Справа № 420/24506/24
12 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , при її перерахунку на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року по справам № 420/3138/24, № 420/4070/24 та № 420/4071/24, з 01.02.2020 року сумою 17875,83 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 31642,06 грн., з 01.02.2021 року сумою 17875,83 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34211,73 грн., з 01.02.2022 року сумою 19340,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 37377,04 грн., з 01.03.2022 року сумою 19340,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 37377,04 грн., з 01.03.2023 року сумою 20930,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 39315,64 грн., з 01.03.2024 року сумою 23610,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 41297,84 грн. та з 01.07.2024 року сумою 23610,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 42882,10 грн.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року по справам № 420/3138/24, № 420/4070/24 та № 420/4071/24, пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.07.2024 року без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.07.2024 на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справам №420/3138/24, №420/4070/24 та №420/4071/24, протиправно застосовано обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою суду від 06.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що з огляду на приписи ст.2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3668-VI), починаючи з 01.01.2018, максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідач зауважує, що зазначений вище Закон є чинним з 01.10.2011 року та неконституційним не визнавався, відтак, законних підстав для виплати пенсії позивачу у розмірах більших, ніж передбачено ст.2 закону №3668 у головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
Посилання ж позивача на Рішення Конституційного суду України у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 відповідач вважає безпідставними, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ саме в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, однак редакція Закону №3668 від 08.07.2011р. залишилась діючою.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі №420/3138/24, зокрема було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на підставі підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 Довідки №ЮО117169 від 24.11.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі №420/4070/24, зокрема було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на підставі підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 Довідки №ЮО117169 від 24.11.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі №420/4071/24, зокрема було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на підставі підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 Довідки №ЮО117169 від 24.11.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року.
Відповідно до указаних вище судових рішень, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії відповідних перерахунків по пенсійній справі №1501023013 ОСОБА_1 , з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.07.2024, здійснених відповідачем 04.06.2024р., з яких вбачається, що:
- з 01.02.2020 року пенсійна виплата (підсумок пенсії) позивачу з урахуванням доплат, надбавок та підвищень до пенсії нарахована у загальному розмірі 31642,06грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 17875,83 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.02.2020 остаточно призначена до виплати саме у розмірі 17875,83 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром;
- з 01.02.2021 року пенсійна виплата (підсумок пенсії) позивачу з урахуванням доплат, надбавок та підвищень до пенсії нарахована у загальному розмірі 34211,73 грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 17875,83 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.02.2021 остаточно призначена до виплати саме у розмірі 17875,83 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром;
- з 01.02.2022 року пенсійна виплата (підсумок пенсії) позивачу нарахована у загальному розмірі 37377,04 грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 19340,00 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.02.2022 остаточно призначена до виплати саме у розмірі 19340,00 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром;
- - з 01.03.2022 року пенсійна виплата (підсумок пенсії) з урахуванням доплат, надбавок та підвищень позивачу нарахована у загальному розмірі 37377,04 грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 19340,00 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.03.2022 остаточно призначена до виплати саме у розмірі 19340,00 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром
- з 01.03.2023 року пенсійна виплата (підсумок пенсії) позивачу нарахована з урахуванням доплат, надбавок та підвищень у загальному розмірі 39315,64 грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 20930,00 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.03.2023 остаточно призначена до виплати саме у розмірі 20930,00 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром;
- з 01.03.2024 пенсійна виплата (підсумок пенсії) позивачу нарахована з урахуванням доплат, надбавок та підвищень у загальному розмірі 41297,84 грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 23610,00 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.03.2024 призначена до виплати саме у розмірі 23610,00 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром;
- з 01.07.2024 пенсійна виплата (підсумок пенсії) позивачу нарахована з урахуванням доплат, надбавок та підвищень у загальному розмірі 42882,10 грн. Однак, фактично перераховану позивачу пенсію ГУ ПФУ в Одеській області обмежило максимальним розміром - 23610,00 грн, у зв'язку із чим, пенсійна виплата позивача з 01.07.2024 призначена до виплати саме у розмірі 23610,00 грн, з урахуванням обмеженням максимальним розміром.
Не погодившись із діями відповідача щодо обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача з максимальним розміром.
З даного приводу, суд зауважує, що обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Так, відповідно до ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В подальшому, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме: по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 740,00 грн., з 01 січня 2019 року 14 970,00 грн., з 01 січня 2020 року 16380 грн., а з 01 січня 2020р. 17690 грн.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до … Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та інш., не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.
До того ж, позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суд наголошує, у відповідності до вимог ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.
За вказаного, суд вбачає за доцільне до спірних правовідносин застосовувати саме норми Закону № 2262-XII, оскільки він є спеціальним щодо регулювання питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, по відношенню до Закону №3668-VI.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної за законом №2262-ХІІ максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
До того ж, норми статті 2 Закону №3668-VI є абсолютно тотожними нормам частини 7 ст.43 Закону № 2262-XII, які рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 вже визнані неконституційними стосовно обмеження розміру пенсій осіб, звільнених з військової служби.
Відтак, з дати прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 і до моменту виникнення спірних правовідносин законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, не містить норм, які обмежують пенсії цих осіб максимальним розміром.
Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для обмеження перерахованої пенсійної виплати позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.20224 та з 01.07.2024 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, відтак оскаржувані ОСОБА_1 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, є протиправними.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи усе викладене вище, суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, є несуттєвими, не доводять обґрунтованості дій пенсійного органу у спірних правовідносинах.
Твердження відповідача про законність обмеження пенсії позивачу максимальним розміром є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
При цьому, суд відзначає, що приписами п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено можливість суду, у разі задоволення позову, - прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, підсумовуючи усе викладене вище, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 перерахованої з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2023, 01.03.2024, 01.07.2024 максимальним розміром та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2023, 01.03.2024, 01.07.2024 без обмеження її максимальним розміром.
Судові витрати не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 2 групи відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 перерахованої з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.07.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 перерахованої з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.07.2024 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА