11 вересня 2024 року
справа №380/13719/24
провадження № П/380/13874/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії, -
Заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (адреса місцезнаходження: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 89; ЄДРПОУ: 02910031) звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18/114; ЄДРПОУ: 38557581) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в якому просить:
зобов'язати власника будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення, розташовану за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, 32 (стара адреса: Леніна, 94) (Готель кін. XIX ст.») на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 32 (колишня адреса: вул. Леніна, 94), розташований будинок, який знаходиться в межах історичного ареалу комплексної охоронної зони пам'яток місцевого значення «Середмістя» згідно з історико-архітектурним опорним планом м. Стрия та є пам'яткою архітектури місцевого значення. Проте відповідач як власник вказаного будинку, у порушення вимог статі 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не уклала охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.
Суд 27.06.2024 звернувся із запитом до Єдиного державного демографічного реєстру за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» щодо місцезнаходження фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Згідно з відповіддю з ЄДДР №663671 від 27.06.2024 вказана особа проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою від 01.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Копію ухвали від 01.07.2024 було направлено на поштову адресу позивача рекомендованим листом з відміткою про вручення, проте, таке повідомлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Схожу позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.10.2023 у справі №9901/218/21 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що суд вжив передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у цій справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
12.08.2024 представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 13.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про перехід в загальне позовне провадження.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 22.11.1988 №323 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» включено до Переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятка архітектури місцевого значення будівлю «Готель кін. XIX ст.» по вул. Шевченка, 32 (вул. Леніна, 94) в м. Стрию Львівської області
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №373901614 від 11.04.2024 відповідачу на праві власності належать нежитлові будівлі (готель з рестораном) за адресою: АДРЕСА_4 .
Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області 26 жовтня 2023 року проведено візуальне обстеження об'єкта культурної спадщини, за результатами якого було складено акт, у якому вказано наступне:
Будинок за адресою: АДРЕСА_5 , розташований в межах історичного ареалу та комплексної охоронної зони пам'яток місцевого значення м. Стрия і внесений до переліку пам'яток України, як Готель кін. ХІХст. - пам'ятка архітектури місцевого значення. Виявлено проведення ремонтно-будівельних робіт, а саме: пробиття (влаштування) дверного отвору в будівлі на розі вулиць Т.Шевченка-Народна без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та належно оформленої науково-проєктної документації на реставрацію пам'ятки архітектури.
Вказаний факт є порушенням користувачем законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а саме:
Відповідно до п.4 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; (далі- Закон) забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частини та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Статтею 26 Закону визначено, що усі роботи щодо реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, консервації, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади, обласної, міської державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації. Відтак, стаття 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, а саме: ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини: порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини тощо.
27 жовтня 2023 року Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області сформовано на направлено до відповідача припис №1 про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, у якому вимагає негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на пам'ятці архітектури місцевого значення - Готель кін. XIX ст. охор. № пам'ятки 1168-М, за адресою: вул. Т.Шевченка, 32/вул. Народна,2, м. Стрий, у зв'язку з порушенням вимог ст. ст. 24, 26, 37 Закону без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та належно оформленої науково-проєктної документації на реставрацію пам'ятки архітектури; термін до 30 січня 2024 року розробити науково-проєктну документацію на проведення реставраційних робіт на вищевказану пам'ятку архітектури спеціалізованою організацією, що має відповідну ліценцію на виконання зазначеного виду робіт та погодити з органом охорони культурної спадщини у встановленому Законом порядку; в термін до 30 січня 2024 року звернутися до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації із заявою та необхідним пакетом документів щодо укладання охоронного договору на дану будівлю.
Листом від 06.12.2023 №03-13/917 про вказаний припис було повідомлено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, а листом №03-17/3732 повідомлено Стрийське районне управління поліції ГУ НП у Львівській області.
01.03.2024 виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області звернувся до відповідача із листом №03-13/158, у якому повідомив, що з метою збереження пам'ятки архітектури місцевого значення (Готель кін. XIX ст.) складено та направлено власнику будівлі, припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини від 27 жовтня 2023 №1 з відповідними вимогами зокрема, щодо припинення будь-яких робіт, укладання охоронного договору та надання науково-проектної документації на проведення реставраційних робіт на пам'ятці. Однак станом на 04.03.2024 відповідний охоронний договір не укладено. Відтак повторно направляється звернення про виконання вищевказаного припису.
