справа № 757/19084/22-ц
провадження № 22-ц/824/13286/2024
13 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справіза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про стягнення безпідставно одержаних коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року в складі судді Новака Р. В.,
встановив:
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
12.06.2024 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року.
28.08.2024 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, зокрема для надання доказів на підтвердження сплати судового збору.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року було направлено до електронного кабінету ОСОБА_1 , яку останній отримав 03.09.2024, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду до електронного кабінету (а.с. 68).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
07.09.2024 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву, у якій з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 №1-р/2018 зазначив, що рішення про неконституційність оподаткування пенсії, якого дійшов Конституційний Суд України в зазначеній справі, є лише окремим наслідком загального висновку про те, що пенсія не є доходом. З огляду на вказаний висновок він зазначав, що сума одержаної пенсії взагалі не повинна враховуватися при визначенні розміру доходу за відповідний календарний рік.
Разом із апеляційною скаргою він подав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО), які підтверджують відсутність у нього будь-якого доходу протягом 2023 року. Відсутність доходу (за даними ДРФО) зазначалась ним як ключова підстава, яка давала йому право претендувати на звільнення від сплати судового збору.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005) ( ухвала судді Великої Палати Верховного Суду від 27 серпня 2024 року в справі №120/6998/24).
З наданої заявником довідки про доходи № 6239202853311280, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , останній перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Мирноград) і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 31.12.2022 по 30.12.2023 складає 135 210, 96 грн.
5% від 135 210,96 грн становить - 6 760, 55 грн, а розмір судового збору за подання апеляційної скарги - 1 973,53 грн, що не перевищує 5% річного доходу позивача за 2023 рік.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однією із підстав для визнання неконституційним положення щодо оподаткування пенсій Конституцій Суд України в рішенні від 27 лютого 2018 року визнав те, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України (підпункт 4.5 пункту 4 мотивувальної частини Рішення).
Разом із тим, зазначене не є підставою для звільнення особи/осіб, які отримують гарантовані державою соціальні виплати, від сплати судового збору за подання заяв, скарг.
Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Соціальна виплата - форма соціального забезпечення, що полягає у регулярній виплаті державною та недержавними пенсійними фондами коштів непрацездатним громадянам, за умови настання визначених законом подій, які надають право на таку виплату.
Конституційний Суд України вирішував питання щодо відповідності Конституції України положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, зокрема щодо оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів і вказав, що пенсія не є доходом, оскільки реалізація вказаного вище положення Податкового кодексу України створює умови, за яких громадянин, розмір пенсії якого перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), повинен сплачувати податок, а громадянин, розмір пенсії якого є нижчим, звільнений від такого оподаткування.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Разом із тим, ЄСПЛ виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (Case of Georgel and Georgeta Stoicescu (справа «Георгел і Георгета Стоіческу проти Румунії», № 9718/03).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
При вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору чи його зменшення або відстрочення слід враховувати як фінансову спроможність заявника його сплатити, так і обставини конкретної справи та стадію провадження.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Перевіривши доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору, врахувавши сукупний дохід заявника за 2023 рік, обсяг позовних вимог, зокрема за майновим критерієм (стягнення безпідставно одержаних коштів), ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Зазначення ОСОБА_1 в заяві від 07.09.2024 про те, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків підтверджують відсутність у нього будь-якого доходу протягом 2023 року, а отримана ним пенсія не є доходом та не повинна враховуватися при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, підлягають відхиленню з підстав, наведених вище.
Станом на 13.09.2024 ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року, документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону суду не надав, що є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.
Повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, особа не позбавлена можливості повторного звернення до суду з апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про стягнення безпідставно одержаних коштів вважати неподаною та повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук