Провадження № 1-кп/932/547/23
Справа № 932/9643/23
16 вересня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро, клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу,клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12023041640001096, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Курганчі, Ташкентської області, Узбекистану, особи без громадянства, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 125 КК України,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12023041640001096 відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки встановлені ризики наразі не відпали та продовжують існувати. Враховуючи, що обвинуваченим скоєно ряд кримінальних правопорушень, в тому числі і тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, постійного доходу, а тому може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на недопитаних свідків та потерпілого.
Заперечував проти застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у клопотанні прокурора та змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого на домашній арешт.
Вказав, що заявлені прокурором ризики є надуманими, які не відповідають дійсності, містять виключно припущення прокурора, і базуються не на встановлених фактах. Також санкцією ч.1 ст. 121 КК України передбачений мінімальний розмір покарання, внаслідок чого є можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, лише ступінь тяжкості не може бути підставою для такого запобіжного заходу, з урахуванням рішень ЄСПЛ та усталеної судової практики.
При цьому, під час досудового розслідування обвинувачений свою провину визнав в повному обсязі, активно сприяв у розкриті злочину, не перешкоджав органам досудового розслідування та зараз суду.
ОСОБА_6 має постійне місце проживання з цивільною дружиною та сином, характеризується позитивно, в тому числі і за неофіційним місцем роботи, що вказує на наявність міцних соціальних зв'язків.
Крім того, на думку сторони захисту, безпідставним є посилання прокурора на наявність ризику за п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки потерпілий ОСОБА_5 судом допитаний, а другий потерпілий ( ОСОБА_8 ) на цей час перебуває поза межами України і будь - який вплив на нього нівелюється.
Обвинувачений підтримав доводи захисника.
Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати.
Так, станом на 16 вересня 2024 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 спливає, а судовий розгляд по справі триває.
При цьому, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні декількох кримінальних правопорушень, серед яких тяжкий, умисний злочин.
Як слідує зі змісту статті 121 КК України безпосереднім об'єктом тілесного ушкодження є здоров'я людини. Разом із тим посягання на здоров'я людини заподіює шкоду суспільним відносинам, які забезпечують недоторканість людини та за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а отже усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує обвинуваченому, у випадку доведеності його вини, існує реальний ризик того, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання.
Також, обвинувачений не має громадянства та реєстрації, що також вказує про те, що останній без перешкод може залишити своє місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню.
Крім того, враховуючи стадію судового провадження, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_6 тиску на свідків, які судом ще не допитані, з метою схилити їх до зміни показів на користь обвинуваченого, а відтак доводи сторони захисту в цій частині судом не приймаються.
Також суд приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд враховує характер кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків та їх необґрунтованість, судом не приймаються, оскільки при розгляді клопотання встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_6 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу стороною захисту не наведено.
Також твердження сторони захисту про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, суд не може визнати достатніми та беззаперечними підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ці ж обставини існували до і на момент вчинення інкримінованого злочину та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.
Крім того, визнання обвинуваченим провини, активне сприяння у розкриті ним злочину, також не є беззаперечною підставою для зміни останньому запобіжного заходу, а може свідчити лише про наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, у разі доведеності провини.
Також, судом враховано й те, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, а відтак застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного, суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Також, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, із застосуванням насильства до потерпілого, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, а тому з урахуванням встановлених судом ризиків, обставин справи, даних про особу обвинуваченого, суд не вбачає підстав для визначення застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 331, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 листопада 2024 року.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Розмір застави не визначати.
Ухвала може бути оскаржена в передбаченому Законом порядку.
Суддя ОСОБА_1