахунки заборгованості суд розцінює як внутрішні документи фінансової установи, що жодним чином не підтверджують як факт надання кредиту та і виниклу заборгованість за кредитними договорами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Належним доказом заборгованості відповідача по тілу кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами. Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитних договорах №3296415730/725142 від 30.08.2021 та №3296415730/461563 від 23.08.2021), а саме: розрахункових документів, якими можуть бути: платіжні доручення, меморіального ордеру, або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З вказаних підстав, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по кредитних договорах №3296415730/725142 від 30.08.2021 та №3296415730/461563 від 23.08.2021.
З вказаних підстав, суд вважає доводи представника відповідача обгрунтованими та враховує, що, надані позивачем докази не підтверджують вимог позивача за цими договорами у заявлених розмірах, оскільки суду не надано жодних первинних документів, які б підтверджували надання відповідачу кредитних коштів та користування ними відповідачем, а тому в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по вказаних догворах відмовляє.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість на загальну суму 26418 (двадцять шість тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 00 копійок за кредитними договорами:
- №2249215 від 15.08.2021 в розмірі 11710 (одинадцять тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок, з яких 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок за основною сумою боргу та 1710 (одна тисяча сімсот десять) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками;
- № 27143 від 01.09.2021 в розмірі 7850 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: за основною сумою боргу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок та 2850 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками;
- № 19680-08/2021 від 30.08.2021 в розмірі 6858 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: за основною сумою боргу в розмірі 5400 (п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок та 1458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 812 (вісімсот дванадцять) гривень 72 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін по справі.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014,
Юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30,
реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
Місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений та підписаний 16.09.2024
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО