Справа № 420/37060/23
12 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича, Ради адвокатів Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 28.12.2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича, Ради адвокати Закарпатської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року;
- зобов'язати Раду адвокатів Закарпатської області надати ОСОБА_1 витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.12.2023 року справа розподілена на суддю Корой С.М.
Ухвалою суду від 02.01.2024 року позов залишено без руху.
08.01.2024 року від позивача до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 до голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича, Ради адвокати Закарпатської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року;
- зобов'язати Раду адвокатів Закарпатської області надати ОСОБА_1 витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.10.2024 року він звернувся із запитом на інформацію, спрямованим рекомендованим поштовим відправленням на адресу Ради, в якому просив надати на зазначену адресу електронної пошти на зазначену адресу електронної пошти витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. Станом на 24.12.2023, будь-яка інформація про розгляд запиту на інформацію від відповідачів не надходила.
Вважаючи бездіяльність щодо голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
02.02.2024 року ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича, Ради адвокатів Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі. Зазначено, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.262 КАС України.
Копію ухвали суду від 02.02.2024 року отримано відповідачами 28.02.2024 року.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року прийнято до провадження справу № 420/37060/23 за позовом ОСОБА_1 до голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича, Ради адвокатів Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, розпочато розгляд справи № 420/37060/23 спочатку.
22.07.2024 року від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи.
Станом на дату вирішення даної справи відзиву на позов до суду не надходило.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вступ у справу у якості третьої особи.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.
20.11.2023 року позивач звернувся до Ради адвокатів Закарпатської області із запитом на інформацію, в якому просив надати на зазначену адресу електронної пошти витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
На підтвердження надсилання даного запиту на адресу Ради адвокатів Закарпатської області позивачем надано до суду копію квитанції АТ «Укрпошти» згідно якої вказаному поштовому відправленню присвоєно номер 6783201623045.
Згідно інформації про перевірку статусу поштового відправлення 6783201623045, відправлення вручене за довіреністю 29.11.2023 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України “Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №2939-VI).
За визначенням ст.1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону №2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Стаття 4 вказаного вище Закону визначає принципи забезпечення доступу до публічної інформації, серед яких зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
У відповідності до ст.5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (ст.12 Закону №2939-VI).
У розумінні приписів ч.1 ст. 13 Закону № №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Запит на інформацію, згідно з вимогами ч.1, 2-5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно із ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 4, 5 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За правилами ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що публічна інформація, крім встановлених законом випадків, є відкритою, а доступ до неї може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до яких належать і суб'єкти владних повноважень, у встановлені законом строки інформації за відповідними запитами, зокрема, фізичних осіб, а перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним.
ОСОБА_1 20.11.2023 року звернувся до Ради адвокатів Закарпатській області із запитом щодо надання витягу із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Проте жодної відповіді на вказаний запит не отримав.
Позивачем надано докази на підтвердження отримання Ради адвокатів Закарпатській області вказаного запиту.
При цьому суд враховує, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачами не надано до суду відзиву на позовну заяву та жодним чином не спростовано наведені позивачем та встановлені судом обставини отримання вказаного запит.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Ради адвокатів Закарпатської області допущено протиправну бездіяльність по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року.
Розглядаючи дану адміністративну справу, суд враховує, що відповідно до ст.49 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» голова ради адвокатів регіону представляє раду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.
Голова ради адвокатів регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради адвокатів регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради адвокатів регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону, рішеннями конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Голова ради адвокатів регіону може одержувати винагороду за роботу в розмірі, встановленому конференцією адвокатів регіону.
За загальним правилом голова (посадова особа суб'єкта владних повноважень) не є розпорядником інформації, а відтак такі позовні вимоги формально не можуть бути задоволені.
Позивач звернувся за запитом про доступ до публічної інформації саме до Ради адвокатів Закарпатській області.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність Ради адвокатів Закарпатської області по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року.
Аналогічний підхід до обрання належного способу захисту, зокрема у випадку, коли позивач не заявляв позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, Верховний Суд застосував у постановах від 11.03.2019 у справі №П/9901/989/18/ та від 09.11.2020 у справі № 640/5681/19
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки відповідачем не розглянуто запит позивача у визначений Законом строк, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача надати витребувану інформацію.
З урахуванням зазначеного, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Раду адвокатів Закарпатської області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 20.11.2023 року щодо надання витягу витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Таким чином, вимоги позивача є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1073,60 грн судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення Ради адвокатів Закарпатської області на користь позивача судового збору у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича, Ради адвокатів Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів Закарпатської області по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року.
Зобов'язати Раду адвокатів Закарпатської області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 20.11.2023 року щодо надання витягу із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Ради адвокатів Закарпатської області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
Голова рада адвокатів Закарпатської області Фазекоша Олексія Андрійовича (пл. Кирила Мифодія 18/2, м.Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600).
Рада адвокатів Закарпатської області пл. Кирила Мифодія 18/2, м.Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 38533335).
Суддя O.A. Вовченко