04 вересня 2024 року справа №380/9552/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника позивача Сав'як І.Б.,
представника відповідача Марголича В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного авіапідприємства “Львівські авіалінії» до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного авіапідприємства “Львівські авіалінії» код ЄДРПОУ 01130644, місцезнаходження: 79000, м.Львів, аеропорт ЦА (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати незаконною та скасувати вимогу ГУ ПФУ у Львівській області від 17.04.2024 №Ю-6 про сплату фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 4 095 403,49 грн.
Ухвалою від 08.05.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 17.05.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 31.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після набрання чинності Законом № 2464-VI за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2011. Проте із оскаржуваної вимоги та листів відповідача неможливо встановити період виникнення боргу. Окрім того неможливо встановити структуру боргу, а саме суму заборгованості, фінансові санкції та пеню.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що оскаржуванана вимога прийнята у відповідності до норм чинного законодавства. Звертає увагу, що після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2021.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
17.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області винесено вимогу про сплату боргу № Ю-6по недоїмці зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4095403,49 грн.
Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд виходив з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-ІV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин до 01.01.2011).
Серед іншого, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками (стаття 5 Закону №1058-ІV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1058-ІV:
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;
- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту першого частини першої статті Закону №1058-ІV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону (частинина перша статті 15 Закону №1058-ІV).
Відповідно до частини другої статті 106 Закону №1058-IV (в редакції, що діяла до 01.01.2011 - в періоді часу, за який нараховані страхові внески), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону №1058-ІV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до пункту першого статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( у редакції, яка діяла до 01.01.2011) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у п.п.1, 2, 4 ст.14 цього Закону, - календарний місяць.
Відповідно до пункту 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1), до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.
Згідно з пунктом 9.3.2 Інструкції №21-1про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Пунктом 9.6 Інструкції №21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що суми штрафів, передбачених п.п. 9.3 та п.п.9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Відповідно до пункту 10.1 Інструкції №21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Згідно з частиною другою статті 106 Закону № 1058 (в редакції до 01.01.2011) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Із набранням чинності з 01.01.2011 Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058-ІV була виключена.
Відповідно до положень абзацу шостого пукту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відтак суд вказує, що після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2011.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №817/1049/15, від 07.12.2019 у справі 816/327/17, від 09.07.2020 у справі № 804/8024/17.
Згідно з пунктом 8.1. Інструкції №21-1 стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Пунктом 8.2. Інструкції №21-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 8.3. Інструкції №21-1 вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (пункти 8.4, 8.5 Інструкції №21-1).
Як видно з матерілаіа справи, сума заборгованості Державного авіапідприємства “Львівські авіалінії» зі сплати платежів до Пенсійного фонду України станом на 01.01.2009 становила 378927,14 грн: 33,2% - 3 464 346,70 грн (в т. ч. недоїмка - 1927071,40 грн, штрафна санкція - 912019,33 грн, пеня - 625255,97 грн); 2% - 324780,44 грн (в т. ч. недоїмка - 207230,16 грн, штрафна санкція - 69534,56 грн, пеня - 48015,72грн).
Відповідно до пункту 141 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.05.2009 № 15-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2009 за № 521/16537 між Державного авіапідприємства “Львівські авіалінії» та відповідачем укладено договір про розстрочення від 27.07.2009 № 1 на суму 3 562 537,92 грн (штрафна санкція - 2 031 457,57 грн, пеня - 1 531 080,35 грн).
Відповідно до договору про розстрочення від 27.07.2009 № 1 позивачем сплачено 187501,98 гривень.
У зв'язку з невиконанням умов договору, відповідно до абзацу 2 пункту 141 Закону прийнято Рішення від 12.02.2010 № 4 про дострокове розірвання договору про розстрочення від 27.07.2009 № 1. Залишок несплаченої штрафної санкції і пені - 3 375 035,94 грн (в т. ч. штрафна санкція - 1 924 581,44 грн, пеня - 1 450 454,5 грн).
Загальна сума заборгованості зі сплати платежів до Пенсійного фонду України та сплати страхових коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 24.08.2010 становила 6 856 924,24 грн: 33,2% - 6 336 499,88 грн (в т. ч. недоїмка - 2 122 100,5 грн, штрафна санкція - 1 992 480,54 грн, пеня - 2 221 918,84 грн) 2% - 520 424,36 грн (в т. ч. недоїмка - 151 942,28 грн, штрафна санкція - 153 221,67 грн, пеня-215 260,41 грн).
25.08.2018 між позивачем та відповідачем укладно договір № 11 про розстрочення на суму 4 266 757,59 гривень.
Загальна сума заборгованості зі сплати платежів до Пенсійного фонду України та сплати страхових коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування після розстрочення станом на 25.08.2010 становила 2 590 166,65 грн: 33,2% - 2 421 184,17 грн (в т. ч. недоїмка - 2 122 100,50 грн, штрафна санкція - 48 165,68 грн, пеня - 250 917,99 грн); 2% - 168 982,48 грн (недоїмка - 151 942,28 грн, штрафна санкція - 2 742,53 грн, пеня - 14 297,67 грн). Сплачено по Договору - 730 975,20 гривень.
У зв'язку з невиконанням умов договору органом Пенсійного фонду прийнято Рішення від 26.07.2011 № 8 про дострокове розірвання договору про розстрочення 25.08.2010 № 11. Залишок несплаченої штрафної санкції і пені 3 535 782,39 грн (штрафна санкція - 1 736 069,16 грн, пеня - 1 799 713,23 грн).
Згідно з актом звірки від 25.05.2012 між Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та Державним авіапідприємством “Львівські авіалінії» борг перед Пенсійним фондом позивача складав 5 980 005,08 грн: по страхових внесках - 4 095 233,49 грн, єдиному внеску - 1 872 356,17 грн, пільгових пенсіях - 12 415,43 грн).
Відповідно до акту звірки від 17.07.2013 № 2872 2012 між Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та Державним авіапідприємством “Львівські авіалінії» борг перед Пенсійним фондом позивача складав: по єдиному внеску - 2142475,80 грн, борг по страхових внесках4095233,49 грн (штрафні санкції 1980325,80 грн, пеня 2114907,69 грн), по пільгових пенсіх 33366,26 грн.
Згідно з актом звірення від 22.08.2016 між Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та Державним авіапідприємством “Львівські авіалінії» борг перед Пенсійним фондом позивача складав 4 298 929,11 грн: по страхових внесках - 4 095403,49 грн, штрафні санкції 1 980 495,80 грн, пеня 2 114 907,69 грн.
Відтак 17.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області винесено вимогу про сплату боргу № Ю-6 по недоїмці зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4095403,49 грн.
Суд зауважує, що при зверненні до суду з позовною заявою, позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів виконання зазначеного обов'язку по сплаті єдиного внеску або доказів наявності об'єктивних обставин звільнення від такого обов'язку.
У свою чергу, відповідач наділений повноваженнями формувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на підставі даних інформаційної системи пенсійного фонду.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 статті 25 Закону № 2464-VI).
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 далі - КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову Державного авіапідприємства “Львівські авіалінії» до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги від 17.04.2024 № Ю-6 - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 12.09.2024.
Суддя Мричко Н.І.