05.04.2024 виконавчий комітет Стрийської міської ради звернувся до Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області, у якому повідомив, що 26 жовтня 2023 року Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури виконавчого комітету проведено обстеження та складено відповідний акт візуального обстеження пам'ятки культурної спадщини, в якому вказані факти порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Під час візуального обстеження виявлено факт проведення ремонтно- будівельних робіт (влаштування дверного отвору в будівлі на розі вул. Т.Шевченка,32/вул. Народна,2 у м.Стрий) без дозволу на проведення робіт на пам'ятку та погодження науково-проєктної документації на пам'ятку відповідного органу охорони культурної спадщини. Станом на 03.04.2024 власником пам'ятки, за наявною у Відділі інформацією, не укладено охоронний договір на об'єкт культурної спадщини по вул. Шевченка,32, м. Стрий з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Науково-проєктна документація на пам'ятку не погоджувалась та дозвіл на виконання робіт не надавався. Враховуючи викладене та керуючись нормами чинного законодавства просить внести відомості за цією заявою в Єдиний реєстр досудових розслідувань і почати досудове розслідування відносно особи, ОСОБА_1
Листом першого заступника голови Стрийської міської ради Львівської області від 09.04.2023 №03-13/254 поінформовано Стрийську окружну прокуратуру про виявлені факти порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини ОСОБА_1 , власниці пам'ятки на вул. Т.Шевченка,32 у м. Стрий. Зазначено, що 26 жовтня 2023 року Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури виконавчого комітету проведено обстеження та складено відповідний акт візуального обстеження пам'ятки культурної спадщини, в якому вказані факти порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Під час візуального обстеження виявлено факт проведення ремонтно- будівельних робіт (влаштування дверного отвору в будівлі на розі вул. Т.Шевченка,32/вул. Народна,2 у м.Стрий) без дозволу на проведення робіт на пам'ятку та погодження науково-проєктної документації на пам'ятку відповідного органу охорони культурної спадщини. З метою збереження об'єкту культурної спадщини Відділом складено та повторно направлено власнику будівлі Припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини від 27 жовтня 2023 №1 з відповідними вимогами, зокрема, щодо припинення будь-яких робіт, укладання охоронного договору та надання науково-проєктної документації на проведення реставраційних робіт на пам'ятці. Проте, власник пам'ятки проігнорував вимоги зазначеного Припису та не виконує обов'язку щодо збереження об'єкту культурної спадщини. Відтак просить вжити заходи, діючи в межах повноважень, щодо зобов'язання власника пам'ятки архітектури місцевого значення (Готель кін. XIX ст.) на вул. Т.Шевченка,32 у м. Стрий укласти охоронний договір на пам'ятку з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
15.04.2024 позивач звернувся до Стрийської міської ради з листом №14.57/05-42-2963ВИХ-24, у якому просив повідомити не пізніше 19.04.2024 окружну прокуратуру про те, чи складався відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол та чи притягалась остання до адміністративної відповідальності за ст. 92 КУпАП.
Листом від 19.04.2024 №03-17/33-2 виконавчий комітет Стрийської міської ради повідомив Стрийську окружну прокуратуру, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 255 КУпАП) передбачають, що у випадку вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони культурної спадщини, уповноважені працівники органів Національної поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, який подальшому направляється на розгляд адміністративної комісії при виконавчих органах міських рад. На підставі вищевикладеного та керуючись нормами чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, виконавчий комітет Стрийської міської ради не складав відносно гр. ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.
15.04.2024 позивач звернувся до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації з листом №14.57/05-42-2960ВИХ-24, у якому просив повідомити, зокрема, чи зверталась ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини місцевого значення Готель кін. XIX ст., охоронний №1168-М. У випадку укладення такого, скерувати належним чином завірену копію.
Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надав відповідь, з якої випливає, що до департаменту не надходило звернення від власника приміщень будівлі щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам'ятку.
З листа виконавчого комітету Стрийської міської ради від 12.06.2024 №03-17/492 вбачається, що будинок, який є пам'яткою архітектури, розташований у АДРЕСА_2 ).
Вважаючи, що відповідач по справі не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронних договорів на об'єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідача законодавчо встановлених обов'язків, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.
У відповідності до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі Закон №1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об'єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Як встановлено судом, будинок на вул. Шевченка,32/вул. Народна.2 (колишня адреса: вул. Леніна, 94) у м. Стрий розташований в межах історичного ареалу та комплексної охоронної зони пам'яток місцевого значення "Середмістя" згідно Історико - архітектурного опорного плану м. Стрия та є пам'яткою архітектури місцевого значення (Готель кін. XIX ст.) на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради № 393 від 22.1 1.1988, охоронний № 1168-М. Власником вказаного будинку, з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна є ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі за текстом - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідача до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації станом на день розгляду справи не надходило.
Отже, відповідач не виконала обов'язок, передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ щодо необхідності укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам'ятки.
Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам'ятки та зобов'язання відповідача укласти відповідний договір .
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
адміністративний позов заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (адреса місцезнаходження: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 89; ЄДРПОУ: 02910031) в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18/114; ЄДРПОУ: 38557581) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Зобов'язати власника будинку за адресою: АДРЕСА_2 ) - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення, розташовану за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, 32 (колишня адреса: вул. Леніна, 94) («Готель кін. XIX ст.») на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 P.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.