Справа № 420/10191/23
11 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 420/10191/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.09.2023 Одеський окружний адміністративний суд у рішенні в справі № 420/10191/23, постановив: "Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській області щодо перерахунку пенсії в розмірі 70 % грошового забезпечення та обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019. Зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розраховуючи основний розмір його пенсії як 77 % грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, та здійснити виплату різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп."
Рішення набрало законної сили, видані стягувачу виконавчі листи.
25.07.2024 від позивача надійшла заява про встановлення контролю за виконанням судового рішення, в якій просить визнати дії ГУПФУ протиправними та такими, які свідчать про невиконання рішення суду, а саме: не нарахування на його поточний рахунок пенсії з 01.11.2024 по теперішній час у відповідності до рішення ООАС від 07.09.2023 по справі №420/10191/23 з урахуванням рішення по справі №420/26990/23, не проведення з 01.04.2019 перерахунок пенсії, розраховуючи основний розмір пенсії як 77 % грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, та не здійснення виплати різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії з урахуванням рішення по справі №420/26990/23, не виплати позивачу судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
В обгрунтування вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію з обмеженням її максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, що суперечить рішенню суду. Відділом примусового виконання рішень (далі ВПВР) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по справі №420/10191/23 постановою від 14.06.2024 відкрито виконавче провадження ВП № 75301394.
ГУПФУ надало до Відділу ПВР повідомлення від 26.06.2024 № 1500-0505-5/97 (вх. ВПВР №12045/03.1 від 23.07.2024р.) про виконання рішення ООАС від 07.09.2023 по справі №420/10191/23, в якому повідомлено, що покладені на нього судом зобов'язання виконані в повному обсязі, донараховані кошти за період з 01.04.2019 по 28.02.2023 в сумі 114658 грн. 91 коп. будуть виплачені після виділення відповідних коштів з Державного бюджету.
Надані до заяви позивача перерахунки пенсії позивача свідчать про те, що розмір пенсії обчислено 77 % від грошового забезпечення та становить загальну суму 20142 грн. розмір пенсі не обмежений.
Розмір пенсії позивача з 01.10.2021 обчислений 77% грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії 22142 грн. 05 коп. обмежений максимальним розміром 20142 грн. 05 коп.
З наданого перерахунку пенсії з 01.03.2022 вбачається, що розмір пенсії 24961.94 грн. обмежений до виплати максимальним розміром 20142.05 грн.
З наданого перерахунку пенсії з 01.03.2023 вбачається, що розмір пенсії позивача 26461,94 грн. знову обмежений максимальним розміром 20930 грн.
Перерахунок пенсії з 01.03.2024 свідчить, що розмір пенсії обчислений 77% грошового забезпечення та з урахуванням індексацій має становити 27961,94 коп., але обмежений органом ПФУ максимальним розміром 23610 грн.
Заявник вказує, що рішення по справі 420/10191/23 не має строку закінчення, тому воно повинно виконуватись ГУПФУ незалежно від виконання інших судових рішень Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/26990/23.
У відповіді від 15.04.2024 № 12126-9111/С-02/8-1500/24 на звернення позивача від 18.03.2024 (вх. 9111/С-1500-24) ГУПФУ повідомило, що здійснює обмеження пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність на підставі Закону №3668-VI.
Аналогічну відповідь ГУ ПФУ в Одеській області дало листом від 27.05.2024 № 16343-13899/С-02/8-1500/24 на звернення ОСОБА_1 від 02.05.2024 та підтвердило , що здійснює обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність безпідставно використовуючи положення Закону №3668-VI.
На думку позивача, відповідач повторив аргументи, які вже розглянуті судом, та яким дана правова оцінка, отже, ігнорує обов'язковість судових рішень.
Відповідач надав заперечення проти заяви позивача, в яких вказує, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі №420/10191/23, проведено з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача, із розрахунку основного розміру його пенсії як 77 % грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії позивача з 01.11.2023 становить 20930,00 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.10.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 114658,91 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 позивачу нарахована індексація. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023 позивачу була нарахована індексація.
Відповідач зауважує, що проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 та 01.03.2023 не було предметом розгляду зазначеної судової справи.
Головному управлінню на 2023 рік передбачено коштів на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, в сумі 22,674 мли. грн. На теперішній час бюджет Головного управління, передбачений на 2023 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, вичерпано. Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на III квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 01.08.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Виплата нарахованої доплати пенсії за рішенням суду по справі № 4-20/10191/23 в сумі 114658,91 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Розглянувши заяву представника позивача в письмовому провадженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до чч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частина 2 ст. 382 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Судом встановлено, що наданими документами (листами-відповідями Головного Управління ПФУ в Одеській області) підтверджуються доводи позивача про ігнорування судового рішення відповідачем, воно виконувалось до 01.10.2021, в подальшому рішення суду виконувалось частково тільки в частині обчислення відсоткового розміру грошового забезпечення (77%) для обчислення пенсії. Доказів протилежного відповідач не надав, отже є підстави для встановлення судового контролю. Обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було визнано судом протиправним, при цьому рішення суду не приймається на певний термін, тому перерахування пенсії на підставі інших рішень суду не впливає на обов'язок відповsдача виплачувати пенсію в повному розмірі без будь-яких обмежень. Ніяких нових змін у законодавстві, яким керувався суд при прийнятті рішення, не відбулось.
Загальний порядок виконання судових рішень, який встановлено Законом України "Про виконавче провадження", не позбавляє суд права встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності припинення виконання судового рішення.
Заява розглянута з урахуванням перебування судді у відпустці.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 294, 295, 382 КАС України, суд
Задовольнити заяву позивача про встановлення контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 420/10191/23.
Роз'яснити відповідачу про можливі наслідки неподання звіту суб'єкта у встановлений судом строк у вигляді накладення на керівника Головного управління ПФУ в Одеській області, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА