05 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25421/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року (головуючий суддя Кучугурна Н.В.)
в адміністративній справі №160/25421/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.10.2023 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною вимоги та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01.02.2024 у справі №160/25421/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року про повернення позовної заяви у справі №160/25421/23 скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково:
зменшено суму судового збору за подачу цього позову до суду до суми 1271грн;
залишено без руху позовну заяву та встановлено позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 25.03.2024, від позивача засобами поштового зв'язку до суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 визначив відповідачами Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (відпоідач-1), Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (відповідач-2) та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-3) (а.с. 79-86).
Також позивачем на виконання вимог ухвали суду щодо надання документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності надано належним чином засвідчену копію паспорту.
При цьому позивачем подана заява про поновлення строку на оскарження вимоги (а.с.91-91).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 25.03.2024, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1271грн; встановлено позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Водночас, до позовної заяви ОСОБА_1 подано клопотання про повне звільнення від сплати судового збору в порядку ст. 133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір».
У цьому клопотанні позивач посилається на тяжкий майновий стан, вказуючи, що отримує пенсію по інвалідності з 2002 року у невеликому розмірі, яка є єдиним джерелом для життя.
Позивачем до матеріалів позову долучено довідку про доходи №1530 8756 4954 1578 від 20.06.2023 за період з січня 2017 року по грудень 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, загальний розмір якої за зазначений період складає 136065,17 грн.
Також позивачем надано витяг з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 15.05.2023.
Розглянувши зазначене клопотання позивача, враховуючи наведені у ньому підстави, а також дослідивши долучені до нього докази на підтвердження майнового стану у 2017-2022 роках, суд першої інстанції зазначив, що за 2022 рік, який є роком, що передує зверненню до суду з цим позовом, позивач отримав пенсію у сумі 25420 грн.
Враховуючи суму судового збору, яку має сплатити позивач за подачу цього позову до суду, яка складає 5368грн., суд зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній 2022 рік (5 % розміру річного доходу позивача за попередній 2022 рік складає 1271грн = 25420грн х 5%).
Так, позивач приєднав до позовної заяви копію, виданого йому свідоцтва від 21.03.2011 №2275 про право на заняття адвокатською діяльністю.
Поряд з цим, відомості від 15.05.2023 №0408-23-02962 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 15.05.2023, які надані до суду, свідчать про відсутність у позивача доходів у 2022 році.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення суми судового збору за подачу цього позову до суду до суми 1271грн.
30.04.2024 від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 вказав, що розмір судового збору для нього є занадто великим, тому просив суд звільнити його від сплати у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини та пояснення ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві від 24.04.2024, наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, були вказані позивачем раніше та їм судом вже була надана оцінка.
Відтак, у зв'язку з невиконання позивачем вимог ухвали суду від 15.04.2024, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погодившись з ухвалою суду про повернення позову, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року - скасувати та справу направити для розгляду до іншого суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано його скрутне матеріальне становище, внаслідок чого повернуто позовну заяву позивачеві.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 23.05.2024 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. (ч.1 ст.169 КАС України)
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України суд повертає адміністративний позов, в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду з адміністративним позовом, так і на виконання вимог як ухвали від 25.03.2024 року про залишення позову без руху, так і ухвали суду від 15.04.2024 про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 25.03.2024, позивачем на підтвердження неможливості проведення оплати судового збору до суду надано довідку про доходи № 1530 8756 4954 1578 від 20.06.2023 за період з січня 2017 року по грудень 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, загальний розмір якої за зазначений період складає 136065,17 грн.
Також позивачем надано витяг з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 15.05.2023.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже питання звільнення від сплати судового збору (зменшення, відстрочення, розстрочення судового збору) - це право, а не обов'язок суду.
Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Аналіз вказаної норми підтверджує, що питання звільнення від сплати судового збору (зменшення, відстрочення, розстрочення судового збору) - це право, а не обов'язок суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підтвердженням майнового стану особи є довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документи про нарахування субсидій, документи про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, непорухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
Як зазначено вище, позивач надав до суду довідку про доходи №1530 8756 4954 1578 від 20.06.2023, видану органами пенсійного фонду, за період з січня 2017 року по грудень 2022 року.
Також, позивач приєднав до позовної заяви копію, виданого йому свідоцтва від 21.03.2011 №2275 про право на заняття адвокатською діяльністю.
Водночас, відомості від 15.05.2023 №0408-23-02962 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 15.05.2023, які надані до суду, свідчать про відсутність у позивача доходів у 2022 році.
Отже, з довідки про доходи № 1530 8756 4954 1578 від 20.06.2023 суд установив, що за 2022 рік, який є роком, що передує зверненню до суду з цим позовом, позивач отримав пенсію у сумі 25420грн. (25 420грн. : 12міс. = 2 118грн./на місяць).
При цьому, судовий збір, який має сплатити позивач за подачу позову складає 5368грн.
Отже, розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній 2022 рік (5 % розміру річного доходу позивача за попередній 2022 рік складає 1271грн = 25420грн х 5%).
Надаючи оцінку доходам позивача за 2022 рік та нормам законодавства України, що дають підстави для можливості звільнення позивача від сплати судового збору при подачі позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що розмір судового збору має перевищати 5 % розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Зокрема, 5% від загального річного доходу позивача становить - 1271 грн.
(5% х 25420грн. = 1271грн.).
Оскільки, 5 % розміру річного доходу позивача (1271грн.) перевищує суму судового збору, який має сплатити позивач за подачу даного позову (5368 грн.), то наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у суду першої інстанції були наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини у справі, що призвело до помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Забезпечуючи позивачу право доступу до правосуддя, колегія суддів апеляційної інстанції скасовує ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року про повернення позовної заяви, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зокрема, вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 133, 320 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року в адміністративній справі №160/25421/23 - скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 05.09.2024 та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Н.А. Олефіренко