Справа №705/5219/24
1-кс/705/1229/24
14 вересня 2024 року м. Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань Черкаської області клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кищенці, Маньківського району, Черкаської області, офіційно не працюючого, маючого на утриманні 5 малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 31.10.2018, учасника бойових дій - посвідчення № НОМЕР_1 від 15.11.2023 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, що було погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В клопотанні слідчим вказано, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12024250320001541 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.09.2024 близько 21 години 50 хвилин водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, без посвідчення водія та не маючи прав керування будь-яким транспортним засобом, керуючи автомобілем «ВАЗ 11193» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись по ґрунтовій польовій дорозі в напрямку від автодороги М-05 «Київ-Одеса» до с. Кищенці, в адміністративних межах Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, у момент виникнення перешкоди для його руху, яку він об'єктивно був спроможній виявити, а саме автомобіля DAF FТ ХF 105 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом WEIGHTLIFTER 3STS реєстраційний номер НОМЕР_4 , що знаходився у нерухомому стані з увімкненими габаритними вогнями та аварійною світловою сигналізацією ближче до правого краю проїзної частини, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, здійснив наїзд на задню частину напівпричепа WEIGHTLIFTER 3STS реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 11193» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №285 від 13.09.2024 року.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «ВАЗ 11193» реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме вимог пунктів 2.3 б), 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_11
13.09.2024 року, о 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.09.2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 свою вину у вичинені злочину визнав.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Підставою застосування запобіжного заходу, на думку слідчого, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція тяжкого злочину, передбачає покарання від трьох до восьми років позбавлення волі, та невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до зміни місця постійного проживання, а також існує ризик повторного переховування ОСОБА_4 . Вказане підтверджується тим, що згідно показань свідка, ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення з місця пригоди зник, до органу досудового розслідування самостійно не з'явився та був відшуканий працівниками поліції; 2) може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що надає йому можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати дачу від останніх неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування, показань, тим самим він матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; 3) може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою зможе забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов'язків, та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження.
Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, без права внесення застави.
Прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому зазначив, що наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що підозрюваний залишив місце ДТП, при цьому пояснити за яких обставин та де був відшуканий підозрюваний прокурор в засіданні не міг. Наявність ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, прокурор обґрунтував тим, що враховуючи особу підозрюваного, який залишив місце ДТП, можливо у нього виникне намір впливати на свідків щоб уникнути покарання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість вказаних у ньому ризиків. Вказав, що підозрюваний свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю та розкаюється, має п'ятеро малолітніх дітей, одна дитина хворіє та має діагноз ДЦП, раніше ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки. Наміру впливати на свідків не має так як вину свою визнає. Щодо залишення місця ДТП підозрюваним, захисник вказав, що ОСОБА_4 під час ДТП також отримав тілесні ушкодження та перебуваючи в шоковому стані дійсно залишив місце ДТП та пішов додому, де дружина надавала йому першу медичну допомогу. Наявність алкоголю в крові підозрюваного в кількості 0,3 %о, що виявлено на наступний день після ДТП є наслідком вживання підозрюваним знеболюючих ліків. Враховуючи вказане просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що підтримує сказане йогг захисником. Зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення він визнає повністю та наміру впливати на свідків у нього не має. Зазначив, що залишив місце ДТП будучи в шоковому стані, він також отримав тілесні ушкодження, пішов додому, де йому надавали першу медичну допомогу, наміру переховуватися від органів досудового розслідування у нього не було.
Вислухавши доводи прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши матеріали клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Підставами для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, є відомості, що містяться в зібраних у кримінальному провадженні доказах та які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, свідчить, що обставини, з якими пов'язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з'ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді.
Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
Тому на підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і доведених ризиків. В даному випадку, такий запобіжний захід буде відповідати засадам розумності і пропорційності застосування такого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, тобто така заборона не передбачає примусової ізоляції підозрюваного від суспільства. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, наявність міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, перебування на утриманні п'ятьох малолітніх дітей, одна з яких має діагноз ДЦП, мету застосування запобіжного заходу, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені частиною 1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які присутні посилання в клопотанні та досліджені в суді, дають достатні підстави вважати, що запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, і тому клопотання слідчого щодо застосування запобіжного заходу - тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183,184, 186,194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці.
Строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 рахувати з 13 вересня 2024 року по 11 листопада 2024 року та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло цілодобово, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, щоденно на час дії запобіжного заходу;
- не відлучатися за межі Уманського району Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для ОВС можливості виклику підозрюваного для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
Роз'яснити ОСОБА_4 , що порушення покладених на нього обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
У випадку порушення умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1