Провадження № 274/6542/24
УХВАЛА Провадження № 1-в/0274/959/24
16.09.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання . . . . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
представника адміністрації . . . . . . . . . ОСОБА_4
засудженого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
ОСОБА_5 засуджений 25 січня 2021 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 4 ст. 296 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.04.24 невідбуту частину покарання замінено на 2 роки 8 днів обмеження волі.
Початок строку відбування покарання: 08.06.21 - для позбавлення волі, для обмеження волі - 29.05.24; кінець строку: 13.10.26.
Засуджений ОСОБА_5 на даний час відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108), звернувся до суду з письмовою заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді пробаційного нагляду. В судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав, вказав, що він порушень не допускає, працює, пробаційний нагляд є рівним по суворості покаранням з обмеженням волі, тому просить замінити йому покарання більш м'яким у виді такого нагляду.
Представник адміністрації виправного центру вказав, що засуджений прибув у центр лише 29.05.24, ще не минув визначений законодавцем строк для можливості застосування пільги, тому при вирішенні заяви покладається на розсуд суду, заохочень засуджений у вправному центрі не має.
Прокурор заперечив проти задоволення заяви засудженого у зв'язку з тим, що ще не минув визначений законом строк для можливості застосування ст. 82 КК України.
Відповідно до досліджених матеріалів засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108) з 29.05.24. За період відбування покарання характеризується посередньо, заохочень, стягнень не має. Працевлаштований робітником контрагентського об'єкту ТОВ «Вінницька птахофабрика», до праці ставиться сумлінно. Відповідно до долученої характеристики не бере відповідальності за вчинені дії на себе, не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення, зі слів вину не визнав, рішення суду вважає несправедливим.
Заслухавши засудженого, представника адміністрації виправного центру, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засудженому ОСОБА_5 на даний час невідбута частина покарання не підлягає заміні більш м'яким покаранням.
Так, відповідно до ст. 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Згідно з ч. 1 ст. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Таким чином, при регламентуванні порядку і умов відбування та виконання кримінальних покарань норми КК України та КВК України співвідносяться між собою як загальні та спеціальні і відповідно при конкуренції норм загальних та спеціальних застосовуються спеціальні норми.
Як передбачено у ч. 8 ст. 154 КВК України особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі.Отже, законодавцем встановлено спеціальну норму щодо можливості повторного застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким з дотриманням певного проміжку часу при наявності двох умов: 1) засуджений має бути особою, яка або була звільнена від відбування покарання з випробуванням, або відбуває покарання в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким і при цьому 2) була направлена у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом.
ОСОБА_5 є особою, яка відбуває покарання в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а саме в порядку заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді обмеження волі, тобто підпадає під перший критерій обмеження у часі у праві умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Також ОСОБА_5 є особою, яка була направлена у місця обмеження волі у випадках, передбачених законом, а саме був направлений до Бердичівського виправного центру (№ 108) у випадку, передбаченому ст. 82 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, тобто підпадає і під другий критерій обмеження у часі у праві умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Враховуючи, що ухвала про направлення ОСОБА_5 у місця обмеження волі була винесена 02.04.24, тобто з дня винесення ухвали ще не минув один рік, засудженому ОСОБА_6 не може бути замінено покарання більш м'яким. При цьому право засудженого на таку заміну не порушується, оскільки за особою залишається таке право при настанні строків, передбачених у Законі.
Крім того, ОСОБА_5 прибув до Бердичівського виправного центру (№ 108) для відбування покарання лише 29.05.24, а вже 13.08.24 звернувся до суду із заявою про заміну покарання більш м'яким, тобто відбувши у місцях обмеження волі лише два з половиною місяці, при цьому за час відбування покарання у виді обмеження волі заохочень не має жодного, що не дозволяє зробити висновок про сумлінну поведінку засудженого і його ставлення до праці, які вказують на доведення ставання на шлях виправлення засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня оголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1