13 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11495/23 пров. № А/857/1455/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року , прийняте суддею Кисильовою О.Й. у місті Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (надалі - ГУ ПФУ у Чернівецькій області, відповідач -2 ) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 05.12.2022 №913210175004 про відмову про перехід на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ); зобов'язання відповідача-1 призначити позивачу з 30.11.2022 пенсію за віком за нормами Закону № 3723-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 позов задоволено.
Суд виходив з того, що посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.04.2018 та від 10.07.2018 справа № 591/6970/16-а.
Таким чином, період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що п.п17 п.3 ст.3 Закону №889-VIII визначено органи, на які поширюється дія Закону та посади, на які не поширюється дія Закону, зокрема, дія цього закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачене Законом.
Відповідно до Митного кодексу України, посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, що не заперечується сторонами.
30.11.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 30.11.2022 про перехід на інший вид пенсії, визначене ГУ ПФУ в Чернівецькій області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.11.2022, ГУ ПФУ в Чернівецькій області 05.12.2022 прийняло рішення № 913210175004, яким відмовило позивачу у переведенні на пенсію державного службовця, оскільки робота на посадах в органах державної митної служби України зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалося спеціальне звання. Тому, до стажу державної служби не зараховується період роботи ОСОБА_1 на митниці з 19.12.1995 по 16.06.2017.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016, втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацу 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.
Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У період до 01.05.2016 стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Зі змісту спірного рішення відповідача - 2 від 05.12.2022, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» є недостатність стажу державної служби через не зарахування певних періодів роботи позивача до державної служби. Зокрема, відповідачем не зараховано період роботи позивача з 19.12.1995 по 16.06.2017, оскільки присвоєні: персональне звання інспектор митної служби, старший інспектор, головний інспектор, головний державний інспектор.
При цьому, пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Із копії трудової книжки ОСОБА_1 від 22.09.1974 НОМЕР_1 , наявної в матеріалах справи, встановлено, що відповідно до записів № 7-38 позивач працював на посадах:
- з 01.06.1993 призначений інспектором Львівської митниці;
- з 17.03.1995 переведений на посаду старшого інспектора митниці;
17.03.1995 прийняв Присягу державного службовця;
- 19.12.1995 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу»;
- Львівська митниця ліквідована. Правонаступником визначна Західна регіональна митниця ЗРМ Державної митної служби України;
- 31.03.1997 звільнений з посади у зв'язку із ліквідацією Львівської митниці п. 1 ст. 40 КЗпП;
- з 01.04.1997 прийнятий на посаду старшого інспектора ЗРМ;
- з 25.10.1999 призначений на посаду головним інспектором ЗРМ;
Присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»;
- 10.08.2000 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»;
- 06.10.2003 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 2 рангу»;
- 01.04.2004 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»;
- з 17.04.2005 звільнений відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення у Львівську митницю;
- з 18.04.2005 призначений на посаду головного інспектора поштового відділу;
- з 30.09.2005 переведений на посаду старшого інспектора митного поста «Львів-залізничний»;
- з 23.01.2006 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-вантажний»;
- 22.08.2006 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу»;
- з 31.12.2006 звільнений із займаної посади відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Західну регіональну митницю;
- з 01.01.2007 призначений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-вантажний»;
-з 30.04.2008 звільнений з займаної посади згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України у порядку переведення у Львівську митницю;
- з 01.05.2008 призначений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 1;
- з 15.03.2011 переведений виконуючим обов'язки на посаду старшого інспектора митного посту «Городок»;
- з 27.04.2011 затверджений на посаду старшого інспектора митного посту «Городок»;
- з 01.08.2011 переведений на посаду головного інспектора митного посту «Городок»;
- Львівську митницю приєднано до Львівської митниці Міндоходів, яка визначена правонаступником Львівської митниці ДМС України;
- з 01.06.2013 переведений на посаду головного інспектора митного посту «Городок»;
- 05.06.2013 присвоєний 12 ранг державного службовця;
- з 28.10.2013 переведений на посаду головного державного інспектора митного поста «Городок»;
- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу»;
- Львівську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Львівської митниці ДФС;
- з 11.11.2014 переведений на посаду головного державного інспектора митного поста «Городок»;
- з 15.03.2016 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1;
- 16.06.2017 звільнений із займаної посади за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 86 Закону України «Про державну службу» № 889-V ІІІ, ст. 38 КЗпП у зв'язку із виходом на пенсію.
Відтак, стаж роботи позивача на посадах у митних органах становить більше 24 років.
Однак, пенсійний орган до стажу державної служби не зарахував періоди роботи з 19.12.1995 по 16.06.2017
Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до ст.408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 № 92-IV) (далі - МК України) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Згідно з ч.1 ст.413 МК України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Відповідно до частин 1, 2 статті 569 МК України (у редакції Закону від 13 березня 2012 № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.588 МК України (у редакції Закону від 13 березня 2012 №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 588 МК України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 (та від 12.12.1991 (зокрема, ч.3 ст.154 МК України в редакції Закону № 1970-XII).
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Окрім того, частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
За приведених положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
З наведеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №380/11495/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар